Виховні функції історичного краєзнавства

Сторінка 3

На думку патріарха українського краєзнавства П.Т. Тронька, «історичне краєзнавство ‑ саме та сфера, де легко забезпечується плідна співпраця і корисна взаємодія різних поколінь. Пенсіонерові і учневі однаково цікаво відчувати свою причетність до Історії. Справа лише за розумною організацією пошукової і дослідницької роботи, в якій кожний небайдужий знайде своє місце. А зроблене спільними зусиллями залишаться нащадкам, які підхоплять і понесуть далі естафету знань і надій».

Отже, історичне краєзнавство дозволяє підтримувати безперервність етнічної еволюції, спадкоємність народного досвіду, передавати накопичене багатство національних цінностей наступним поколінням. А це і є функціонування національно-історичної пам’яті народу. Яка, до речі, не може бути абстрактною, груповою чи «коллективною», а саме етнічною, національною. Історичне краєзнавство актуалізує гігантський виховний потенціал «малої історії» і створює сприятливий психологічний фон для формування особистості. Краєзнавство тому і користується такою популярністю і любов’ю у народу, що відгукується на найтонші рухи людської душі.

Мікроісторія, історія краю, населеного пункту завжди глибша і конкретніша, особлива й багатша за різні історичні узагальнення. Особливо це стосується долі людини, яка стає джерелом, фактом, подією, явищем, важливим для вивчення історичного процесу. Тому сьогодні краєзнавство є ще й тією наукою, на якій найбільше ґрунтується історія повсякдення, що наповнюється змістом традиційної побутової культури, долі людини як історичного джерела. Залучаються до наукового обігу ті джерела людської діяльності, які визначають щоденне життя людей, а тому і тісно пов’язані усною народною історією, з історією повсякдення, яка стає об’єктом уваги дослідників і визначає сьогодні нові методологічні підходи в історичній науці та історичному краєзнавстві.

У системі гуманітарної та історичної освіти історичне краєзнавство представляє також частину краєзнавчої освіти, яка є важливим аспектом навчально-виховної діяльності освітніх закладів. Тому тільки на основі розуміння загальнолюдських цінностей (життя людини і життя цивілізації), слід використовувати історичні знання з таким методологічним підходом, щоб формувати людину загальнолюдської любові та патріота з державним мисленням. Сьогодні саме історична освіта повинна забезпечити інтелектуальний рівень підготовки молоді до життя на основі використання історичного досвіду попередніх поколінь.

Страницы: 1 2 3 

Актуально про педагогіку:

Трудове виховання – невід’ємна складова духовного розвитку дитини
Не менш важливу роль у формуванні духовних якостей вихованців відіграє художнє трудове виховання. Ні для кого не секрет, що все більше і більше дитина втрачає уміння спілкуватися і ділитися своїм внутрішнім світом зі співбесідниками. Саме цьому, трудове виховання направлено на вироблення у вихованц ...

Крізь століття – з даром до нащадків
Розвиток традицій благодійності та меценатства в Україні, як і в будь-якій іншій державі, тісно зв'язаний з її історією. Виникнення благодійності як суспільного явища сягає корінням глибокої давнини. У давніх слов'ян воно традиційно було пов'язано з поширенням християнства. У Київській Русі благоді ...

Засоби виховання естетичної культури в сім’ї
Велике щастя, коли творчий пошук людини в науці і техніці йде поряд з глибоким проникненням у світ мистецтва. Так, як це було у Леонардо да Вінчі, Ломоносова, Альбрехта Дюрера, Гете, Ейнштейна. У своїх відомих спогадах великий натураліст Чарльз Дар-він пише, що до тридцяти з лишком років він із зад ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com