Виховні функції історичного краєзнавства

Сторінка 1

На сьогодні ідея краєзнавства є поширеною й актуальною у виховному історико-педагогічному полі, оскільки, краєзнавчий матеріал серед засобів виховання всебічно і гармонійно розвинутої особистості посідає одне із вагомих місць. Виховні можливості краєзнавчої складової розкриваються у засвоєнні світосприймання і психології, народної культури і менталітету народу України як одного з кращих досягнень національної і загальнолюдської культури; у розумінні того, що тільки покоління, сформоване на духовних надбаннях предків, зможе утверджувати нову духовність, творити культуру, продовжувати зберігати і розвивати культурно-історичні традиції, забезпечувати тим самим вічність життя свого народу. Поряд з тим усебічне вивчення природних, соціально-економічних умов та історичних особливостей рідного краю є одним із найдієвіших засобів формування активної життєвої позиції молоді на ґрунті поліаспектного сприйняття ними змісту національної ідеї, сприяє міцному й усвідомленому засвоєнню основ наук, формуванню світогляду, вихованню високих загальнолюдських гуманістичних якостей, почуття громадянського обов’язку і відповідальності перед суспільством.

Місцевий матеріал у процесі вивчення історії України має високу виховну віддачу під час проведення краєзнавчих вечорів і конференцій, вікторин, олімпіад; в організації зустрічей з цікавими людьми; через випуск стінгазет, краєзнавчих альманахів тощо.

Історичне краєзнавство і конкретні краєзнавчі дослідження дають можливість сприйняти історичний простір і зрозуміти чим він відрізняється від безмежності. «Мала батьківщина» уособлює певну територію, від якої кожна людина починає своє свідоме життя і розширює власний світогляд, у тому числі в плані практичного освоєння простору, від того, де живе і до того простору, який починає розуміти, включаючи поняття села, міста, області, держави, планети Земля, Всесвіту. Знання про свій край є такими, до яких людина часто повертається впродовж свого життя, оцінюючи і порівнюючи інші краї та землі. Докладно про значення краєзнавства говорить у своїх наукових і публіцистичних працях голова Національної спілки краєзнавців України, академік НАН України Петро Тимофійович Тронько, і саме його праці та ідеї складають теоретичну основу українського історичного краєзнавства.

Самоідентифікація розпочинається із пізнання себе, свого місця у соціумі й обов`язково локалізується щодо певного місця проживання, території, що неодмінно має екстраполюватися на історію малої батьківщини. «Любов до рідної землі, до малої батьківщини – одне з найсвятіших почуттів, які кожен з нас проносить крізь усе своє життя, – переконливо стверджує П. Тронько. – Витоки патріотизму починаються там, де людина вперше усвідомила себе особистістю, де взяла в руки буквар, де відчула красу і безмежжя рідної природи. На схилі років ми найчастіше згадуємо батьківську хату, битий шлях, яким ходили до школи, незайманий ліс за сільською околицею . Краєзнавство тому й користується такою популярністю і любов`ю в народі, що відгукується на найтонші рухи людської душі. Далеко не кожна наука здатна так органічно поєднати минуле, сучасне і майбутнє .».

Теоретичні міркування та досвід краєзнавчої роботи свідчать про великі і різнобічні функціональні можливості краєзнавства. Їх суть у збагаченні професійними знаннями і практичними навичками , зверненні до найрізноманітніших допоміжних дисциплін, баченні загальної історії через призму місцевих подій, поєднанні теорії і практики, заохоченні до самостійної дослідницької роботи, розширенні і поглибленні світогляду, розумових здібностей, загальної освіченості та ерудиції, прилучення до громадської діяльності, а також у сприянні всебічному вихованню, зокрема:

Правовому, бо потрібні знання міжнародних і вітчизняних нормативно-законодавчих актів, що захищають пам’ятки природи, культури, регламентують діяльність в історико-географічному середовищі, мистецькій спадщині;

Моральному, бо пізнання краю, його героїчної і трагічної історії, учасників і свідків багатьох подій не може не хвилювати, не формувати громадянсько-національних позицій;

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Педагогічний такт і справедливість як критерії професіоналізму вчителя
Взаємини вчителя з колегами, батьками та дітьми, засновані на усвідомленні професійного обов'язку і відчутті відповідальності, складають суть педагогічного такту, який одночасний і відчуття міри, і свідоме дозування дії, і здатність проконтролювати його і, якщо це необхідно, зрівноважити один засіб ...

Прилади для вимірювання атмосферного тиску
Манометр Манометри – прилад для вимірювання тиску рідини, газу або пари. Вони застосовуються у всіх випадках, коли необхідно знати, контролювати і регулювати тиск. Найчастіше манометри використовують в теплоенергетиці, на хімічних, нафтохімічних підприємствах, і підприємствах харчової галузі. Найпо ...

Організація учбового процесу
У одного викладача могли разом вчитися люди самих різних віків, та і рівень підготовки міг сильно розрізнятися. Не існувало і твердого поняття про те, скільки повинен проучитися той або інший студент. Термін навчання міг змінитися в будь-яку сторону. Причинами могли бути як здібності конкретного ст ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com