Дидактичні функції історичного краєзнавства

Сторінка 2

Історико-краєзнавчий матеріал, включений до змісту нормативного курсу, може стати ефективним засобом розвитку самостійності мислення, перевірки усвідомленості та міцності знань в учнів. Розвиток самостійності мислення в учнівської молоді передбачає застосування таких методів роботи, які б активізували їх у процесі навчальних занять. Коли ми включаємо до змісту уроку історії України відомості з місцевої історії чи історичну довідку, чи уривок з документа або художнього тексту, ми тим самим активізуємо увагу учнів, змушуємо їх відійти від звичної схеми викладу матеріалу в підручнику, замислитись над новим фактичним матеріалом й осмислити його відповідно до знань із загальної історії, отриманих ними раніше. Такі прийоми навчальної роботи, як аналіз місцевих історичних документів, аналіз пам’ятників матеріальної культури вимагають від учнів ще більшої мобілізації знань, уміння вільно ними оперувати не за заданою схемою, а залежно від інформаційних можливостей конкретного історичного джерела.

Необхідно відзначити, що відомості з історії краю сприяють не лише поглибленню знань учнів з вітчизняної історії, але й можуть бути одним із засобів перевірки їх ґрунтовності. Роль місцевого історичного матеріалу як засобу закріплення і поглиблення знань із загального курсу історії України особливо рельєфно простежується під час навчальних екскурсій до краєзнавчих музеїв або до історичних пам’ятників. Головна цінність таких екскурсій полягає в тому, що, пробуджуючи інтерес учнів до минулого рідного краю, розкриваючи історію певного пам’ятника, педагог учить своїх вихованців самостійно спостерігати, аналізувати складні явища місцевого життя, робити узагальнення і висновки на основі своїх спостережень.

Особливо слід відзначити високий дидактичний потенціал історико-краєзнавчого матеріалу, зібраного самими учнями. У процесі краєзнавчих досліджень учні вчаться творчо і нестандартно мислити, формувати власну думку, системно вивчати певні питання, можуть виявляти нові факти, аргументи, відомості, уточнити деталі вже відомих явищ і подій. У контексті виховної функції уроків, під час пошуку у школярів формуються почуття гуманності, колективізму, громадянської відповідальності, поваги до історичного минулого. Захопившись пошуком, учень не просто відтворює те, що засвоює, а навпаки, завдяки інтересу до об’єкта пізнання, власній активності він разом з педагогом на основі захоплення творчою діяльністю та багатства вражень розвиває себе. Краєзнавчо-пошукова діяльність є тією межею, де відбувається перехід від виховання до самовиховання, що проявляється в мобілізації суб’єктом внутрішніх резервів, спрямуванні їх на досягнення поставленої мети, а отже, у просуванні у своєму розвитку.

За констатованими даними, для використання на уроках з історії України учні можуть складати порівняльні, статистичні таблиці, графіки подій та явищ, діаграми, карти археологічних знахідок краю, краєзнавчі атласи, альбоми з фотодокументами, щоденники свідків подій, топонімічні словники, інформаційні довідники з відповідної тематики, робити підшивки місцевої преси тощо.

Учні можуть реалізувати свої творчі здібності за такими напрямами:

- створити літопис рідного краю, книгу пам’яті, альманах видатних особистостей регіону чи населеного пункту;

- проводити етнографічні, фольклорні, мистецтвознавчі дослідження;

- проводити генеалогічні пошуки як свого роду, так і родів знаменитих земляків.

Значення краєзнавчої роботи в школі в тому, що вона сприяє всебічному вивченню соціально-історичних умов розвитку рідного краю, дає вчителю можливість вивчити психолого-педагогічні особливості учнів, виявити їхні інтереси; участь у суспільно-корисній роботі, виконання індивідуальних завдань краєзнавчого змісту формує в школярів пізнавальний інтерес до краєзнавчих знань, а через них – і до історії.

Отже, такими є дидактичні підстави включення краєзнавчого історичного матеріалу до нормативного курсу вітчизняної історії в загальноосвітній школі.

Страницы: 1 2 

Актуально про педагогіку:

Педагогічні погляди Цицерона
Цицерона /106 - 43 рр. до н.е./ - колір римської літератури. Здобувши блискучу освіту, будучи знаменитим оратором, він свої погляди на виховання висловлював у філософських і риторичних творах, маючи на увазі по перевазі оратора. У творах Цицерона обертає особлива увага на суть і завдання виховання. ...

Педагогічна взаємодія суб’єктів педагогічного процесу
Педагогічна взаємодія передбачає особистісний контакт викладача і студентів, який має наслідком взаємні зміни їхньої поведінки, діяльності, відносин, установок. У межах компетентнісно зорієнтованого підходу до організації навчання особливої значущості набуває гуманістично зорієнтований педагогічний ...

Проектування технологій формування виконавчих дій
Етап виконання дій у різних формах в дидактиці часто називають «закріпленням». «Процес виконання нових дій містить чотири етапи: виконання дій у матеріалізованому вигляді (матеріальній формі), зовнішньомовленнєві дії, виконання дій у зовнішньому мовленні подумки, розумові дії» (Тализіна Н.Ф.) Голов ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com