Дидактичні функції історичного краєзнавства

Сторінка 1

Останнім часом неухильно зростає роль краєзнавства в навчальній і позаурочній роботі. Конкретні знання про свій край повинні увійти до складу обов'язкових базисних знань з історії Батьківщини, а у ряді випадків – з історії ближнього і далекого зарубіжжя. Це відповідає вимогам державного стандарту шкільної історичної освіти. Важливою умовою розвитку краєзнавства, в першу чергу історичного, є сучасні соціально-політичні зміни. Коли зміцнюється українська державність, зростає роль «провінції», посилюється інтерес українців, молоді до свого історичного минулого, проблем регіонального розвитку і відродження своєї самобутності [63].

Краєзнавчий матеріал, як важлива складова системи знань з вітчизняної історії, виступає засобом конкретизації загальноісторичних подій і засобом активізації пізнавальної діяльності учнів. Зміст тем, пов’язаних з місцевою історією, дає можливість вчителеві:

- на прикладі історії рідного краю показати основні тенденції економічного, соціального, політичного і культурного розвитку України;

- на основі історичних фактів конкретних подій, явищ, історичних постатей краю розкривати особливості історії рідного краю, специфіку його розвитку й характерні риси;

- здійснювати порівняльний аналіз подій і явищ місцевої історії з подіями та явищами, що відбувалися на території країни в цілому;

- формувати уміння самостійної системно-аналітичної діяльності учнів з різними джерелами інформації;

- розвивати науково-дослідницькі навички учнів;

- впроваджувати різні моделі активного навчання на уроках вітчизняної історії;

- сприяти вихованню патріотичних та державницьких почуттів та якостей школярів, розвитку національної свідомості.

Краєзнавчий матеріал дуже результативно може використовуватись на уроках історії України в контексті освітньої, виховної, розвивальної функцій навчання. Розглянемо деякі дидактичні особливості використання місцевого матеріалу.

Включення краєзнавчої складової до систематичного курсу вітчизняної історії значно збагачує уявлення учнів про епоху, створює умови для розуміння і безпосереднього відчуття особливостей життя і побуту населення минулих століть, сприяє осмисленню історичної інформації на основі більш насиченого і конкретного фактичного матеріалу. Тим самим узагальнення, висновки стають більш ґрунтовними, розвивається вміння абстрактно мислити.

Краєзнавчий матеріал у шкільному курсі історії визнається важливим засобом наочності у викладанні. Так, К.Д. Ушинський відзначав, що наочне навчання полягає не в абстрактних уявленнях і словах, а в конкретних образах, що безпосередньо сприймають учні: «дитина мислить формами, кольорами, звуками, відчуттями… Дитяча природа вимагає наочності». Учитель знаходить у свідомості школяра вже готові образи, на які спирається в навчанні. Головне призначення наочного навчання полягає в розвитку спостережливості, мислення і мови учнів, у залученні власного досвіду школярів, самостійних спостережень і роздумів над історичним минулим рідного краю.

Слід зазначити, що місцевий матеріал як засіб наочності у викладанні історії має свої особливості. Коли вчитель на уроці демонструє речові пам’ятки з історії краю, він має справу, як правило, з оригінальними пам’ятками. Такий наочний матеріал емоційно більш насичений, ніж звичайні друковані наочні посібники, перш за все тому, що він оригінальний, «справжній» (учні зазвичай знають, де, коли і ким він знайдений і науково опрацьований). Це можуть бути фрагменти глиняного посуду, кістяні голки, прикраси, монети тощо. Усе це можна уважно роздивитись, потримати в руках, що дає змогу уявити себе в реальних умовах минулого. Наприклад, вивчення теми «Початки людського життя в Україні» (7 клас) учитель може організувати у краєзнавчому музеї, де учні побачать макети поселень, знаряддя праці, прикраси тощо. Усе з розповіддю вчителя дозволяє краще проникнути в епоху, зрозуміти її особливі умови розвитку, уявити масштаби суспільних трансформацій. Такий урок пробуджує інтерес учнів до історії, що значно підвищує якість знань з предмета.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Класифікація олігофреній
На підставі якісного аналізу своєрідності дефектного розвитку при різних формах олігофренії професор М.С. Певзнер розробила чітку класифікацію олігофреній, що має важливе значення для здійснення диференційованого та індивідуального корекційного підходу до таких дітей у процесі їх навчання та вихова ...

Особливості використання програмно-методичного забезпечення для створення дидактичних засобів навчання на уроках природознавства
Педагогічна доцільність використання програмно-методичного забезпечення при вивченні курсу «Природознавство» визначається цілями і завданнями курсу, а також можливостями використання персональних комп’ютерів для вирішення практичних завдань з даного курсу і необхідністю інтенсифікації і індивідуалі ...

Граматичний лад мовлення молодших школярів та його характеристика
Програми передбачають набуття учнями елементарних знань про мовлення: усне і писемне, діалогічне й монологічне; про особливості висловлювань, обумовлені їх комунікативними завданнями, ситуацією спілкування. Однак основну увагу в навчанні слід приділяти розвитку умінь здійснювати всі види мовленнєво ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com