Соціально-педагогічна робота

Статті і корисна інформація » Соціально-педагогічна робота

Сторінка 3

Сучасні дослідження з проблем соціального інтелекту стосуються розробки аспекту комунікативної компетентності, а також опису передбачуваної структури і функції соціального інтелекту. У роботах останніх років можна виділити дослідження М.В. Молоканова, який розглядав соціальний інтелект як умову вибору профілю діяльності в майбутніх практичних психологів. У 1992 р. вони вивчали зв’язок соціального інтелекту з професійною спрямованістю особистості. Автори переконані, що професіоналізм психолога залежить від наявності спеціальних здібностей, зокрема, від соціального інтелекту.

Намітився новий підхід до проблеми соціального інтелекту. Мова йде про концепцію В.П. Куніциної. Вона вважає можливим виділити окремий аспект у соціальному інтелекті – комунікативно-особистісний потенціал. Саме він, на думку В.П. Куніциної, дозволить наблизитися до розуміння специфічної структури соціального інтелекту.

Соціальний інтелект – вид інтелекту, який забезпечує ефективність соціальної активності особистості. Інакше кажучи, це специфічна форма організації її ментального досвіду в сфері соціальної взаємодії.

Соціальний інтелект виявляється в спілкуванні, спільній діяльності, груповій взаємодії, менеджменті тощо. Деякі автори виділяють в соціальному інтелекті емоційний – групу розумових здатностей, які допомагають сприйняти і зрозуміти власні почуття і почуття інших людей, а також регулювати власні почуття.

Соціальний інтелект пов'язаний зі здатністю виголошувати швидкі, майже автоматичні судження про людей. Разом з тим соціальний інтелект має більше відношення до поведінки, ніж до оперування поняттями, його продукт – соціальне пристосування, а не глибина розуміння.

Соціальний інтелект – це глибина розуміння і далекоглядність в міжособистісних стосунках. Вітчизняні дослідження цього феномену виявили, що дівчата показують більший розвиток соціального інтелекту, а також частіше, ніж хлопці, мають соціальний інтелект вище середнього рівня; подібні результати були отримані і в зарубіжних дослідженнях, де зафіксовано більш високий рівень соціально-когнітивного розвитку у дівчат. Дослідники пояснюють подібні відмінності не біологічними факторами, а соціокультурними умовами соціалізації.

В останній час в рамках теорії соціального інтелекту була запропонована ще одна категорія – емоційний інтелект, який включає оцінку і вираз емоцій, їх регулювання та використання для більш повного виразу думок і дій. Було виявлено 7 структурних компонентів емоційного інтелекту: «образ Я», «емоційне управління», «самомотивація», «емпатія», «встановлення зв'язку», «міжособистісна комунікація», «особистісний стиль». Встановлено, що в цілому дівчата мають перевагу над хлопцями при вимірі емоційного інтелекту. Індивід на основі зовнішнього вигляду людини робить висновки про її можливі риси характеру, ймовірні вчинки і заздалегідь настроюється на певні форми поведінки по відношенню до певної людини. Цей процес виведення особистісних якостей, виходячи з зовнішності людини вчені пропонують назвати фізіогномічною редукцією. Треба звернути увагу на той факт, що в основі оцінки партнера по спілкуванню знаходяться більш складні механізми, ніж виділення і узагальнення якостей конкретної людини. В психіці людини існує імпліцитна модель міжособистісного оцінювання, яка доповнюючи імпліцитну теорію особистості, забезпечує упередженість сприйняття оточуючих. Імпліцитна теорія особистості формує настанови людини стосовно інших людей, які мають певні особливості зовнішності, зокрема в тому випадку, коли їм притаманні вади, дефекти зовнішнього вигляду.

Незважаючи на те, що дитина визначається як найвища цінність у житті, вона традиційно сприймається об`єктом впливу, сценарного програмування або ж осередком нереалізованих честолюбивих прагнень, або можливістю виправити помилки минулого та майбутнього, засобом вирішення особистісних проблем, об`єктом маніпуляцій.

У процесі сценарного програмування особистості різними авторами виділяється від 6 до 12 різних етапів. Проте найчастіше зустрічається схема, представлена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Етапи сценарного програмування

У сценарному програмуванні однаково важливим є як процес створення нових ментальних моделей, так і організація комунікаційних процесів і різних форм командної взаємодії, що забезпечують їхнє вироблення, адаптацію і подальше втілення.

Страницы: 1 2 3 

Актуально про педагогіку:

Методика підготовки лекційних занять у вищій школі
Питання про те, як готуватися до лекцій, включає в себе ряд вимог, про які корисно постійно нагадувати, особливо початківцям. Ці вимоги стосуються вміння правильно “робити” лекцію, тобто певної культури в роботі. Лише на перший погляд здається – все просто: бери книги, виписуй що потрібно, складай ...

Система дидактичних принципів виховання та її реалізація у сучасній школі
Сучасні принципи зумовлюють вимоги до всіх компонентів навчального процесу — цільового, стимуляційно-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулювального й оцінно-результативного. Вони виступають в органічній єдності, утворюючи певну структуру основних положень організації ...

Використання елементів психогімнастики на заняттях з малювання
На заняттях з образотворчої діяльності намагаюся створювати умови і допомогти дітям увійти в той чи інший художній образ. З цією метою використовую елементи психогімнастики, які вчать передавати ознаки, особливості образу діями, рухами, емоціями, мімікою. Граючись, діти перетворюються у будь-який п ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com