Соціально-педагогічна робота

Статті і корисна інформація » Соціально-педагогічна робота

Сторінка 2

Для формування сфери традицій школи треба спиратися на культурні традиції мікросередовища, зокрема, родин школярів. Це є добрим приводом залучення батьків до життя школи, класу. Традиціями школи можуть стати зустрічі з родинами представників різних етнічних, релігійних, соціальних, політичних груп, професій; спільні вечори відпочинку разом з батьками чи дідусями, старшими чи молодшими братами і сестрами; святкування у школі разом із громадськістю сімейно-сусідської общини соціальних, професійних, державних свят. В цій роботі важливі не кількість заходів, а рівень їх впливу на соціальне виховання дітей, пробудження педагогічного потенціалу громади.

Важливо, щоб культурно-виховний простір створювався саме у взаємодії педагогічного колективу з дітьми. Дорослі мають залишатися на другому плані, сприяючи і підтримуючи дитячі ініціативи з формування, розвитку та вдосконалення шкільної життєдіяльності. Цей процес творення дитячого життєвого простору школи і є процесом самоактуалізації самовизначення, самореалізації дитини, набуття нею соціального досвіду, її духовного розвитку. Таке культурне середовище дає можливість не тільки сформувати позицію особистості, систему її ставлень, визначити провідні цінності, але й випробувати їх у шкільному «суспільстві».

Культурологічний аспект соціально-педагогічної діяльності школи сприяє узгодженості, гармонізації впливу всіх підрозділів школи, всіх членів її педагогічного колективу, акцентує їх увагу на «культивуванні» людини, а не тільки на «накачуванні» її знаннями. Школа, таким чином, перетворюється на «крашу», де є не тільки «держава» (адміністрація), але й формується «суспільство» (діти, вчителі) зі своєю культурою, духовними цінностями. Це підвищує соціальну ефективність школи, оскільки така школа сприяє творенню зрілої людини, зрілого громадянина, які так погрібні сьогоденню України.

Найвищої результативності внутрішньо-шкільне соціальне виховання може досягти лише там, де окремі виховні сфери складають єдину соціально-педагогічну систему, як це, наприклад, було у школах С. Френе, Я. Корчака, В.М. Сороки-Росинського, В.О. Сухомлинського, у класі Ш.А. Амонашвілі та ін. Тому останній напрям внутрішньо-шкільної соціально-педагогічної діяльності – керування – налічує не тільки планування, проектування, але і рефлексію щодо наслідків соціального виховання школи, його корекцію.

Сутністю управління соціально-педагогічної діяльності школи є збір інформації, проведення досліджень щодо ролі, значення соціально-педагогічних програм у духовному розвитку школярів та випускників; налагодження зв'язків з останніми та залучення їх до соціально-педагогічної роботи школи, спонсорства; дослідження ефективної діяльності окремих виховних сфер культурно-виховного простору школи, окремих фахівців, персоналу, структур школи; вивчення іміджу школи у педагогічних структурах району, міста, серед педагогічної громадськості і населення; з'ясування ефективності соціально-виховної концепції школи, проблем щодо її реалізації, можливостей розвитку, вдосконалення чи заміни.

При умові, якщо внутрішньо-шкільна соціально-педагогічна діяльність ефективна, внаслідок чого сформувався специфічний «дух школи», зміцніло учнівсько-педагогічне суспільство, відпрацьована методика внутрішньо-шкільного соціального виховання, можливо розпочати зовнішню соціально-педагогічну роботу школи.

Теорія соціального інтелекту і сценарного програмування особистості

Поняття «соціальний інтелект» вперше використав у 1920 р. Е. Торндайк. Він вважав, що людина, яка здатна мудро чинити в людських стосунках, і має «соціальний інтелект».

За Торндайком, існує три види інтелекту:

– абстрактний інтелект як здібність розуміти абстрактні вербальні і математичні символи і здійснювати з ними будь-які дії;

– конкретний інтелект як здібність розуміти речі і предмети матеріального світу, будь-які дії з ними;

– соціальний інтелект як здібність розуміти людей і взаємодіяти з ними.

У 1937 році Г. Олпорт описує соціальний інтелект як особливу здібність правильно думати про людей, прогнозувати їх поведінку і забезпечувати адекватне пристосування у міжособистісних взаємодіях. Він виділив набір якостей, які забезпечують краще розуміння інших людей; в структуру цих якостей соціальний інтелект входить як окрема здібність.

У 1960-і роки з’являються роботи про соціальні уміння, комунікативну компетентність. У ці роки велика увага приділяється проблемі соціальної перцепції, розумінню людьми один одного, робиться спроба розкрити природу і структуру соціального інтелекту.

Звичайні люди соціальний інтелект часто ототожнюють з мудрістю. Р. Штенберг (1981 р.) звернувся до «розуміння інтелекту людьми». Він проводив опитування на вокзалах, в магазинах, бібліотеках, пропонуючи респондентам описати риси «інтелектуальної людини». Дослідження показало, що люди вкладають до розв’язання практичних завдань, вербальні здібності та соціальну компетентність.

Відносно того, чи є соціальний інтелект самостійним феноменом, ще Торндайк стверджував, що соціальний інтелект існує окремо від звичайного інтелекту. Багато сучасних авторів також стверджують, що соціальний інтелект є самостійною групою основних ментальних здібностей на противагу здібностям академічного чи формального інтелекту. Сферою соціального інтелекту вчені вважають знання про сприймання думок, бажань, почуттів, настроїв і ін., інших людей і себе. Цей аспект вимірюється тестами на соціальну перцептивність.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Проблеми підготовки кваліфікованих робітників в ПТО Хмельниччини
Проблеми, які накопичилися за останній час на рівні професійно-технічної світи, потребують переосмислення та визначення нових підходів у прийнятті ефективних рішень як з боку органів державної влади, так і від керівників ПТНЗ та промислових виробників. Молоде українське суспільство ставить перед пр ...

Засоби розвитку комунікативних вмінь розумово відсталих школярів
Рівень мовленнєвого розвитку розумово відсталих школярів вимагає від корекційної освіти більш детального вивчення та розробки нових засобів корекції комунікативної сфери учнів спеціальної школи. На сучасному етапі розвитку науки, відомі такі засоби корекції і розвитку комунікативної сфери розумово ...

Інтернет як метод інтерактивного навчання
Поява Інтернет - це переворот в інтелектуальній діяльності, пізнанні і в спілкуванні. Цей факт визнається всім світовим співтовариством. Інтернет - це свобода спілкування, подання інформації, відсутність "провінцій" - географічних, політичних, тимчасових, етнічних. Залишаються тільки мовн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com