Загальнонаукові методи досліджень

Сторінка 2

Для якісного аналізу функціонування системи використовуються спеціально розроблені методи такі як “мозковий штурм”, метод експертних оцінок. Суть “мозкового штурму” полягає в тому, що кожний з його учасників, не вступаючи в полеміку з колегами, пропонує свій варіант розв’язку проблеми, а справа ведучого, порівняти варіанти і відібрати кращий.

Метод експертних оцінок базується (полягає) на припущеннях про те, що на основі думки (гадки) спеціалістів, які займаються дослідженнями і розробками у визначеній області знань, можна побудувати адекватну модель досліджуваної системи і оцінити її функціонування.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) – метод дослідження об’єкта (виробу, процесу, структури) за його функцією і вартістю, який застосовується при вивченні ефективності використання матеріальних і трудових ресурсів. Важливими його принципами є:

функціональний підхід при дослідженні функцій об’єкта і його елементів з метою найбільш повного задоволення заданих вимог у виборі раціональних шляхів їх реалізації;

народногосподарський підхід до оцінки споживчих властивостей і витрат на розробку, виробництво і використання об’єкта;

відповідність корисності функцій витратам на їх здійснення;

колективна творчість, яка використовує методи пошуку і формулюванню технічних розв’язків, якісної і кількісної оцінок варіантів розв’язків.

Формалізація (від лат. formula – форма, визначене правило) – метод дослідження об’єктів шляхом представлення їх елементів у вигляді спеціальної символіки.

Гіпотезичний метод (від гр. hipothetikos – обґрунтований на гіпотезі) – ґрунтується на наукових передбаченнях, які висуваються для пояснення якого-небудь явища і вимагає перевірки на досліді і теоретичного обґрунтування, щоб стати вірогідною науковою теорією.

Аксіоматичний метод – передбачає використання аксіом, які доведенні науковими знаннями. За цим методом теорія розробляється на основі дедуктивного принципу.

Створення теорії – узагальнення результатів дослідження, знаходження спільних закономірностей в поведінці об’єктів, що вивчаються, а також розповсюдження результатів дослідження на інші об’єкти і явища.

Спостереження – метод вивчення предмету шляхом його кількісного вимірювання і якісної характеристики.

Експеримент (від лат. experimentum – проба, дослід) – науково поставлений дослід у відповідності з метою дослідження для перевірки результатів теоретичних досліджень.

Конкретно-наукові (часткові) методи наукового пізнання є специфічними методами конкретних наук. Ці методи формуються в залежності від цільової функції даної науки і характеризуються взаємним проникненням в однорідні галузі наук.

Страницы: 1 2 

Актуально про педагогіку:

Система методичної роботи з історичного краєзнавства в загальноосвітніх закладах
У шкільній практиці навчання історії України вивчення історії рідного краю відбувається: 1) на уроках основного курсу, коли краєзнавчий матеріал використовується у смисловому зв'язку з досліджуваними подіями і явищами, і 2) на уроках, спеціально присвячених історії краю. Спершу розглянемо методичні ...

Умови створення системи неперервної освіти інженерно-педагогічних кадрів
Концепція безперервного навчання останніми роками отримала, широке розповсюдження при проведенні єдиної державної політики в області вдосконалення освітньої системи країни. Основою безперервного навчання в сучасних умовах виступає той незаперечний факт, що освіта вже не розглядається тільки як чинн ...

Значення екскурсій в навчальному процесі
Екскурсія є складною формою навчально-виховної робо­ти, триває 45—90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним зас ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com