Умови формування екологічних знань

Сторінка 1

Психолого-педагогічні основи екологічної освіти і виховання школярів розробляються з врахуванням: вікових особливостей вчаться, виражаються у взаємозв'язку мислення, пам'яті, уваги І успішності напрями їх свідомості на дотримання етичних і цивільних норм суспільства і оптимізації навколишнього середовища; системності і проблеми в навчанні початкам екології.

В учбових предметах міститься значний об'єм природничонаукових і гуманітарних знань, систематизація яких І розвиток на між предметній основі з урахуванням психологічних особливостей мислення, пам'яті і уваги старшокласників дозволяють сформувати загальний підхід до розгляду картини миру і виховати усвідомлене прагнення до активної суспільно-корисної діяльності.

Яким чином модно і необхідно систематизувати цей учбовий матеріал, як додати узагальнений і конкретний характер знанням про картину світу?

Перша умова ця облік вікових особливостей взаємозв'язку пам'яті, уваги і успішності школярів в цілях формування у них міцних, глибоких і системних знань по основах наук. Слід зазначити, що в літературі не піддається спеціальному дослідженню питання про вікові особливості залежності успішності від пам'яті і уваги вчаться, до того ж дані наводиться, як правило, сумарно для хлопчиків і дівчаток, що навряд чи є виправданим, оскільки практика шкільної педагогіки постійно указує на необхідність диференційованого підходу до учнів різної підлоги і віку. В загальній сумі чинників, що визначають успішність навчання, пам'ять і увага перестають грати ведучу роль. На перше місце виступають складніші, придбані в процесі навчання форми засвоєння учбового матеріалу.

Друга умова полягає у формуванні системності знань вчаться стосовно старшокласників.

Важлива умова реалізації екологічних знань в процесі навчання формування теоретичного мислення.

Виконання цієї задачі на рівні вимог для випускників середньої школи виражається в засвоєнні ними основ наукової теорії. Яким чином досягається системність в знаннях старшокласників? Аналіз шкільних підручників показує, що матеріал принципово не може бути представлений у такому вигляді щоб учень не перетворював його в своїй свідомості по елементах, теорії. Внутрішня перебудова знань учня супроводжується перетворенням тих зв'язків, які виникають при первинному ознайомленні з учбовим матеріалом. Переказуючи матеріал, школяр знов перебудовує наявні знання. Таким чином, наукова теорія в учбовому процесі відображається в трьох принципово різних системах: при первинному ознайомленні в підручнику або поясненні вчителя, при підсумковому в свідомості учня і у викладі самого учня. Щоб школяр засвоїв системні знання, йому необхідно двічі перебудувати первинно одержані відомості.

Формування знань про знання ще одна сторона засвоєння теоретичного матеріалу, особливо в умовах актуальних задач оптимізації учбово-виховного процесу, які стоять перед школою. В змісті освіти ці знання виконують функцію реалізації принципів свідомості в навчанні і, окрім, того, функцію спрямованості на формування наукового світогляду. Вироблення наукового світогляду включає процес формування наукової картини миру і систему поглядів на пізнання.

Третя умова діяльність і спілкування в природному середовищі. Визначення оптимальних умов формування умінь і навиків на базі екологічних знань.

Таким чином, при здійсненні екологічного підходу до вивчення природничих дисциплін учнів засвоюють, що природа і суспільство взаємозв'язані як в часі, так і в просторі. Для даних взаємозв'язків характерна певна закономірність. На уроках фізики, хімії, біології, географії і суспільствознавства школярі взнають, що явища, об'єкти і процеси дійсності об'єктивно зв'язані.

Здійснюючи між предметні зв'язки на заняттях природничо-наукових шкільних дисциплін і в позаурочний час, школярі вивчають явища природи і суспільства, пізнають об'єктивні взаємозв'язки.

Школяр опановує системою знань в тому випадку, якщо він добре знає загальні властивості і її елементи, структуру і функцію явища, що вивчається, і може застосувати засвоєні знання в практичних природоохоронних цілях.

Вивчення суспільства і явиш природи протягом всього шкільного курсу нерозривний пов'язано з розвитком у учнів системного мислення, чому сприяє аналіз об'єктивних зв'язків, що обумовлюють біологічні, фізичні, хімічні і інші явища на між предметній основі в екологічному аспекті. В процесі природоохоронної діяльності школярів велике місце повинне відводитися експериментуванню і практиці.

При визначенні цілей і задач експерименту, який ставлять школярі, вони повинні обґрунтувати постановку проблеми, етапи її рішення, методику дослідження кількісних і якісних показників, а також методику перевірки гіпотези в експерименті І практичний результат.

При виконанні практичної природоохоронної роботи або експерименту, при перевірці гіпотези школярі вчаться систематизувати відомі їм факти, встановлювати їх взаємозв'язок, творчо застосовувати до них вже відомі закони і, виходячи з цього узагальнення, робити нові висновки.

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Особливості викладання математики в корекційній школі. Завдання навчання математики
Основні задачі спеціальної школи – максимальне подолання недоліків пізнавальної діяльності і емоційно-вольової сфери розумово відсталих школярів, підготовка їх до участі у корисній праці, соціальна адаптація в умовах сучасного суспільства. При визначенні завдань навчання математики учнів допоміжної ...

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації
З метою організації проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації, 23.01.2004 р Міністерством освіти та науки України було прийнято наказ Про проведення педагогічного експерим ...

Система вправ і завдань для вивчення фразеологізмів
Свідоме й уміле використання учнями фразеологізмів залежить від вибору методичних шляхів, що перетворюють усталений вираз в активний засіб спілкування, вираження думки. Аналіз методичної та педагогічної літератури свідчить, що проблема формування культури спілкування учнів початкових класів з викор ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com