Формування дбайливого відношення школярів до природи

Статті і корисна інформація » Формування екологічної свідомості школярів » Формування дбайливого відношення школярів до природи

Етапи шкільного навчання, вікові можливості вчаться, реальні умови соціального і природного оточення все це обумовлює характер відносин школярів до природи, що формуються, їх діяльність по скороченню і зменшенню навколишнього середовища. Розглянемо вікові особливості відношення до природи дітей, підлітків і юнацтва в період шкільного життя.

Молодші підлітки (9-11 років). Необхідність турботи про зелені насадженнях мотивують тим, що рослини "всіх радують", "вони нам подобаються", "прикрашають місто", "роблять наше життя красивої" І т.д. В їх висловах рідко звучить чисто раціоналістичний підхід ("з дерев роблять олівці і лінійки"). В цьому віці діти часто засуджують свої дії під час ігор, що завдають шкоди природі: "ламали вітки, коли грали". Діти мріють про хороші справи на користь природі, проявляють готовність " виростити щось своїми руками", більше зібрати макулатури, "щоб не губити ліс", припускають, щоб кожна людина посадила 5-6 дерев, і тоді наша Земля буде прекрасною".

Старші підлітки (12-15 років) Глибше усвідомлюють державну і суспільну значущість екологічно проблем. Вони засуджують всяке зло, жорстокість, жадність по відношенню до природи, Дбайливе відношення до природи вони тісно пов'язують з боротьбою за мир, за запобігання війни як найбільшого зла для людей І природи.

У школярів цього віку, особливо у дівчаток, яскраво виражено етично-емоційне відношення до природи: "природа найпрекрасніше", "це найнеобхідніше, потрібне людині", "від природи залежить настрій людини", "красу природи не можна губити".

В цьому віці посилюються патріотичні мотиви: "батьківщина це перш за все рідна природа", "мій внесок в охорону природи буде допомогою Батьківщині". Турбота про природу рідного краю у старших підлітків виявляється в конкретних справах. Вони нерідко виступають з інціативою вичистити річку або ставок, озеленювати двору.

Разом з тим саме в цьому віці частіше за все зустрічаються "руйнівні дії". Підлітки ще слабо уявляють собі наслідки дії людини на природу, нерідко не передбачають, до чого може привести вчинок, вчинений з цікавості або пустощів. Справді суперечливий вік! Це створює певні труднощі в розвитку і зміцненні екологічної культури підлітків. В той же час їх активність і прагнення до діяльності служать основою для оволодіння науковими знаннями, формування практичних умінь і навиків природоохоронного характеру.

Більшість школярів раннього юнацького віку (16-17 років), як правило, надає велике значення суспільно корисним справам по поліпшенню навколишнього середовища, беруть в них участь, виказують тверде переконання в тому, що охорона природи задача кожного громадянина. Молодь бачить шкоду не тільки від прямого збитку, який може нанести людина природі, але і від байдужого до неї відношення.

Важливо, що в свідомості хлопців науковий і раціональний підхід до природи зливається з етично-етичним. Старшим школярам підкреслюють необхідність "не тільки брати у природи, але і віддавати їй, не губивши і не руйнуючи її". Деякі з них мріють не "через сто років, а саме зараз перетворити нашу Землю на квітучий сад".

Актуально про педагогіку:

Зміст екологічної освіти і виховання
У ході своєї історії людство піддавалося впливу багатьох природних і соціальних катаклізмів. Воно випробувало і пережило катастрофічні кліматичні зміни - великі посухи і повені, землетруси й епідемії. Воно перетерпіло також не менш драматичні, колізії в соціально-політичному аспекті. Однак аж до се ...

Історія української народної вишивки
Вишивка – найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментоване або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, повсті, виконане різними ручними або машинними швами. Дивовижне багатство художньо-емоційних вирішень української народної вишивки обумовлене тим, що вона характеризуєт ...

Види української народної іграшки, їх зміст
Українська народна "іграшкова культура" складна й розмаїта. Для того щоб її вивчати, потрібно якимсь чином класифікувати, тобто розділити іграшки на групи, орієнтуючись на спорідненість певних істотних ознак. Найбільш простою та прямолінійною класифікацією О. Найден вважає поділ на дві гр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com