Свідомість як психолого-педагогічна категорія

Статті і корисна інформація » Формування екологічної свідомості школярів » Свідомість як психолого-педагогічна категорія

Сторінка 2

Тварини свідомістю не володіють.

Свідомість в широкому філософському значенні вища, специфічно людська форма активного віддзеркалення дійсності; в більш спеціальному розуміння людиною навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій, думок, свого відношення до зовнішнього світу і до самого себе; попередня уявна побудова передбачуваних дій і передбачення їх результатів.

Свідомість має складну системну будову. Вона структурно організована, і всі елементи цієї структури складають єдине ціле. Розгляд структури свідомості може здійснюватися на різних підставах.

Структурними елементами свідомості є відчуття, сприйняття, уявлення, мислення, відчуття. Мислення тісно пов'язані зі всіма сторонами життя, з реальними спонуками, інтересами, потягами мислячої людини.

В своїх діях люди виходять з потреб, мотивів, інтересів, переслідують певну мету, керуються ідеями. Це і значить, що діють свідомо.

Коли говорять: "людина вчинила той або Інший вчинок несвідомо", то мають у вигляді, що віна не передбачила ті наслідки, до яких веде даний вчинок. Вчинок володіє якістю свідомості лише постільки, оскільки він є виразом задуму, наміру, мети. Цілеспрямованість - це серцевина свідомості: перш ніж що не будь зробити реально людина робить це в своїй уяві виявити, теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити педагогічні умови, форми і методи формування екологічної свідомості учнів в процесі вивчення природничих дисциплін.

Ядро свідомості знання. Відчуття, сприйняття і уявлення це рівень плотської свідомості. Логічне мислення вищий рівень усвідомлення дійсності. Це інтелектуальна форма свідомості. Свідомість виявляється також у формі волі і відчуття.

Розуміння свідомості в матеріалістичній психології і філософії звичайно походить з двох принципів: з визнання свідомості функцією мозку і з того, що він є віддзеркаленням зовнішніх дій.

Класичні праці І.М. Сєченова, розкрили рефлекторну П.Павлова, І.Е.Введенського, А.А.Ухтомського і їх послідовників природу психіки і дали можливість зрозуміти свідомість, як систему активної Діяльності, яка формується під впливом зовнішнього світу. Але відбивна діяльність мозку характеризується не тільки її функціональними механізмами, але і її змістом, тобто тим, що саме відображається мозком в існування того, що в реальній дійсності. Об'єктом свідомості є матеріальний світ, духовна культура, сама людина, особа, а органом людський мозок.

Формування свідомості людини пов'язано з виникненням суспільних відносин, які вимагали підкорення життя індивіда спеціально фіксованій системі потреб, обов'язків, дисципліні поведінки, виражених і регульованих за допомогою мови, звичаїв і обрядів, що історично склалися

Дитина народжується на світ з певними анатомо-фізіологічними "задатками", які є продуктами тривалої біологічної еволюції, що відклалася в спадково закріплених "кодах". Але самі по собі ці задатки не можуть привести до виникнення складних психічних здібностей. Біологічна спадковість вручає дитині можливість формування здатності мислити по-людськи. Але ця здатність не спонтанно дозріває в процесі Індивідуального розвитку людини, а формується. Елементарний рівень свідомості формується вже в дошкільному віці, головним чином в процесі ігрової діяльності і спілкуванні з дорослими. В шкільному віці свідомість розвивається на основі учбової, суспільної, трудової діяльності, під визначальною увагою зростаючих вимог життя, колективу, суспільства. Саме школа забезпечує цілеспрямовану, систематичну, планомірну, різносторонню, змістовну дію суспільства на дітей. Разом з тим, на дитину величезний вплив має сім'я, а також література, радіо, кіно і театр.

На ранній стадії розвитку свідомість формується через плотсько-практичне наочне відчуття. Потім розвиваються наочно-об'єктні форми свідомості найближчого середовища, вслід за чим формується мислення в поняттях. За безпосередньою плотською діяльністю речей в мисленні відкривається істотний зв'язок явищ. Розвивається більш висока форма наочної свідомості, з якою пов'язаний І розвиток самосвідомості. Формування свідомості І самосвідомості нерозривний пов'язано з освоєнням змісту людської культури, з оволодінням соціальними нормами поведінки, що історично склалися, мислення, правилами мови.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Принципи конструювання інтегрованих уроків з розумового розвитку учнів 1-го класу
Гуманізм, формування цілісної картини світу - провідні тенденції розвитку сучасної школи. Особливе значення ці ідеї мають для змісту початкової освіти. Ідея інтеграції змісту й форм навчання, зокрема інтегрованих уроків, є актуальною, привертає значну увагу широкої педагогічної громадськості. Дидак ...

Теоретико-методологічні засади розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку
Пізнання навколишнього світу починається з відчуттів, сприймань і породжує людське мислення. Воно супроводжує усі розумові процеси людини. Саме мислення забезпечує нам можливість виходу за межі чуттєвого, розширює межі та глибину нашого пізнання, відображає суттєві зв’язки і відношення між предмета ...

Методика вивчення дробів
Ознайомити дітей з частками означає сформувати в них конкретні уявлення про частки, тобто навчити дітей утворювати частки практично. Наприклад, щоб дістати одну четверту частку круга, треба круг поділити на чотири рівні частини І взяти одну таку частину. Щоб дістати одну п'яту частку відрізка, треб ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com