Шляхи використання комп’ютера на уроках мистецтва в початковій школі

Статті і корисна інформація » Використання комп’ютера на уроках мистецтва » Шляхи використання комп’ютера на уроках мистецтва в початковій школі

Сторінка 2

На жаль, серед численної мультимедійної продукції, що заповнила зараз ринки України, абсолютно недостатньо допоміжних програм для курсу сольфеджіо або теорії музики. Так, наприклад, дуже доречним був би мультимедійний курс музичного диктанту (слухового і письмового), комплект для слухового аналізу (інтервального й акордового), нотні «ігрові» програми для початкових класів. Та деяка частина комп’ютерної продукції, що доступна нам, у більшості, це імпортні англомовні програми, важкодоступні дітям.

Зупинимося на останній розробці комп’ютерного центру Київської дитячої академії мистецтв — програмі "Болгарська стовпиця", що застосовується для закріплення знань зі структури діатонічного звукоряду, взаємовідносин стійких та нестійких сходинок мажору та мінору, а також одночасно і функціонального навантаження головних і побічних сходинок гами.

Програма "Болгарська стовпиця", яка створена авторським колективом Академії мистецтв спрямована на формування і закріплення основ ладового мислення за допомогою візуалізації і конкретизації теоретичного матеріалу. Основою програми стала однойменна теоретична методика Б. Тричкова, популярна в СРСР у 60-70 pp. Болгарська методика як один з елементів системи включає використання візуальної проекції шкали звукоряду.

Про достоїнства і недоліки подібних «графічних» (термін Е. Давидової) систем неодноразово писали музикознавці й теоретики того часу. Зокрема, А. Островський зауважує, що « .на початковому етапі навчання можна як допоміжний прийом зробити на дошці малюнок у вигляді сходів (стовпиця—у пер. сходи). У ньому співвідношення тонів і півтонів наочно відповідало б співвідношенню їх у гамі; педагог вимагає інтонування тонів та півтонів звукоряду, слідуючи за рухами руки по ступінях сходів». Однак він же зауважує, що «спів гам варто організувати так, щоб перебороти його вплив, що механізує, на слух».

Цей принцип призводить до того, що рух гамою перестає асоціюватися в дитини з механічним ковзанням нагору і вниз; нудне ж повторення тих самих гам у різних тональностях можна перетворити для нього в цікаву гру, привносячи в неї елемент співтворчості. Таким чином, учень поступово починає освоюватися і більш вільно орієнтуватися серед сходинок гами. У той же час, багато представників педагогічної думки зауважують, що схема ладових тяжінь призводить до уявлення про лад як про застиглу систему взаємин тонів, де кожна нестійка сходинка міцно прив’язана до свого устою. Подібне «нав’язування» на початкових етапах є необхідним для формування й оформлення чітких представлень про структуру і функції сходинок ладо-гами. Просторово-наочні співвідношення звуків у набудованій тональності, що виникають під час роботи зі стовпицею, дають "можливість правильного інтонування в будь-якій тональності й активно розвивають уявлення про лінійну побудову мелодії". Стовпиця застосовує ці наочні схеми як у «донотному» періоді навчання (до знайомства з нотним рядком), так і протягом вивчення і закріплення знань про структуру ладу.

Стовпиця—не єдина схема, що сприяє візуалізації та зоровому і слуховому унаочненню в процесі засвоєння музично-теоретичних дисциплін. Методика сольфеджіо завжди прагнула конкретизації та різних форм наочності для полегшення викладання та сприйняття цієї дисципліни. Таким чином, зоровий, руховий, колірний, ігровий (дійовий чи активний), предметний, знаковий та інший методи викладання завжди широко використовувалися на практиці.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Місце пейзажного жанру в образотворчій діяльності учнів
У 5-му класі при вивченні образотворчого мистецтва основна увага звертається на розвиток чуттєво-емоційного та естетичного сприймання світу, асоціативно-образного мислення, цілісного бачення, вміння виділяти основне у явищах та формах. Виявлення специфіки художньо-образної мови мистецтва, композиці ...

Суть мислення як процесу вирішення завдань
Визначення мислення як процесу вирішення завдань використовується, головним чином, в експериментальних дослідженнях конкретних механізмів пізнання, при діагностиці мислення. Будь-яке завдання має об'єктивну (наочну) і суб'єктивну (психологічну) структуру. Об'єктивно завдання включає: набір певних у ...

Мета самовиховання. Гіпотеза
Мета самовиховання виходить з мотивів, спонукаючих до роботи над собою і бажань, прагнень людини. Без мети не може бути почата жодна справа, у тому числі і самовиховання. Але треба мати, звичайно, достатньо здорового глузду, щоб ставити собі задачі під силу. Інакше, нездійсненні, нереальні надії мо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com