Визначення основних понять проблеми

У процесі вивчення композиції у сучасній школі розглядаються теоретичні питання композиції, пояснюється процес роботи художника над картиною, розкривається послідовність роботи над сюжетним малюнком на основі спостережень навколишньої дійсності та з уяви, а також над ілюстраціями до літературних творів. Все це робиться з метою усвідомлення особливостей створення художнього образу, виявлення ідейного задуму, передачі змістових зв'язків й виявлення специфіки сюжетного малюнка.

Щоб успішно засвоїти навчальний матеріал з розділу композиції, слід виконати ескізи сюжетної композиції з пам'яті на основі попередніх спостережень, малюнків навколишнього життя і з уяви, а також ескізи ілюстрацій до прочитаних літературних творів (казок, байок, оповідань) і кінофільмів. Ці завдання відіграють важливу роль як в ідейному вихованні тих, хто малює, так і в розвитку їхньої творчої та просторової уяви, у виробленні елементарних умінь з композиції.

За допомогою композиції художник на основі законів лінійної та повітряної перспектив, світлотіні, пластичної анатомії передає на картинній площині навколишню дійсність, розподіляє і розміщує постаті та предмети на предметній площині картини, виявляє їхній взаємозв'язок у просторі, визначивши композиційний центр твору і підпорядкувавши йому другорядні образи.

Основи композиції розглядаються, щоб усвідомити створення художнього образу, виявити ідейний задум і передати змістові зв'язки у сюжетному малюнку.

Термін «композиція» застосовується до багато- і малофігурних картин, ілюстрацій, пейзажів, натюрмортів і навіть до малюнків окремих предметів, де композиція залежить від формату (картинної площини) і відіграє важливу роль. У реальній дійсності просторове середовище сприймається в певних межах, тобто воно обмежене полем зору. В малюнку (рис. 1) просторове середовище обмежується форматом паперу, тобто середовище стиснуто в певні рамки площини, яка є немовби полем зору. За таких співвідношень предмета і простору, коли простору навколо предмета дуже мало, зображений предмет сприймається занадто великим, немовби «випадає» з картинної площини (рис. 1а).

а) б) в)

Рис. 1. Варіанти співвідношення простору і предмета у тематичній композиції

Зорове сприймання обрису предмета, наприклад казкового будинку, ускладнюється дуже близькими до предмета межами картинної площини. Якщо простору навколо предмета дуже багато, предмет приймається надто малим (рис. 1б). Якщо в першому випадку предмет «поглинув» простір на картинній площині, то в другому простір «поглинув» предмет. Правильне композиційне розміщення предмета на картинній площині (рис. 1в) полягає у тому, що співвідношення предмета з навколишнім простором урівноважені, весь предмет добре сприймається зором. Оволодіння основами композиції починається з розміщення на картинній площині зображення одного предмета, потім двох і більше.

У різних видах і жанрах образотворчого мистецтва (ужиткового, декораційно-театрального, дизайнерського й архітектурного) композиції ґрунтуються на загальнохудожніх законах творчості, але мають і свої специфіку, особливості, що характерні тільки для відповідного виду мистецтва. У композиціях різних видів і жанрів образотворчого мистецтва передача простору значно відрізняється одна від одної, внаслідок чого виділяють три види композиції: фронтальну, об'ємну і глибинно-просторову.

Фронтальна композиція

характеризується двовимірністю (висотою і шириною), а інколи і невеликою глибиною. Ця композиція поширена в декоративно-прикладному мистецтві (розвиток композиції щодо вертикальних і горизонтальних координат), живопису, графіці (на плоскій картинній площині глибина передається ілюзорно), рельєфі (на плоскій формі з барельєфом чи горельєфом), якщо третя координата – глибина – має підлегле значення.

Об'ємна композиція

відповідає побудові форми в трьох вимірах, трьох основних просторових координатах (висоті, ширині і глибині). Вона передбачає огляд об'ємної форми з усіх боків і використовується в скульптурі.

Глибинно-просторова композиція

використовується при створенні з різних матеріальних предметів (скульптур, меблів, стендів) обладнаного й оформленого інтер'єру, екстер'єру чи іншого відкритого простору (виставочного залу, сцени театру, жилої кімнати, архітектурного ансамблю).

Розглянемо основні закони композиції (закони цілісності, контрастів, новизни і підпорядкування всіх засобів композиції ідейному задуму) та закони композиції, що діють у деяких видах і жанрах образотворчого мистецтва, відображаючи суттєві ознаки і специфіку побудови їх (закони життєвості та впливу «рами» на композицію зображення на площині).

Актуально про педагогіку:

Використання персонального комп'ютера вчителем початкових класів
Навчання українській мові в школі розв'язується трьома рівними за значенням задачами: навчання грамотної письмової мови у відповідність з правилами орфографії і пунктуації; розвиток мови (формування уміння розгорнути письмовий або усний монолог відповідно до вимог комунікативної ситуації і проінтер ...

Гра – один із видів діяльності людини
Гра – один із видів діяльності людини, який виник історично, що полягає у відтворенні дій дорослих і відносин між ними. Це один із засобів фізичного, розумового і морального виховання. На всіх етапах розвитку особистості гра сприймається як цікаве, яскраве, необхідне для її життєдіяльності заняття. ...

Корекційно-розвивальна програма з попередження й подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами
Мета програми: сприяти осмисленню викладачами сутності комунікативних бар'єрів, їх ролі у взаємодії, а також забезпечити набуття умінь та навичок попередження й подолання комунікативних бар'єрів. Цільова аудиторія: викладачі. Основні завдання програми: 1. Аналіз змісту комунікативних бар'єрів та чи ...