Психологічні основи навчання іноземним мовам

Сторінка 2

Відмінності між рецептивним та репродуктивним мовленням дуже істотні для методики. По-перше, для розвитку рецептивного і репродуктивного мовлення необхідний специфічний відбір матеріалу, причому активний мінімум повинен включатися в пасивний і бути значно менше останнього. По-друге, обробка активного і пасивного мінімумів повинна бути різною і включати спеціальні вправи. По-третє, має бути обов’язкова особлива практика репродуктивного та рецептивного мовлення.

Поряд з відмінностями у цих видів мовлення є і спільні моменти. По-перше, для обох видів мовлення притаманна активність. По-друге, в основі виконання зазначених видів мовлення лежить озвучення. По-третє, у шкільних умовах більша частина досліджуваного матеріалу виступає як активний і пасивний мовний запас одночасно.

Слід звернутись до розгляду процесів мислення при вивченні іноземних мов. Проблема врахування процесів мислення розглядається в методиці в двох напрямках. Перший напрямок пов’язаний з тим, що певна група психологів та методистів вважає необхідним при навчанні іноземної мови навчати “іншомовного мислення”. Ці вчені виходять з того, що думки у різних мовах оформляються по-різному, що система понять різна, а тому мислення також різне. Дане положення не можна визнати правомірним, тому що мислення, як і мова, не є класовим. Мислення - загальнолюдська здатність. Тому навчити “іншомовного мислення” неможливо.

Другий напрямок дискусії про роль мислення пов’язаний з характером оволодіння мовним матеріалом. Відомо, що використання мовних засобів у процесі комунікації відбувається автоматизовано. Відомо також, що дитина, вивчаючи свою рідну мову, вивчає мову шляхом спроб і помилок. З огляду на ці два факти, багато методистів вважали можливим уподібнити процес навчання іноземних мов у школі природному процесу оволодіння рідною мовою. Дане положення також не можна вважати правильним. Справа в тому, що дитина, опановуючи рідну мову, спирається на мислення, яке розвивається одночасно з процесом оволодіння рідною мовою. При вивченні іноземної мови в шкільних умовах учні можуть спиратися на мислення, на знання та навички в рідній мові. Крім того, шлях інтуїтивного механічного оволодіння мовою вимагає величезних затрат часу.

Тому більшість методистів прийшла до висновку щодо доцільності усвідомленого оволодіння операціями з мовним матеріалом з опорою на такі розумові процеси, як аналіз і синтез.

Важливу роль в оволодінні іноземною мовою відіграють процеси пам’яті. У психології розрізняють короткочасну і довготривалу пам’ять. Обидва види пам’яті мають важливе значення для здійснення мовленнєвої діяльності. Участь в комунікативній діяльності можлива лише в тому випадку, якщо в довготривалій пам’яті людини міцно зберігаються мовні засоби. У процесі формування мовленнєвого висловлювання необхідні мовні засоби подаються до короткочасної пам’яті. Матеріал, що запам’ятовується, надходить спочатку до короткочасної пам’яті, а потім у результаті вправ повинен бути переведений до довгострокової пам’яті. Переведення мовних засобів до довгострокової пам’яті має особливе значення для методики навчання іноземних мов, тому що це є умовою успішності оволодіння мовою.

Говорячи про пам’ять, розрізняють такі процеси: запам’ятовування, збереження, забування. При вивчанні іноземних мов особливе значення має мимовільне запам’ятовування. Це пов’язано з тим, що просте запам’ятовування слів, їх граматичних форм не може забезпечити участь у спілкуванні. Необхідно сформувати вміння користуватися мовним матеріалом, а не просто запам’ятовувати. Довільно запам’ятати можна лише окремі штампи, слова, обороти, вірші.

Збереження мовного матеріалу безпосередньо пов’язане із запобіганням забуванню. Було встановлено, що “забування особливо інтенсивно протікає після заучування, а потім воно сповільнюється”. З цього випливає, що відразу після введення матеріалу необхідно виконати вправу, що спирається на різні види відчуттів. Це означає, що в класі повинні бути зроблені усні вправи, а вправи на читання і письмо слід запропонувати в якості домашнього завдання. Істотну роль в запобіганні забування відіграє повторення матеріалу.

Важливу роль у навчанні іноземних мов відіграють процеси сприйняття. Сприйняття відображає предмет в сукупності його властивостей. У залежності від того, який аналізатор відіграє в сприйнятті головну роль, розрізняють зорові, слухові, дотикові і кінестетичні відчуття. При навчанні іноземних мов особливе значення мають слухові і кінестетичні відчуття. Це пов’язано з тим, що звукова мова є основною, а утворення звукомоторних образів пов’язане зі слуховими і кінестетичними відчуттями. При навчанні писемного мовлення провідне значення мають зорові сприйняття й сприйняття, пов’язані з моторикою руки.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Комплекс вправ для тренування вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням
У багатьох випадках успішність спілкування залежить від якості вимови співрозмовників, особливо коли розмова ведеться іноземною мовою. Головною вимогою до якості вимови висувається нормативність відтворення мовленнєвого потоку. Досягти абсолютної вимовної норми, як правило, дуже важко. Тому ми маєм ...

Наука про тести
Для розуміння сутності тестів важливо розібратися в системі понять. Поняття взагалі утворюють основу будь-якої науки, і в цьому змісті діяльність по розробці й ефективному застосуванні тестів не є виключенням. Перші наукові праці по теорії тестів з'явилася на початку ХХ століття, на стику психологі ...

Складання перспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочний план – це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні та дидактичні характеристики кожного з них, що представлені часом, що відводиться на вивчення тих чи інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com