Психологічні основи навчання іноземним мовам

Сторінка 1

Як вже вказувалося, зв’язки психології з методикою йдуть у двох напрямках: по лінії психології мовлення і по лінії педагогічної психології.

Спочатку слід проаналізувати перший напрямок зв’язку методики з психологією. Перш за все зазначу, що психологи дають характеристику мовлення з різних позицій. Зокрема, показана серйозна психологічна різниця між усним і писемним мовленням. Було б невірно думати, що писемне мовлення становить собою те ж усне мовлення, тільки перенесене на папір і в зв’язку з цим дещо більш розгорнуте і літературне. У писемному мовленні ми маємо зовсім новий психологічне утворення, відмінне від усного мовлення як за своїм походженням, так і за структурними і функціональними особливостями.

Серйозні розбіжності між усним і писемним мовленням надзвичайно істотні для методики. Вони вимагають, щоб навчання різним видам мовлення будувалося по-різному. Це стосується як відбору матеріалу для навчання, так і складання спеціальних систем вправ.

Важливе значення для методики має розрізнення зовнішнього і внутрішнього мовлення. Перший вид мовлення характеризується повним мовним оформленням, а другий - фрагментарністю і згорнутістю. Внутрішнє мовлення виступає як попередньо згорнуте промовляння. Якщо мовлення довільне, то воно може передувати усним мовленнєвим актам і особливо писемному мовленню.

Положення про зовнішнє і внутрішнє мовлення дозволяють зробити наступні важливі висновки для методики навчання іноземних мов. Оскільки процеси читання, аудіювання, письма, говоріння пов’язані з функціонуванням внутрішнього мовлення, що відрізняється промовлянням з різною мірою згорнутості, то при навчанні будь-якому виду мовленнєвої діяльності необхідно формувати слухо-моторні образи мовного матеріалу, без чого неможливо промовляння, а це означає обов’язковість виконання учнями усних вправ. Одним з показників оволодіння мовленням іноземної мови є непомітність протікання внутрішнього мовлення.

Звернемося до аналізу ще однієї характеристики мовлення, рецептивного і репродуктивного мовлення.

Спілкування з допомогою мови є найдавнішим і основним засобом комунікації. У усному спілкуванні за допомогою мови в якості передавача виступає мовець, каналом зв’язку є звуковий канал, а приймачем виявляється слухач. Відповідно у писемному мовленні розрізняються людина, яка пише, графічний канал і читач. У процесі спілкування, особливо усного, його учасники можуть мінятися ролями.

Аналіз діяльності мовця чи того, хто пише, з одного боку, і слухача чи читача, з іншого, показує їх значну відмінність. Мовець або той, хто пише, на основі внутрішніх спонукань або зовнішніх стимулів оформляє свої думки за допомогою мовних засобів, тобто кодує їх, використовуючи засоби звукового і графічного кодів. Далі ці відомості передаються каналом зв’язку. Слухач або читач, отримавши закодовану інформацію, декодує її. Діяльність з кодування інформації стосовно до навчання іноземних мов називається репродуктивним мовленням, а діяльність щодо декодування мовних сигналів - рецептивним мовленням.

Рецептивне і репродуктивне мовлення мають суттєві відмінності. Процес рецептивного мовлення протікає від форм мови до думки, а операції, що здійснюються при цьому, можна назвати аналітичними. Процес репродуктивного мовлення здійснюється від думки до оформлення засобами мови, а операції, що відбуваються в ході цього процесу, є синтетичними.

Зазвичай в лінгвістиці та методиці матеріал мови, що використовується в репродуктивному мовленні, називається активним, а матеріал, що використовується у рецептивному мовленні, - пасивним. Відмінності у використанні активного і пасивного мовного матеріалу можна проілюструвати на володінні лексикою. Для вживання якогось слова в мовленні потрібно володіти самим словом і його граматичними формами, знати обсяг його значень і його поєднання з іншими словами. В іншому випадку можна скласти поєднання, не властиві даній мові. Для рецептивного мовлення оволодіння сполучуваністю необов'язкове.

У кожної людини, навіть у рідній мові активний мовний матеріал значно менший за обсягом ніж пасивний. А.А. Булаховський писав: “Пасивний словниковий фонд значно більший активного. Це численні слова, які є зрозумілими або про значення яких здогадуються з контексту, але багато з яких тільки тоді спливають у нашій свідомості, коли їх доводиться читати або чути від інших”.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Психолого-педагогічні аспекти розвитку логічного мислення учнів початкової школи
Шкільна навчальна практика показує, що багато вчителів початкових класів не завжди приділяють достатньо уваги розвитку логічного мислення і вважають, що всі необхідні розумові навички розвинуться з віком самостійно. Дана обставина призводить до того, що в початкових класах сповільнюється зростання ...

Мета самовиховання. Гіпотеза
Мета самовиховання виходить з мотивів, спонукаючих до роботи над собою і бажань, прагнень людини. Без мети не може бути почата жодна справа, у тому числі і самовиховання. Але треба мати, звичайно, достатньо здорового глузду, щоб ставити собі задачі під силу. Інакше, нездійсненні, нереальні надії мо ...

Елементи народознавства при викладанні теми „Різноманітність та охорона покритонасінних”
Урок-подорож «сторінками червоної книги» Мета: сформувати в учнів бережливе ставлення до природи; розвивати вміння учнів працювати колективно, критично мислити, оцінювати факти, самостійно добирати необхідний матеріал для взаємонавчання. Обладнання: слайди або малюнки із зображенням рослин, занесен ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com