Лінгвістичні основи навчання іноземних мов

Лінгвістика вивчає мови як певні кодові системи, прийняті в тому чи іншому колективі людей і які служать цьому колективу для здійснення актів комунікації. Останнім часом лінгвістика разом з її новою галуззю психолінгвістикою звернула свою увагу і на мовну діяльність як процес передачі і прийому інформації за допомогою мовних кодів. Методика ж вивчає проблеми навчання мови, проблеми розвитку мовлення в учнів, тобто навчання тому феномену, який вивчає лінгвістика. Цим зумовлена наявність між лінгвістикою і методикою серйозних зв’язків, які характеризуються тим, що методика використовує основні поняття і закономірності лінгвістики, бо вони визначають специфіку об’єкта навчання.

Для методики надзвичайно істотними є поняття мови та мовлення. Сучасна лінгвістика розуміє під мовою соціально значущий комунікативний код і правила його функціонування, закріплені у свідомості того чи іншого колективу людей. Говорячи іншими словами, мова - це система мовних засобів, необхідних і достатніх для спілкування, а також правил їх використання. Мовлення являє собою реалізацію мовної системи в конкретних актах комунікації, тобто включає як сам процес спілкування, так і мовні продукти цього процесу. Облік подібного розмежування надзвичайно істотний для методики. Вивчення мови в строгому сенсі слова, як показав академік Л.В. Щерба, забезпечує лише знання системи мови, але не призводить до користування цією системою як засобом спілкування. Для практичного користування мовою необхідно не тільки знання мовних засобів та правил їх використання в мовленні, але й автоматизоване їх використання в актах комунікації. З цього випливає, що в процесі навчання необхідно передбачити не тільки запам’ятовування і закріплення в пам’яті мовних засобів, формування навичок користування ними, а й практику в комунікації.

Відповідно до диференціації понять мова та мовлення розрізняють одиниці мови і мовлення. До перших відносяться фонеми, морфеми, слова, речення, тобто одиниці, що характеризують різні підсистеми мовної системи тієї чи іншої мови: фонетичну, морфологічну та ін. Істотно відрізняються від них одиниці мовлення. Справа в тому, що мовлення завжди являє собою або процес, або продукт діяльності з передачі інформації. Тому одиниця мовлення повинна являти собою таку величину, яка відображала б закінчене висловлювання. Нова галузь лінгвістики - лінгвістика тексту - в якості основної одиниці мовлення, що виражає закінчене висловлювання, визнає не речення, а текст, причому текст розуміється двояко: як текст в оригінальному сенсі (макротекст) і як надфразову єдність (мікротекст). Академік Л.В. Щерба вважав найменшою одиницею мовлення синтагму - найкоротший відрізок мовлення для позначення окремих предметів.

Подібне розмежування таких одиниць і виявлення їх особливостей має важливе значення для методики. Для забезпечення процесу засвоєння одиниць мови: фонем, морфем, слів необхідно знати їх особливості, їх можливі труднощі для засвоєння учнями, а цей матеріал дає лінгвістика.

Для навчання мовленнєвої діяльності, для організації мовної практики важливо знати особливості одиниць мовлення, що дозволяє зробити відбір необхідного матеріалу з живого мовлення. Тому можна стверджувати, що, не знаючи особливостей одиниць мови та мовлення, не можна побудувати ефективний процес оволодіння мовленням іноземною мовою.

При вивчанні іноземних мов вміння і навички мовленнєвої діяльності формуються в умовах існування у людини сформованої системи рідної мови. Тому при побудові ефективного процесу навчання необхідно враховувати дані лінгвістики і взагалі її розділу про мовні контакти. Спеціальні лінгвістичні та методичні дослідження показали, що рідна мова та друга мова у випадку тримовності в школі впливають як позитивно, так і негативно. Позитивний вплив зводитися до того, що ряд умінь, сформованих у рідній мові, переноситься на оволодіння іноземним. Разом з тим рідна мова впливає на оволодіння іноземною негативно, що називається інтерференцією. Суть її зводиться до того, що учень переносить звичні норми рідної мови на іноземну.

Враховуючи явища інтерференції і переносу при контакті двох мовних систем, методика повинна ґрунтувати побудову навчального процесу на обліку особливостей досліджуваної іноземної мови в порівнянні з рідною, організовувати навчальний процес так, щоб забезпечити широке використання перенесення та запобігання явища інтерференції.

Актуально про педагогіку:

Шляхи формування і вдосконалення навички голосного читання в учнів початкової школи
Смислова і технічна сторони читання Протягом навчання в початковій школі учні оволодівають повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін. Смислова сторона читання передбачає розуміння школярами: значень переважної більшості слів, ужитих у тексті як у пря ...

Сутність групової форми навчання
Групова форма навчання — форма навчальної діяльності учнів на занятті, що характеризується розбиттям учнів на групи; це така форма організації навчального процесу у школі, коли учні, працюючи у малих (2-7 осіб) групах, об'єднані спільною навчальною метою і колективно-розподіленою діяльністю, а вчит ...

Адаптивні тести
Доцільність адаптивного контролю випливає з необхідності раціоналізації традиційного тестування. Кожен викладач розуміє, що добре підготовленому учню немає необхідності давати легкі завдання, тому що занадто високо імовірність правильного рішення. До того ж легкі матеріали не володіють помітним пот ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com