Проектування технологій формування виконавчих дій

Сторінка 1

Етап виконання дій у різних формах в дидактиці часто називають «закріпленням». «Процес виконання нових дій містить чотири етапи: виконання дій у матеріалізованому вигляді (матеріальній формі), зовнішньомовленнєві дії, виконання дій у зовнішньому мовленні подумки, розумові дії» (Тализіна Н.Ф.)

Головна закономірність процесу засвоєння діяльності полягає в тому, що пізнавальна діяльність і введені в неї знання набувають розумової форми, стають узагальненими не одразу, а поступово, пройшовши через низку етапів. Якщо викладач будує процес навчання, враховуючи їхню послідовність, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма учнями.

Формовані якості дії заздалегідь проектуються і закладаються до оперативної мети навчання. Відомо не тільки, які дії формувати, але і з якими загальнозначущими якостями. Ці якості докладно описані в характеристиках

мети, її еталонах, які включають зовнішні умови, результат і критерії оцінки формованих дій. При цьому поряд із конкретними якостями описуваних дій у меті навчання існують загальновизнані якості, до яких належать розумність, усвідомленість, узагальненість, критичність, засвоєність і надійність дії.

Розумність у широкому сенсі є поняттям, ідентичним свідомості. У теорії поетапного формування розумових дій розумність – це розумовий контроль кожної дії (операції) аж до виконання окремого руху, вживання окремого поняття, терміна тощо.

Свідомість – якісна характеристика дії, яка свідчить про ступінь оволодіння нею. Чим вищою є повнота освоєння, тим вищою є свідомість. Вона виражається в здатності учня дати повний словесний звіт про його діяльність (що? навіщо? чому виконує? ) і саме таким, а не іншим способом. При цьому слід мати на увазі наслідки неправильності виконання дії та способи їхнього усунення.

Формування свідомості дії може здійснюватися шляхом повторення дії, поділу дій на цикли (рівні). При цьому необхідно час від часу вимагати від учня звітувати про сформовані дії у формі усної відповіді на питання, написання формул, пояснення способів виконання.

Узагальненість дії є здатністю учня виділяли в структурі діяльності такі загальнозначущі операції, які залишаються незмінними в будь-яких умовах. Вона становить таку якісну характеристику, яка забезпечує гнучкість дії, її пристосованість до змінюваних умов, до їхнього ускладнення, полегшення або спрощення. Це значить, що узагальненість дії забезпечує її надійність, тобто здатність використовувати вже сформовану дію в різних умовах.

Засвоєність дії характеризується здатністю учнів упевнено виконувати дії без зовнішніх орієнтирів, навіть без помітного для них розумового контролю, іншими словами, це виконання дій, характерних для заданих еталонів, яким притаманна міцність, розумність, узагальненість, надійність.

Вищим ступенем освоєння дії є її критичність, яка полягає в умінні учнів не тільки спиратися на запропоновані їм орієнтири, але й оцінювати їх за критерієм «повноти і достатності» для забезпечення правильності здійснюваних дій і операцій.

Для досягнення критичності дії слід поетапно відпрацьовувати нову дію: спочатку на підставі запропонованих зовні матеріальних орієнтирів, потім приговорювання уголос кожної операції, контролюючи її правильність, і, нарешті, просто обмірковуючи і вирішуючи подумки завдання різного типу.

Формування діяльності в змістовому плані є повторенням уже вивчених орієнтирів діяльності. Але до змісту запропонованого навчального матеріалу під час повторення висувається низка вимог:

- повторюваний матеріал має відтворюватися не завжди в тому порядку, у якому вивчається; логіка відтворення визначається метою навчання, ступенем складності матеріалу в процесі оволодіння, а також внутрішньо предметними зв’язками;

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Психолого-педагогічні основи уроку рідної мови
Кожна наука, в тому числі й методика мови, керується філософським, інакше кажучи, найбільш загальним, підходом до пізнання предмета дослідження. Такий підхід становить методологію науки, тобто філософську базу вивчення предмета науки. Методологічною основою процесу оволодіння мовою є: діалектико-ма ...

Модель гармонізації соціального середовища школи
Професійна діяльність соціального педагога передбачає забезпечення гармонізації соціального середовища освітньої установи, соціальний захист. Гармонізація соціального середовища освітньої установи пов'язана з створенням виховного середовища даної установи та поля самореалізації вихованців, спрямова ...

Вікові особливості молодших школярів та їх урахування під час проведення самостійної роботи з фізичного виховання
Молодший шкільний вік – найбільш відповідальний період у процесі формування особистості дитини. В цьому віці закладаються основи культури рухів, успішно засвоюються нові, раніш невідомі вправи і дії, фізкультурні знання. Саме у цьому віковому періоді „закладається і зміцнюється фундамент здоров’я т ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com