Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо морально-правової соціалізації молодших школярів

– удосконалення трудового виховання, сприяння професійному самовизначенню школярів;

– впровадження здоров’язберігаючих технологій, виховання у школярів ціннісних орієнтацій здорового способу життя, сприяння збереженню їх морального, психічного, фізичного здоров’я.

Сім’я є першим соціальним інститутом, відповідальним за виховання зростаючої особистості. Особливість виховних впливів сім’ї полягає в емоційному характері взаємин її членів між собою та з дитиною, в переважанні інтимного спілкування над діловим, у тривалості життєвих зв’язків дитини з батьками. Сім’я покликана створити сприятливі умови для розвитку емоційного життя дитини, становлення в неї почуття самоцінності, впевненості у собі, компетентності в різних сферах життєдіяльності.

Виховання в сім’ї здійснюється завдяки застосуванню специфічних форм і методів впливу і спрямовуються на особистісний розвиток дитини та її соціалізацію. У родині як першому мікросоціальному середовищі визначаються соціальний статус дитини, її права й обов’язки, виникає прихильність до рідних, закладається підґрунтя для становлення світогляду, переконань дитини, ціннісних орієнтацій, морально-етичних ідеалів, естетичного смаку, уподобань, соціальної поведінки, трудових навичок.

Основою виховання дітей у сім’ї виступає соціальна домінанта, яка синтезує ідеал самої сім’ї як першооснови життя людини, найважливішої умови її соціального, фізичного і духовного становлення як особистості. Усталеними віками цінностями сімейного життя є: гуманне ставлення до людей (добродушність, доброзичливість, піклування про молодших та старших членів сім’ї, бажання надавати допомогу слабшим і хворим), працелюбність, поважне ставлення до праці людей та її результатів, демократичність відносин, гармонійність стосунків представників різних поколінь.

Важливим аспектом родинно-сімейного виховання є виховання пошани до предків, дотримання народних звичаїв, збереження та збагачення традицій, посилення національно-ціннісних орієнтирів: формування національної свідомості та самосвідомості, любові до рідної землі, народу, відданості Україні; толерантного ставлення до всіх народів, що проживають в Україні; виховання мовної культури.

Суттєву роль у вихованні дітей та учнівської молоді відіграють позашкільні навчальні заклади. Позашкільна освіта задовольняє індивідуальні запити та інтереси дітей та учнівської молоді у певній сфері наукових знань, техніки, виробництва, культури, життєвої практики.

Позашкільна освіта забезпечує:

– вільний розвиток особистості та становлення її соціально-громадського досвіду;

– умови для здобуття знань, вмінь та навичок відповідно до соціокультурних і освітніх потреб дітей, учнівської молоді;

– задоволення потреб у творчій самореалізації та професійному самовизначенні;

– формування ціннісного ставлення до суспільства і держави, людей, себе, природи, мистецтва, праці;

– соціальний захист та організацію змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров’я вихованців.

Виховання у системі позашкільної освіти здійснюється за напрямами: художньо-естетичний, туристсько-краєзнавчий, еколого-натуралістичний, науково-технічний, дослідницько-експериментальний, фізкультурно-спортивний, військово-патріотичний, бібліотечно-бібліографічний, соціально-реабілітаційний, оздоровчий, гуманітарний.

Актуально про педагогіку:

Сутність, зміст і значення ігрової діяльності для першокласників
Розуміння того, що в центрі навчального процесу перебуває учень, потребує пошуку та використання сучасних засобів розвитку його особистості. У зв'язку з цим першочерговими завданнями шкільної освіти є: методологічна переорієнтація на особистість учня, оновлення змісту, впровадження сучасних техноло ...

Практика впровадження
На сьогоднішній день фінансове забезпечення загальноосвітніх шкіл на дуже низькому рівні — не вистачає коштів для придбання ІКТ. А якщо і є комп’ютерний клас, то користуються ним лише старшокласники, школярі ж початкових класів доступу до ІКТ не мають. Проводилось опитування в трьох школах міста Те ...

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань
Підґрунтям аналізу базових знань є вміння викладача виділяти потрібний навчальний матеріал шляхом аналізу міжтемних і міжпредметних зв’язків, а також уміння розробляти засоби контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу одержати повне уявлення про реальні вміння учнів, необхідні для засвоєння ...