На нашу думку, при оптимізації процесу морально-правової соціалізації молодших школярів, потрібно звертати увагу на індивідуальні особливості школяра та на їх соціальне оточення – соціальну систему, в яку вони входять, і соціальні ролі, які вони виконують в цій системі.
На першому етапі експериментального дослідження ми застосували методики, які були націлені на визначення рівня сформованості морально-правових якостей молодших школярів в учбово-виховному процесі. Підрахувавши результати дослідження, ми дійшли до висновку, що найбільша частина, у двох експериментальних класах – це середній рівень сформованості морально-правових якостей – у межах 48%, далі, за чисельністю йде група з низьким рівнем 31,5% та найменш чисельною групою виявилась група з високим рівнем – 20,5%.
На другому етапі нашого дослідження, в якому ми перевірили вплив етичних бесід та вправ на різноманітні морально-правові теми, з тими же двома експериментальними класами, ми дійшли до висновків, що вони позитивно впливають на досліджуваних. Оскільки при повторному дослідженні ми виявили, що група з низьким рівнем зменшилася на 18%, з середнім збільшилася на 8%, і з високим збільшилася на 10%. Детальніше порівняння дозволило простежити зміну складу різних рівнів, що вчаться в групах, від першого етапу дослідження по другий. Так 16% випробовуваних, що були в групі з низьким рівнем потрапили в групу з середнім рівнем і 2% – в групу з високим рівнем. З групи з середнім рівнем на першому етапі дослідження 8% випробовуваних потрапили в групу з високим рівнем.
В цілому 36% випробовуваних у двох експериментальних класах змінили своє положення і потрапили в групи з більш високим рівнем морально-правового досвіду. Цей факт свідчить про те, що в результаті формуючого експерименту у молодших школярів моральний досвід досяг вищого рівня розвитку, ніж був.
Виходячи з вищесказаного стає зрозуміло, що висунута нами гіпотеза, що процес морально-правової соціалізації молодших школярів можна оптимізувати при створенні наступних соціальних умов: врахування індивідуальних особливостей школяра, підвищення рівня морально-правових знань, активної участі соціального працівника у формуванні морально-правової соціалізації даної вікової категорії, підтвердилась.
Актуально про педагогіку:
Самостійність як джерело активізації учіння молодших школярів
Самостійність учнів у навчанні є найважливішою передумовою повноцінного оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Самостійність – це одна з властивостей особистості. Характеризується двома факторами по-перше, сукупністю засобів – знань, умінь і навичок, якими володіє особистість, по-друге, ставлен ...
Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування графічних умінь у
молодших школярів на уроках трудового навчання
Перед сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання — формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти застосовувати їх на практиці. Успішне його виконання вимагає значного підвищення ролі графічних завдань у навчальному процесі з трудового навчання, в розумовому ро ...
Загальнонаукові методи досліджень
Загальнонаукові методи використовуються в теоретичних і емпіричних дослідженнях (рис. 3.1.). Вони включають аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, формалізацію, гіпотезичний і аксіоматичний методи, створення теорії, спостережен ...