Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників

Статті і корисна інформація » Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників

Сторінка 1

Досвід показує, що для ефективної підготовки старшокласників до художньо-конструкторської діяльності остання повинна будуватися за типом професійної діяльності художника-конструктора. Тому вчителі трудового навчання, організатори технічної творчості, наставники повинні досконало володіти системою понять, теоретичних положень, якими оперує дизайнер, і системою дій, послідовних процедур, етапів, які передбачені методикою художнього конструювання.

У Швейцарському федеральному інституті технології встановлено такі етапи проектування (професійної діяльності дизайнера): дослідження і аналіз, творче проектування і синтез, Інтенсивне проектування і завершення.

Аналогічно діяльності дизайнера спробуємо відобразити і художньо-конструкторську діяльність старшокласників, яка, на нашу думку, повинна складатися з таких основних етапів: підготовчого; творчого пошуку; творчої розробки; робочого макетування.

У свою чергу кожен з етапів включає в себе декілька стадій.

На підготовчому етапі учні збирають інформацію, вивчають вихідні дані і визначають цільові настанови, які є ґрунтовною основою для прийняття практичних рішень. Цей етап носить характер інформаційного.

Ціль інформації в процесі художньо-конструкторської діяльності — зниження випадковості, яка проявляється в проектних ескізах учнів, невизначеності і невпорядкованості. Учитель разом з учнями розбирає сутність навчальних завдань, ситуації і виробляє разом з ними цільову настанову. Організовуючи роботу, він ставить перед учнями творчі завдання відповідно до етапів творчого процесу, розкриває суперечливий характер самого художнього конструювання, спонукає тим самим учнів до творчої, активної діяльності.

На підготовчому етапі вчитель повинен використовувати всі способи передачі інформації (знань), головними з них є: словесна рекомендація, посилання на аналог, графічна форма передачі інформації (начерки, схеми). Остання, на нашу думку, має особливе значення у підготовці старшокласників до професії художника-конструктора. Це природно, оскільки професійне ставлення художника-конст-руктора до світу формується переважно на основі інформації, яка надходить через око — зоровий аналізатор, пристосований для сприйняття, передачі і обробки інформації. Також джерелами знань можуть служити публікації, журнали, книги, каталоги промислових фірм і виставок, зразки асортиментних виробів.

Завдання учнів на даному етапі полягає в тому, щоб за певний проміжок часу зібрати максимальну кількість наукової інформації про виріб, який вони будуть виготовляти. Вся зібрана інформація систематизується з метою найбільш зручного її огляду. Прототипи виробу ретельно і критично оцінюються з точки зору сучасних споживчих та виробничих вимог і всіх особливостей їхнього художнього й конструкторського рішення.

Наступною стадією художньо-конструкторської підготовки старшокласників є етап творчого пошуку, який, на нашу думку, слід вважати чи не найважливішою структурною ланкою єдиного творчого процесу проектування, коли останній починається задовго до появи креслень. Пошук ідеї і задуму проектного рішення ґрунтується насамперед на інформації, отриманій учнями на підготовчій стадії. На цьому етапі, принаймні на початковій фазі, роль педагога-художника дещо обмежена в тому плані, що він повинен бути «уважним» і «обережним», щоб сприяти виробленню самостійності та оригінальності в прийнятті рішень і не порушити хід творчої думки учнів.

На етапі творчого пошуку робиться спроба визначити вимоги, пов'язані з функціонуванням виробу, загальні вимоги технічної естетики, які завжди забезпечують комплексний підхід до виробу, враховуються характерні риси форми, стильова спрямованість. Розумінню і формуванню загальної задачі проектування значною мірою сприяє ознайомлення старшокласників з прототипами виробу.

Етап творчого пошуку складається з трьох послідовних фаз: виконання клаузула (від лат. сіа-и$ІІ1а — короткочасна творча вправа), ескізу-ідеї (форескізу) і початкового ескізування.

Інтуїтивне мислення при розробці клаузули та ескізу-ідеї працює з вихідними даними і володіє «швидкодією». У клаузулі відбувається неповне відображення об'єкта у свідомості. В ескізі-ідеї об'єкт проектування виражається в напівінтуїтивній формі початкової гіпотези. Нечітко усвідомлені окремі ланки цього розумового процесу мають своїм результатом зародження «за-думу-припущення», що враховує окремі факти і ситуацію.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Структура початку уроку ІМ. Призначення фонетичної та мовленнєвої зарядки
Початок уроку виконує дві важливі функції: організацію класу до активної роботи на уроці (привітання, приведення учнів до готовності співпрацювати, повідомлення цілей уроку) та створення іншомовної атмосфери з метою переведення учнів на іншомовну мовленнєву діяльність. Особливу увагу слід приділяти ...

Правила формування навчальних цілей
1. Формулювати навчальні цілі через результати навчання, виражені у діях учнів, причому таких діях, які учитель або інший експерт може надійно впізнати й оцінити. 2. Формулювати цілі максимально конкретно і діагностично, тобто настільки точно і чітко, щоб можна було однозначно зробити висновок про ...

Первинна діагностика сформованості пізнавального інтересу школярів до вивчення французької мови
Педагогічна діагностика - сукупність прийомів контролю і оцінки, спрямованих на вирішення завдань оптимізації навчального процесу, диференціації учнів, а також вдосконалення освітніх програм та методів педагогічного впливу. В педагогіці напрацьовано чимало способів діагностування: - Спостереження з ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com