Естетичне виховання учнів

Сторінка 4

Основа естетичного розвитку дитини закладається в дошкільному віці. У цей час дитина вразлива, емоційна, пластична, зацікавлена, але вона ще не здатна до цілеспрямованого естетичного споглядання. У дошкільному віці необхідно урізноманітнити види роботи з дітьми.

У молодшому шкільному віці інтереси дитини короткочасні, нестійкі, поверхневі, емоційні переживання прості та елементарні, увага не стійка. Тому тривале сприйняття творів мистецтва втомлює дитину. Необхідно залучати дітей до художньої творчості в процесі малювання, ліплення, до гри на музичних інструментах.

Шляхи естетичного виховання:

І) оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів. Особливе навантаження лежить на предметах художнього циклу: музиці, живопису, літературі, їхні завдання - розвивати образне мислення, забезпечувати розуміння школярами прекрасного, виховання естетичного ставлення до дійсності, залучення дітей до художньої діяльності;

2) великі можливості формування естетичної культури школярів має організація факультативів. У деяких школах факультативне введено курс "Світова художня культура", у якому вивчаються питання літератури, музики, образотворчого мистецтва, театру, кіномистецтва. При цьому програма передбачає синхронне визначення вказаних напрямів, що дає можливість установлювати зв'язки між предметами гуманітарного циклу;

3) естетичне виховання в позакласній і позашкільній роботі. Основні завдання позакласної та позашкільної роботи: а) залучення школярів до прекрасного; б) ознайомлення їх із творами мистецтва; в) організація естетичної діяльності дітей.

Одні форми роботи з естетичного виховання охоплюють великі групи учнів, інші задовольняють їхні індивідуальні запити, нахили, інтереси: мистецтвознавчі гуртки любителів живопису, музики, літератури та ін.; лекторії, класи любителів мистецтва, шкільні лялькові театри, драматичні гуртки; олімпіади, конкурси, виставки, огляди талантів; організація і функціонування малих художніх музеїв.

Одні форми тісно пов'язані з навчальними предметами, поглиблюють і поширюють естетичну підготовку учнів, інші ж форми є цілком новими;

4) великі можливості впливу на формування естетичної культури школярів має сім'я, але, на жаль, на базі мистецтва явно недостатньо спілкування дітей і батьків у сучасних умовах життя суспільства;

5) спонукання школярів до естетичного самовиховання.

Засоби естетичного виховання: праця, природа, мистецтво, побут.

У праці виявляється естетичне ставлення до дійсності, формується ініціативна та творча особистість. Результат праці має бути естетично цінний. Природа - це джерело глибоких естетичних почуттів, що облагороджує людину. На естетичне виховання учнів впливає чистота та оформлення приміщення, його зовнішній вигляд, стосунки дитини з учителями, батьками. Усе це і є побут.

У 1993 році була розроблена Всеукраїнська державна комплексна програма естетичного виховання. У відповідності з нею естетичне виховання повинно бути:

1) всезагальним, тобто охоплювати всі вікові групи дітей;

2) безперервним - не припинятися протягом усього життя, комплексним - пронизувати всі сфери в життєдіяльності людини;

3) цілісним - здійснюватися всім суспільним життям та культурним середовищем в Україні.

Основні напрями розвитку естетичного виховання:

- естетичне виховання в сім'ї;

- естетичне виховання в навчальній сфері;

- естетичне виховання в суспільно-політичній діяльності;

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Принципи виробничого навчання
Процес навчання в професійно-технічних училищах вимагає від викладачів і майстрів дотримання в своїй повсякденній педагогічній діяльності слідуючих положень, правил, законів, названих дидактичними принципами: високого рівня навчання; систематичності і послідовності навчання; наглядності навчання; д ...

Драматизація як метод навчання
Драматизація, як метод розвитку розумової діяльності, здебільше використовується в молодших класах школи, коли учні погано ще володіють словом, мислення мають наочно-образне. В 1-2 класах драматизацію використовують для з’ясування змісту всього прочитаного тексту чи для осмислення окремих фраз або ...

Історія української народної вишивки
Вишивка – найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментоване або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, повсті, виконане різними ручними або машинними швами. Дивовижне багатство художньо-емоційних вирішень української народної вишивки обумовлене тим, що вона характеризуєт ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com