Рекомендації щодо формування морально-правового досвіду молодших школярів

В той же час змінився їх кількісний склад. Так у двох експериментальних класах кількість учнів з низьким рівнем морального досвіду складає 13% від вибірки, з середнім рівнем – 56% і з високим – 31%.

При порівнянні з першим етапом дослідження виявилось, що група з низьким рівнем зменшилася на 18%, з середнім збільшилася на 8%, і з високим збільшилася на 10%. Детальніше порівняння дозволило простежити зміну складу різних рівнів, що вчаться в групах, від першого етапу дослідження по другий. Так 16% випробовуваних, що були в групі з низьким рівнем потрапили в групу з середнім рівнем і 2% – в групу з високим рівнем. З групи з середнім рівнем на першому етапі дослідження 8% випробовуваних потрапили в групу з високим рівнем.

Також важливо зазначити, що 36% випробовуваних у 3-А і 4-В експериментальних класах змінили своє положення і перейшли в групи з більш високим рівнем морального досвіду. Саме цей факт свідчить про те, що в результаті формуючого експерименту у молодших школярів моральний досвід досяг вищого рівня розвитку, ніж був.

Окрім кількісної зміни, у деяких випробовуваних у двох експериментальних класах відзначалися і деякі якісні особливості морального досвіду. Передусім, школярі, обґрунтовували свої відповіді, стали частіше орієнтуватися на зміст моральної норми. Підвищилася здатність виділяти моральну проблему в ситуаціях морального вибору. Оцінки вчинків стали критичніші не лише по відношенню до іншої людини, але і до самого себе.

Таким чином, вивчаючи ці різні методики та перевіряючи деякі з них на практиці, ми звернули увагу на їх позитивні результати. Також, доповнивши власними міркуваннями з даної проблеми, ми виокремили певні шляхи морально-правовиховної роботи, що увібрали в себе кращі традиційні методи та новаторські пропозиції.

Актуально про педагогіку:

Історико-педагогічний аналіз використання гри у навчальному процесі
Розуміння того, що в центрі навчального процесу перебуває учень, потребує пошуку та використання сучасних засобів розвитку його особистості. У зв’язку з цим першочерговими завданнями шкільної освіти є: методологічна переорієнтація на особистість учня, оновлення змісту, впровадження сучасних техноло ...

Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань
Природознавство в початковій школі може реалізувати своє навчальне, розвивальне і виховне значення лише в тому випадку, якщо в процесі його навчання будуть присутні досліди, практичні роботи і самостійні спостереження учнів, як у класі, так і в позакласній та позаурочній роботі. Під час спостережен ...

Історія виникнення і розвитку української народної іграшки
Іграшка є відображенням своєї епохи. Історія іграшки є невід'ємною частиною історії культури суспільства. Для кожної історичної епохи характерні свої іграшки, оскільки розвиток матеріальної основи суспільства, його духовної культури позначається не лише на змісті дитячих ігор, а й на тематиці та фо ...