Експериментальні дослідження та їх ефективність

- співпрацюємо (23,7 %);

- не співпрацюємо (57,3 %);

- вважаємо неефективними (20 %).

Педагоги-вихователі у своїй практиці з дітьми використовували такі види робіт:

а) індивідуальний підхід (57,6 %). Це один із основних і найефективніших видів робіт.

Кожна дитина, яка потрапляє до будинку-інтернату, має порушену психіку, значні вади у фізичному розвитку. Тому слід враховувати індивідуальні особливості дитини, одержати реальну оцінку можливостей, з’ясовуються перспективи її розвитку, намічаються цілі і завдання роботи із врахуванням специфіки причин педагогічної занедбаності.

Тому предметом вивчення для сучасної дидактики є система методів навчання, яка забезпечує ефективне засвоєння знань педагогічно занедбаними учнями. Індивідуальний підхід забезпечує правильний відбір методів і прийомів навчання, диференційований підхід (32,4 %) забезпечується через принцип від найлегшого до найскладнішого (підвищення складності) за допомогою вправ та завдань. Важливою є також співпраця школи-інтернату та батьків (10 %).

Але, проблема педагогічної занедбаності вимагає більшої обізнаності у специфіці навчання і виховання таких учнів з боку педагогів-вихователів будинків-інтернатів. Через недоліки у цій сфері підготовки фахівців спостерігаються труднощі з таких питань роботи з дітьми, а саме:

немає достатньої кількості спеціальної педагогічної літератури щодо роботи з дітьми, у яких є вади розвитку (90 %);

бар’єр, який діти психологічно ставлять і не хочуть співпрацювати з педагогами (75 %);

складність у організації роботи з батьками дітей із неблагополучних сімей (43 %).

Аналізуючи відповіді вчителів початкової ланки освіти і вчителів, студентів заочної форми навчання, можна зробити такий висновок: дітям, у яких порушена психіка і є вади в фізичному розвитку, набагато краще жити в будинках-інтернатах, де з ними будуть працювати кваліфіковані спеціалісти, які допоможуть виправити низку проблем; робота з такими дітьми, повинна забезпечувати кожному учневі оптимальні умови навчання і розвитку.

Спілкуючись з батьками тих дітей, які виховуються і навчаються в будинках-інтернатах, можна зробити висновок: більшості батьків (82 %) вважають, що їх діти такими стали не через їх специфіку (мінімально розвинену увагу, обмежене спілкування, сімейні чвари), а через мінімальну увагу школи, вчителя до цього контингенту дітей. Лише 18 % батьків цікавляться успіхами та невдачами власних дітей.

Під час експериментальної роботи з метою визначення рівня тривожності, рівня емпатійності і уміння спілкуватися ми провели тестування. Як показали результати, у більшості педагогічно занедбаних дітей підвищений рівень тривожності (85 %), вони не можуть висловити свої почуття (68 %), тяжко переживають зраду (73 %), погане ставлення до них (62 %), до тварин (59 %).

Ґрунтуючись на результатах дослідження під час опитування різних груп респондентів, власних даних можна попередньо окреслити такі основні заходи та тенденції у запобіганні педагогічної занедбаності учнів молодшого шкільного віку:

Актуально про педагогіку:

Особливості вишивки у кожному із регіонів України
Вишивка - класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває невичерпне багатство творчих сил народу, вершини його мистецького хисту. У процесі історичного та культурного розвитку на Україні у кожній місцевості утворились характерні орнаментальні мотиви і композиції, найбільш улюблена і п ...

Організація учбового процесу
У одного викладача могли разом вчитися люди самих різних віків, та і рівень підготовки міг сильно розрізнятися. Не існувало і твердого поняття про те, скільки повинен проучитися той або інший студент. Термін навчання міг змінитися в будь-яку сторону. Причинами могли бути як здібності конкретного ст ...

Інноваційні педагогічні технології як основа ефективності організації навчально-виховного процесу
Стратегічний напрям розв'язання нагальних освітянських проблем спонукає щонайперше обґрунтувати концепцію реформи освіти, осердям якої є передові інноваційні технології. За орієнтир береться те, що навчальний процес має бути трансформований у напрямі індивідуалізації освітньої взаємодії, навчання, ...