Діагностика рівня сформованості морально-правових якостей школярів в учбово-виховному процесі

Статті і корисна інформація » Соціальні умови морально-правової соціалізації дітей молодшого шкільного віку » Діагностика рівня сформованості морально-правових якостей школярів в учбово-виховному процесі

Сторінка 2

На першому етапі дослідження учням 3 і 4 класів були запропоновані завдання коротко відповісти на питання:

1.Скажи, як ти думаєш, що таке відповідальність?

2.Як завжди поводиться відповідальна людина?

3.Як завжди поводиться безвідповідальна людина?

4.Скажи, як ти думаєш, що таке доброзичливість?

5.Як завжди поводиться доброзичлива людина?

6.Як завжди поводиться недоброзичлива людина?

Аналіз відповідей і висловлювань двох випробовуваних класів показує, що моральні знання досить неоднозначні. У експериментальних класах необхідно передусім виділити випробовуваних, відповіді і висловлювання яких, свідчать про те, що ці школярі (порівняно з іншими) неправильно розуміють зміст моральних норм. Показником того, що випробовувані мають відносно низький рівень знань про зміст моральних норм, являється тим, що вони зазвичай не бачать моральну проблему там, де вона є. У ситуації морального вибору, випробовувані цієї групи зазвичай пропонують способи поведінки, що не відповідає моральній нормі. Ґрунтуючись на вищесказаному, ми виділяємо цих школярів в групу з низьким рівнем морального досвіду. У третьому класі вони складають 40%, у четвертому – 36%.

Далі, з вибірки, що залишилася, виділяються випробовувані, у яких знання, стосунки і способи поведінки відрізняються в кращу сторону, порівняно з учнями з низьким рівнем морального досвіду.

Знання про моральні переживання у них зазвичай відповідають нормі, але в той же час учні не розрізняють відтінків в переживаннях, хоча в цілому, моральні знання у цих учнів по мірі відповідності нормі, вищі, порівняно з групами з низьким рівнем морального досвіду. Але при цьому узагальненість їх знань досить низька.

Також важливо зазначити, що є діти, моральні знання в яких знаходяться на рівні представлень, хоча по своїй глибині і широті вони набагато відрізняються від знань учнів з низьким рівнем морального досвіду.

В результаті проведеного аналізу, ми виділяємо даних випробовуваних в групу з середнім рівнем морального досвіду. Вона складає 50% учнів третього класу і 56% – четвертого.

Випробовувані, що залишилися, утворили саму нечисленну групу з високим рівнем морального досвіду: у третьому експериментальному класі – 10%, у четвертому – 8%

Усі прояви моральних знань у цих школярів характеризуються високою мірою відповідності нормі. У відповідях і висловлюваннях видавалися 3-4 істотних ознаки відповідальності і доброзичливості. Цей факт вказує на глибоке знання змісту моральних норм. Для моральних стосунків випробовуваних цієї групи характерна висока міра відповідності нормі і стійкість. Оціночні судження досить критичні, а при їх обґрунтуванні учні виходять з морального змісту норм. Саме тому ми виділили цих учнів в окрему групу з високим рівнем морального досвіду.

При аналізі морального досвіду третього і четвертого класів, що вчаться, не було виявлено яких-небудь відмітних якісних характеристик. Уся вибірка в експериментальних класах розділяється на три групи – з низьким, середнім і високим рівнем морального досвіду. Проте в двох класах процентне розділення випробовуваних по групах дещо інше. Школярів з низьким рівнем морального досвіду виявилося 40% у третьому класі і 36% у четвертому; з середнім рівнем – 50% у третьому і 56% у четвертому; і з високим рівнем відповідно 10% і 8%. Такий кількісний розподіл випробовуваних в 2-х класах, менша кількість школярів групи з низьким і високим рівнем морального досвіду і більша – з середнім, очевидно, можна пояснити віковими особливостями морального розвитку. Для більшої наглядності отриманого результату ми склали дві діаграми:

Діаграма 1. Діаграма рівня сформованості моральних якостей учнів 3-А класу

Діаграма 2. Діаграма рівня сформованості моральних якостей учнів 4-В класу

Далі ми визначили рівень сформованості морально-правових якостей за методом І.В. Юсупова у тих же дітей. Це тест, який складається з 36 запитань і визначає загальний рівень сформованості морально-правових якостей, саме які мають пряме відношення до морально-правової соціалізації дітей. В тестах дітям пропонувалися такі відповіді: не знаю, ні, ніколи, часто, майже завжди, завжди [48].

Після завершення тесту у 3 і 4 класах ми підрахували відповіді дітей за спеціальною перевірочною шкалою підрахунку балів:

Не знаю – 0 балів.

Ні – 1 бал.

Ніколи – 2 бали.

Часто – 3 бали.

Майже завжди – 4 бали.

Завжди – 5 балів.

На відміну від використаної нами першої методики, ця була не анонімна і більш конкретизована, але щоб не насторожувати учнів ми попросили в анкетах написати лише ім’я, без жодних фамілій, це дало нам змогу дослідити моральні показники не лише у відсотковому відношенні класу, але й у кожному конкретному учні.

Щоб сформувати довіру і отримати правдиві відповіді ми розпочинали тест з наступними словами: “Діти, вам пропонується відповісти на запитання, які стосуються різних сторін вашої особистості. Ви маєте чудову нагоду показати що знаєте і поділитися цими знаннями з дорослими, аби вони краще пізнали вас, зрозуміли. Не розмірковуйте довго над твердженнями, відповідайте, добре вслухаючись в зміст. Всі відповіді, які ви даєте будуть правильними, якщо ви відповіли чесно.”

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Погляди вітчизняних та зарубіжних науковців на взаємозв'язок успішності у навчанні і самооцінки
Тривала неуспішність формує у школяра моральну й психологічну травму, породжує невпевненість у власних силах. В.І. Самохвалова виділяє три показники, на основі яких можуть бути розглянуті розбіжності у поведінці дітей одного віку й особливості їхньої успішності в навчанні: а) ставлення до навчання; ...

Особливості предмету та система категорій сучасної педагогіки вищої школи
Сучасна педагогіка – це складна галузь наукових знань з великим обсягом теоретичних і емпірічних концепцій та уявлень. Вона диференціюється на окремі напрямки: історія педагогіки, переддошкільна та дошкільна педагогіка, педагогіка школи, педагогіка професійно-технічної освіти, педагогіка середніх с ...

У пошуку оптимальної дидактичної моделі
Варіанти уніфікованих моделей взаємодії основних складових процесу навчання запропоновані в роботах деяких фахівців. Модель складається із шести основних стадій (фаз) придбання знань, умінь, навичок і досвіду творчої діяльності. До числа цих стадій відносяться; мотивація, організація, розуміння, ко ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com