Діагностика рівня сформованості морально-правових якостей школярів в учбово-виховному процесі

Статті і корисна інформація » Соціальні умови морально-правової соціалізації дітей молодшого шкільного віку » Діагностика рівня сформованості морально-правових якостей школярів в учбово-виховному процесі

Сторінка 1

Важко назвати щось більш важливе для людини, ніж її взаємини з іншими людьми. Від характеру цих взаємин багато що залежить в нашому житті: настрій, моральне самопочуття, працездатність тощо. Стосунки з оточуючими дають можливість бачити сенс свого існування, усвідомлювати себе як частку людського суспільства. Людина, як суспільна істота, немислима поза взаєминами з іншими людьми. Саме завдяки спілкуванню і певним взаєминам, що складаються в процесі цього спілкування, людський індивід поступово стає особистістю, яка здатна усвідомлювати не лише інших, але й саму себе, свідомо й активно регулювати власну діяльність та поведінку, впливати на оточуючих, враховувати їх прагнення, інтереси.

Учбова діяльність значима на усіх вікових етапах, але особливо в молодшому шкільному віці, оскільки в цьому шкільному віці починає формуватися учбова діяльність, а від рівня сформованості залежить успіх усього навчання не лише в початковій ланці, але і в старших класах, оскільки учбова діяльність є ведучою, в процесі якої формуються основні новоутворення, психічний розвиток дитини йде інтенсивно. В процесі взаємодій особистих ресурсів і умов середовища, як спеціально організованих для впливу на розвиток, так і іншого призначення, в структурі психіки дитини проходять якісні зміни.

Мораль – це імперативно-оцінний спосіб ставлення людини до дійсності, котрий регулює поведінку людей з огляду на принципове протиставлення добра і зла.

У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню. Моральне виховання – виховна діяльність школи і сім’ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Поняття “мораль” є складним комплексним утворенням, яке наявне не лише тільки у пізнанні, але й у процесах соціального життя та культури у світогляді людини, що необхідно враховувати при формуванні моральної особистості.

На першому етапі дослідження, для виявлення стану рівня сформованості морального виховання в учбовій діяльності, ми використали діагностичні опитування учнів.

Базою нашого дослідження була середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №20 м. Хмельницького.

Дослідження проводилося у 3-А (20 учнів) і 4-В (24 учня) класах. Дітям були запропоновані питання морального характеру. Мета полягала у виявленні рівня морального виховання.

В якості початкового матеріалу, на якому вивчався моральний досвід молодших школярів, були вибрані такі моральні норми, як “відповідальність” і “доброзичливість”, які дуже актуальні на сучасному етапі життя суспільства. Аналіз теоретичної літератури дозволив виділити основні змістовні характеристики цих норм.

При визначенні відповідальності вказувалося на добровільне прийняття зобов’язань, при появі об’єктивної необхідності, суворе дотримання взятих зобов’язань з урахуванням реальних умов, готовність відповідати за теперішні і майбутні результати своєї діяльності, співвідношення своїх умов і їх можливих наслідків з інтересами інших людей. Відповідальність означає спроможність правильно зрозуміти потреби інших людей як свої особисті. Людина тоді поводитися відповідально стосовно інших, коли поважає в них особистість. Бути відповідальними означає розумне вміння керувати особистою поведінкою, не даючи волі ірраціональним пристрастям.

Моральна норма “доброзичливість” характеризувалася більшою мірою взаємовідносинами між людьми. Доброзичливість визначається нашими знаннями, як прагнення бачити в іншому позитивні якості, віра в можливість зміни людини до кращого і в її здатності, готовності прийти на допомогу порадою і справами.

На вказані ознаки моральних норм ми орієнтувалися при визначенні особливостей морального досвіду випробовуваних.

Завдання дослідження визначили вибір методик. При цьому ми виходили з того, що моральний досвід представляє перед собою єдність інтелектуального і емоційного компонентів. Інтелектуальний компонент розглядається як знання школярем моральних принципів і норм, виражених в естетичних поняттях і абстрактно-логічних побудовах. Моральні знання і стосунки проявлялися в реальній поведінці школярів. Звідси використані нами методики мали спрямованість на вивчення знань, стосунків і способів поведінки.

При визначенні особливостей морального досвіду молодших школярів використовувалися наступні критерії: міра відповідності моральній нормі, знань, стосунків і способів поведінки учнів; узагальненість знань; їх глибина і широта; міра стійкості.

Для оцінки моральних знань випробовуваних виділялися такі прояви, як розуміння ними змісту моральних норм, знання способів поведінки, знання переживань, що виникають у людини у разі дотримання або недотримання моральної норми.

Про моральне відношення дізнавалися по оціночних судженнях школярів про вчинки іншої людини, про свої вчинки, а також по особливостях виконання моральної діяльності і їх мотивах.

Страницы: 1 2 3 4 5

Актуально про педагогіку:

Види неблагополучних сімей
Відомий дитячий психіатр М.І. Буянов вважає, що все в світі відносно – і благополуччя, і неблагополуччя. При цьому родинне неблагополуччя він розглядає як створення несприятливих умов для розвитку дитини. Згідно з його трактуванням, неблагополучна для дитяти сім'я – це не синонім асоціальної сім'ї. ...

Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови
В методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття “масовості”, В.І. Шепелєва пропонує розрізняти форми позакла ...

Використання персонального комп'ютера вчителем початкових класів
Навчання українській мові в школі розв'язується трьома рівними за значенням задачами: навчання грамотної письмової мови у відповідність з правилами орфографії і пунктуації; розвиток мови (формування уміння розгорнути письмовий або усний монолог відповідно до вимог комунікативної ситуації і проінтер ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com