Основні проблеми виховання дитини з неблагополучних родин

Сторінка 3

- діти з неблагополучних сімей;

- діти, що відмовились жити в родині чи навчально-виховній установі.

Безпосередньо спілкуючись із старшими, я можу сказати, що вони тверезо, по-дорослому міркують про життя, а менші – свято вірять у красиву сім’ю, добробут.

Якщо говорити про здоров’я дітей, то воно у них не відмінне: я на все життя запам’ятаю Сашу К., його психічний розлад. Коли діти надходять, то вони ослаблені, із хронічними діагнозами, але за допомогою фахівців ситуації дещо вирівнюються.

З дітьми у будику-інтернаті працюють психологи, адже вони потрапили з асоціальних родин або взагалі сім’ї відсутні. А тому, як говорять люди, що діти – майбутнє країни, хороші родини, благополучні сім’ї. а ця обстановка суттєво вплине на формування майбутнього сімейного життя, його затишку. Усе це обумовлює мету, яка передбачає підготовку дітей до сімейного життя, вироблення в них стійкої життєвої позиції.

Кожна дитина, яка потрапляє у Коропецькому будинку-інтернаті – своя покалічена доля.

Попередній зріз щодо рівня інтелектуального розвитку Саші, свідчить про взаємозв’язок між обставинами у сім’ї із низький (10%) рівнем інтелектуального розвитку (зріз відбувався за питальником Айзенка).

Саша К., 9 років – батько і мати померли, загинули в автокатастрофі, в сім’ї залишилося двоє дітей – Саша і сестричка Оля (13 р.). родичі відказалися оформити опікунство і віддали їх у інтернат. У зв’язку з цим, у Саші появилися психічні розлади: міг ходити по підвіконню і кричати, що стрибне; брав скло, хотів порізати руки. Якщо в цей час поглянути в очі дитини, то можна зрозуміти, що він пережив чималий стрес, зневірився в людях, не вірить в людську любов.

Родина для дитини – основне середовище матеріального і духовного життя. Саме у родині складається уявлення про добро і зло, про порядність, про відношення матеріальних і духовних цінностей.

Оля З., 6 років. Прийшла з аморальної сім’ї, які вели аморальний спосіб життя – батьки розлучені, зловживали алкогольними напоями. Дівчинку привезли після позбавлення родичів батьківських прав, вона не посміхалася, реагувала на дитячий сміх агресивно, не спілкувалася з дітьми. Попередній зріз щодо рівня інтелектуального розвитку Олі, свідчить про взаємозв’язок між обставинами у сім’ї із низький(13%)рівнем інтелектуального розвитку.

В результаті роботи психологів і вихователів, у Олі з’явився інтерес до життя, стала жвавою, зміцнилася фізично.

Костик А., 5 років. Потрапив у Будинок через погану звуковимову і психічний розлад. До інтернату Костя боявся залишитися сам у дома, … , боявся закритого простору, а тепер – навпаки. Мама забирає його на канікули і дуже вдячна психологам і вихователям закладу.

Якщо порівнювати розумовий розвиток дітей, які виховуються в будинках-інтернатах і дітей, які виховуються в сім’ях, то ми зможемо спостерігати такі відмінності між ними:

Діти з сімей не бояться відповідати, висловлювати свою думку, включаючи свій досвід, масмедіа, комп’ютерну сітку і т.д., а діти, які виховуються в Будинку дещо обмежені. Вони бояться висловлювати свою думку, щиро, в цей час, дивляться в очі і чекають різкої реакції на сказане.

Діти з Будинку емоційно вразливі, почуття тривоги їх не покидає, а діти з сім’ї – емоційно врівноважені, впевнені, що вони комусь потрібні, що їх хтось любить.

«Діти вразливі і залежні» – це твердження з Всесвітньої декларації про забезпечення виховання, захисту і розвитку дітей, особливо актуальне для сьогодення. Кожна дитина, якщо вона знаходиться у важких умовах існування, не може бути позбавлена права на турботу й увагу суспільства.

У будинку-інтернаті є:

1) діти, які потрапили з неблагополучних сімей;

2) діти, які ніколи не відчували батьківського, теплого погляду, які ніколи не бачили ні батька, ні матері, ні близьких людей.

Діти, із неблагополучних сімей, мають порушену психіку, вони озлоблені на всіх оточуючих, на життя, взагалі. Вони не можуть вільно спілкуватися, бояться сказати більше слів ніж у них вимагають, тривожно реагують на підвищений тон голосу; на сторонню допомогу реагують бурхливо;їм притаманне зверхнє ставлення до менших.

Якщо говорити про мовлення цих дітей, то у процесі дослідження ми зауважили скупість у мовленні, у словниковому запасі присутні слова згрубілої форми, мають місце і суттєві скорочення слів. На запитання вчителів, вихователів реагують мовчанням або словами «так», «ні», «я не хочу з вами говорити». У той же час так важливо дорослим завоювати довіру вихованця, побачити його стан, переживання у внутрішньому плані; налагодити стосунки на взаємо-. Тільки у такому разі таким дітям можливо допомогти вийти з депресивного стану, позбавити відчуття недовіри до людей, сформувати у них вміння допомогти собі чи оточуючим.

Для педагога важливо вміти у конфліктних ситуаціях емоційно відреагувати на те, що відбувається із дитиною, допомогти й подолати разом з нею її стривожений стан, а на основі цього зрозуміти і допомогти. Вихователю потрібно перевиховувати дітей із неблагополучних сімей, позбавляти їх поганих звичок і прищеплювати позитивні.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Особливості правосвідомості у молодшому шкільному віці
Правове виховання молодших школярів є необхідним компонентом ранньої профілактики відхилень у їх поведінці, тобто проведення виховної роботи на стадії формування основних рис характеру, відношень із середовищем. Спостереження класних керівників переконують, що «у переважної більшості важких учнів і ...

Стан організації домашньої роботи з учнями початкових класів у масовому педагогічному досвіді
На домашню роботу покладаються важливі функції навчання, виховання і розвитку. Але, на жаль, в практиці ці функції не завжди реалізуються, оскільки основну увагу вчитель скеровує на проблеми уроку. З метою вивчення проблеми організації домашньої роботи в початкових класах у методичній літературі і ...

Структура цілей навчання в сучасній методиці навчання ІМ
Визначення цілей навчання дає відповідь на запитання «з якою метою навчати?» Існує 4 цілі: Практична, виховна, освітня та розвиваюча. Практична мета є провідною. Передбачає практичне опанування учнями умінь мовлення (аудіювання, говоріння, читання, письмо). Тобто, здійснювати усне спілкування; вмін ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com