Основні проблеми виховання дитини з неблагополучних родин

3) Емоційне чи (психічне) насилля, яке може проявлятися як у формі негативної уваги (словесні картання дитини, постійна критика, тероризація, нагадування, що дитина є небажаною тощо), так і у вигляді повної втрати уваги до дитини. Шкода від психологічного насилля, безперечно, є набагато сильнішою, ніж від фізичного насилля.

4) Байдуже ставлення до дітей, нехтування їх інтересами як різновид жорстокого ставлення до дітей. Цей вид включає в себе небажання, а інколи й неспроможність, задовольнити потреби дітей в одязі, їжі, медичній допомозі.

Одним із показників духовного розвитку та соціальної зрілості суспільства є ставлення до дітей. Тому негативізм стосовно дітей в сім’ї працює не на користь того суспільства, де існує дана проблема. Статистичні дані, які були отримані в результаті дослідження доводять і підкреслюють актуальність проблеми, що розглядається. Зокрема, 17% респондентів відзначили, що в дитинстві до них ставилися гірше, ніж до інших дітей, де 10% випадків були батько чи мати, у 2% - брат чи сестра, і стільки ж вітчим або мачуха.

Нижче предстевлена таблиця, що демонструє ставлення батьків до своїх дітей (вибірка становила 1053 чоловіки). Найрозповсюдженішим в сучасній сім’ї є фізичний тип насильства стосовно дітей, оскільки майже кожну другу жінку в дитинстві били, причому в кожному десятому випадку закінчувалося все це госпіталізацією, а вдавалися до самолікування – 7% випадків. Серед тих, кого в дитинстві били, 86% перебували в стані тривоги, 14% почували себе спокійно, а 15% – недоїдали в дитинстві (боялися крику батьків).

Таблиця 2.1.

Ставлення батьків до своїх дітей [87, с. 73].

Гостро постає необхідність виховання самих батьків щодо власних дітей. Їх жорстокість, байдуже ставлення до дитини як індивідуума призводить до «калічення» долі і життя дитини. Є безліч причин, за які батьки залишають дітей сам-на-сам із цим жорстоким світом, з реальним життям, де не завжди фінал як у казках, а де за існування і життя іде інтенсивна боротьба.

На даний час ми живемо у країні з нестабільною економікою, що породжує еміграцію людей в інші країни, де батьки залишають дітей, сім’ї, суттєве безробіття, зріс рівень дитячої безпритульності і соціального сирітства.

У дітей порушується стан здоров’я як фізичний так і психічний, що безумовно впливає на розвиток дитини ,зокрема і розумовий.

Через ці глобальні проблеми міліє духовність народу, знижується розумовий розвиток нації. А щоб дитина розвивалася розумово нормально потрібно, щоб виховувалася у нормальній сім’ї, де є мама, тато і їх підтримка.

У зв’язку з даною ситуацією, було створено ряд соціальних установ, що ведуть цілеспрямовану роботу для реабілітації дітей та підлітків.

Я, працювала у таборі відпочинку с. Скоморохи, Бучацького району – «Дзвіночок, з дітьми 5-6 р. Коропецького будинку-інтернату.

Коропецький будинок (притулок)-інтернат є науково-практичною, навчально-виховною установою державної системи соціального захисту населення, що поєднує і координує діяльність соціальних, медичних, психолого-педагогічних служб регіону, які займаються реабілітацією та абілітацією дітей і родин, що їх виховують.

Як і всі школи, будинки-інтернати, так і Коропецький будинок-інтернат створений і діє на основі дотримання Конвенції ООН про права дитини, а також на основі Всесвітньої декларації, що забезпечує дітям виживання, захист і розвиток. За роботою Будинку услідкує і здійснює контроль Департамент соціального захисту.

Враховуючи те, що Коропецькому будинку-інтернаті має статус державно-соціального органа опіки і піклування, то відповідно:

несе відповідальність за їхнє здоров’я;

має оберігати дітей від зазіхань на їх життя чи здоров’я, жорстокого поводження з боку батьків, опікунів та інших;

має право представляти інтереси дітей в суді.

У закладі знаходяться діти з 3-ох до 18 років, які потрапили з різних життєвих ситуаціях:

- діти, батьки яких поїхали в інші країни, залишивши своїх дітей у Будинку;

- психологічно-хворі діти;

- діти сироти, з багатодітних сімей;

- з родин із критично низьким рівнем життя;

Актуально про педагогіку:

Сутність процесу виховання, його мета, принципи і методи
Виховання як суспільне явище зародилося з появою людини. Воно виникло з практичної потреби пристосування підростаючого покоління до умов суспільного життя і виробництва, заміни ним старших поколінь. Термін «виховання» в історії мав різні прояви і тлумачення. В українській мові виховання є похідним ...

Педагогічні здібності – поєднання психологічних та особистісних якостей вчителя
Досягнення високої майстерності у навчанні й вихованні дітей великою мірою залежить від особистих якостей вчителя. І в першу чергу від його педагогічних здібностей. Під здібностями до педагогічної діяльності розуміють певне поєднання психологічних та особистісних якостей вчителя, що забезпечують до ...

Огляд літератури з проблем екологічного виховання школярів у позакласній роботі
Із давніх часів людину хвилювали питання про місце людини в світі, про відношення людини до природи. Природні ресурси і умови їх використання являються первинною передумовою діяльності людей. Аналіз історичних фактів переконує в тому, що в різні епохи взаємодія природи і людини в більшості випадків ...