Основні проблеми виховання дитини з неблагополучних родин

за допомогою «казкових» прийомів мається на увазі проективна діагностика описує як цілісну картину особистості, так і окремі її проблемні і потенційні елементи;

корекція передбачає систематичне посилення потенційності і творчих здібностей людини за рахунок подолання проблемних елементів;

корекція виключає директивну зміну негативних форм поведінки. Замість цього пропонується принцип «розширення спектра альтернативних реакцій»: дитині у казковій формі пропонується безліч моделей поводження в різних ситуаціях і дається можливість програти, «прожити» якнайбільше з цих моделей. Досвід показує, що чим більше в людини арсенал можливих реакцій, моделей поводження, тим краще вона адаптована до умов навколишнього світу.

Є ряд вчених, які займаються питаннями «казкотерапії». Джерелами їх концепцій стали роботи Д Ельконіна, Л. Виготського, В. Проппа, дослідження і досвід Б. Бетельхейма, терапія історіями Р. Гарденера; позитивна терапія притчами та історіями Н. Кеземкяна.

На даний час в казкотерапії виділяють такі підвиди:

Казкова подорож у Країни Знань;

Розповідання казок;

Спонтанне «чарівне» малювання;

Постановка казок на піску;

Лялькотерапія;

Малювання казок;

Медитація на казку (статичні і психодіагностичні медитації).

На думку Л. Виготського, казкотерапія – метод, в якому використовується казкова основа, форма для інтеграції особистості, розвитку творчих здібностей, взаємозв’язку з навколишнім світом.

Д. Ельконін виділяє такі види роботи з казкою:

1. Використання казки як метафори (текст і герої казок викликають вільні асоціації, які стосуються особистого життя дитини).

2. Малювання за мотивами казки.

3. Оцінка поведінки і мотивів вчинків персонажа.

4. Інсценізація епізодів казки.

5. Творча робота за мотивами казки.

У тестуванні брали участь 22 дітей, які виховуються у будинку-інтернаті.

Із 22 дітей лише одна дитина набрала індекс емпатійності 0,9│30/33 = 0,90, де число 30 – сума чисел, які співпали, що свідчить про низький рівень інших емпатійності і мовлення. Найнищий індекс – 0,29-дитина не може висловити свою думку,внести пропозиції,поговорити з друзями на різні теми.У 12 осіб- середній показник,але за допомогою роботи вихователів за декілька місяців він покращеться.

Показник індекса емпатійності дітей із неблагополучних сімей.

Таблиця 2.2.

Кожна дитина із неблагополучної сім’ї , яка живе в умовах інтернатного типу, повинна адаптуватись до більшості чинників. Багато чисельність дітей і постійне їх перебування у одному постійному оточенні, завдають емоційного навантаження, тривоги, збільшуючи агресію дитини.

Тривожність проявляється в переживанні і невпевненості у власних діях. Як риса особистості вона характеризується в тій чи іншій мірі схильного випробовування більшістю дітей самих себе у ситуаціях небезпеки, страху.

Діти з неблагополучних сімей дуже бояться підвищення голосу, у них виникає страх, коли вони бачать дорослих; під час виконання певного завдання. Вони дуже бояться не виправдати довіру дорослого.

Є багато дітей, які вже мали прийомних батьків, але були знову повернуті до будинку -інтернату. Коли приходять дорослі і йде мова про всиновлення, то вони категорично відмовляються спілкуватися. Ці діти бояться, що їх знову залишать, то тоді вони вкотре залишаться самі, нікому не потрібні і ніким не любимі.

При спілкуванні з такою категорією дітей відчувається деяке напруження, небажання спілкуватися і бути завжди осторонь від будь-яких проблем.

За допомогою шкали Спілберганами було визначено рівень тривожності цих вихованців.

За результатами відповідей я зробила такий висновок:

у 13 осіб було вище 45 балів, а це означає високий рівень тривожності;

у 6 осіб (32, 40, 43б) було від 30 до 45 балів, а це означає середній рівень тривожності;

лише у 3 дітей було 30 білів – низький рівень тривожності.

Із дітьми,що виявили низький і середній рівнень тривоги майже 2 роки працюють психологи, вихователі, а інші 7 дітей виховуються в Будинку лише декілька місяців і потрапили вони до школи-інтернату з неблагополучних і прийомних сімей.

Отже, всім працівникам закладу потрібно наполегливо працювати з ними, проводити заняття, де б діти побачили, що на світі є не лише зло, але й добро, цікаво, щоб вони відповідали їхній психології та індивідуальним особливостям. Вирішальну роль у адаптації дітей таких категорій до оточуючого середовища відіграє ігротерапія.

Актуально про педагогіку:

Роль мотивації учнів у початковому навчанні української мови
Мотив є формою прояву потреби людини (мотив фр. - спонукальна причина, привід до дії). Це - спонукання до діяльності, відповідь на те, заради чого вона відбувається. Мотиви спрямовують, організовують пізнання, надають йому особистісного значення. Мотиви, які безпосередньо не пов’язані з діяльністю, ...

Міжпредметні зв'язки
Міжпредметні зв'язки мають особливе значення для здійснення органічного зв'язку професійної і загальноосвітньої підготовки, тобто забезпечення єдності в навчанні. Таблиця 1.2 – Типи і види міжпредметних зв'язків Тип зв'язку Вид зв'язку 1. Учбового матеріалу, що за змістом вивчається 1. По використо ...

Складання перспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочний план - це документ, що містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навч ...