Основні проблеми виховання дитини з неблагополучних родин

за допомогою «казкових» прийомів мається на увазі проективна діагностика описує як цілісну картину особистості, так і окремі її проблемні і потенційні елементи;

корекція передбачає систематичне посилення потенційності і творчих здібностей людини за рахунок подолання проблемних елементів;

корекція виключає директивну зміну негативних форм поведінки. Замість цього пропонується принцип «розширення спектра альтернативних реакцій»: дитині у казковій формі пропонується безліч моделей поводження в різних ситуаціях і дається можливість програти, «прожити» якнайбільше з цих моделей. Досвід показує, що чим більше в людини арсенал можливих реакцій, моделей поводження, тим краще вона адаптована до умов навколишнього світу.

Є ряд вчених, які займаються питаннями «казкотерапії». Джерелами їх концепцій стали роботи Д Ельконіна, Л. Виготського, В. Проппа, дослідження і досвід Б. Бетельхейма, терапія історіями Р. Гарденера; позитивна терапія притчами та історіями Н. Кеземкяна.

На даний час в казкотерапії виділяють такі підвиди:

Казкова подорож у Країни Знань;

Розповідання казок;

Спонтанне «чарівне» малювання;

Постановка казок на піску;

Лялькотерапія;

Малювання казок;

Медитація на казку (статичні і психодіагностичні медитації).

На думку Л. Виготського, казкотерапія – метод, в якому використовується казкова основа, форма для інтеграції особистості, розвитку творчих здібностей, взаємозв’язку з навколишнім світом.

Д. Ельконін виділяє такі види роботи з казкою:

1. Використання казки як метафори (текст і герої казок викликають вільні асоціації, які стосуються особистого життя дитини).

2. Малювання за мотивами казки.

3. Оцінка поведінки і мотивів вчинків персонажа.

4. Інсценізація епізодів казки.

5. Творча робота за мотивами казки.

У тестуванні брали участь 22 дітей, які виховуються у будинку-інтернаті.

Із 22 дітей лише одна дитина набрала індекс емпатійності 0,9│30/33 = 0,90, де число 30 – сума чисел, які співпали, що свідчить про низький рівень інших емпатійності і мовлення. Найнищий індекс – 0,29-дитина не може висловити свою думку,внести пропозиції,поговорити з друзями на різні теми.У 12 осіб- середній показник,але за допомогою роботи вихователів за декілька місяців він покращеться.

Показник індекса емпатійності дітей із неблагополучних сімей.

Таблиця 2.2.

Кожна дитина із неблагополучної сім’ї , яка живе в умовах інтернатного типу, повинна адаптуватись до більшості чинників. Багато чисельність дітей і постійне їх перебування у одному постійному оточенні, завдають емоційного навантаження, тривоги, збільшуючи агресію дитини.

Тривожність проявляється в переживанні і невпевненості у власних діях. Як риса особистості вона характеризується в тій чи іншій мірі схильного випробовування більшістю дітей самих себе у ситуаціях небезпеки, страху.

Діти з неблагополучних сімей дуже бояться підвищення голосу, у них виникає страх, коли вони бачать дорослих; під час виконання певного завдання. Вони дуже бояться не виправдати довіру дорослого.

Є багато дітей, які вже мали прийомних батьків, але були знову повернуті до будинку -інтернату. Коли приходять дорослі і йде мова про всиновлення, то вони категорично відмовляються спілкуватися. Ці діти бояться, що їх знову залишать, то тоді вони вкотре залишаться самі, нікому не потрібні і ніким не любимі.

При спілкуванні з такою категорією дітей відчувається деяке напруження, небажання спілкуватися і бути завжди осторонь від будь-яких проблем.

За допомогою шкали Спілберганами було визначено рівень тривожності цих вихованців.

За результатами відповідей я зробила такий висновок:

у 13 осіб було вище 45 балів, а це означає високий рівень тривожності;

у 6 осіб (32, 40, 43б) було від 30 до 45 балів, а це означає середній рівень тривожності;

лише у 3 дітей було 30 білів – низький рівень тривожності.

Із дітьми,що виявили низький і середній рівнень тривоги майже 2 роки працюють психологи, вихователі, а інші 7 дітей виховуються в Будинку лише декілька місяців і потрапили вони до школи-інтернату з неблагополучних і прийомних сімей.

Отже, всім працівникам закладу потрібно наполегливо працювати з ними, проводити заняття, де б діти побачили, що на світі є не лише зло, але й добро, цікаво, щоб вони відповідали їхній психології та індивідуальним особливостям. Вирішальну роль у адаптації дітей таких категорій до оточуючого середовища відіграє ігротерапія.

Актуально про педагогіку:

Передумови виховання обдарованої дитини
Становлення молодої української держави потребує зміцнення інтелектуального потенціалу нації, посилення рівня загальноосвітньої та фахової підготовки. Особливої уваги у цьому вимагає поєднання нової української еліти, яка б вирізнялася високим інтелектом, здатністю творчо та компетентно приймати ск ...

Аналіз професійної діяльності фахівця
Харчова промисловість включає до себе виробництва, які забезпечують населення продуктами харчування. Вона більше ніж інші галузі пов’язана з сільським господарством, тому що отримує від нього сировину (зерно, молоко, картоплю, цукровий буряк та ін.) і входить до складу агропромислового комплексу. М ...

Елементи народознавства при викладанні теми „Різноманітність та охорона покритонасінних”
Урок-подорож «сторінками червоної книги» Мета: сформувати в учнів бережливе ставлення до природи; розвивати вміння учнів працювати колективно, критично мислити, оцінювати факти, самостійно добирати необхідний матеріал для взаємонавчання. Обладнання: слайди або малюнки із зображенням рослин, занесен ...