за допомогою «казкових» прийомів мається на увазі проективна діагностика описує як цілісну картину особистості, так і окремі її проблемні і потенційні елементи;
корекція передбачає систематичне посилення потенційності і творчих здібностей людини за рахунок подолання проблемних елементів;
корекція виключає директивну зміну негативних форм поведінки. Замість цього пропонується принцип «розширення спектра альтернативних реакцій»: дитині у казковій формі пропонується безліч моделей поводження в різних ситуаціях і дається можливість програти, «прожити» якнайбільше з цих моделей. Досвід показує, що чим більше в людини арсенал можливих реакцій, моделей поводження, тим краще вона адаптована до умов навколишнього світу.
Є ряд вчених, які займаються питаннями «казкотерапії». Джерелами їх концепцій стали роботи Д Ельконіна, Л. Виготського, В. Проппа, дослідження і досвід Б. Бетельхейма, терапія історіями Р. Гарденера; позитивна терапія притчами та історіями Н. Кеземкяна.
На даний час в казкотерапії виділяють такі підвиди:
Казкова подорож у Країни Знань;
Розповідання казок;
Спонтанне «чарівне» малювання;
Постановка казок на піску;
Лялькотерапія;
Малювання казок;
Медитація на казку (статичні і психодіагностичні медитації).
На думку Л. Виготського, казкотерапія – метод, в якому використовується казкова основа, форма для інтеграції особистості, розвитку творчих здібностей, взаємозв’язку з навколишнім світом.
Д. Ельконін виділяє такі види роботи з казкою:
1. Використання казки як метафори (текст і герої казок викликають вільні асоціації, які стосуються особистого життя дитини).
2. Малювання за мотивами казки.
3. Оцінка поведінки і мотивів вчинків персонажа.
4. Інсценізація епізодів казки.
5. Творча робота за мотивами казки.
У тестуванні брали участь 22 дітей, які виховуються у будинку-інтернаті.
Із 22 дітей лише одна дитина набрала індекс емпатійності 0,9│30/33 = 0,90, де число 30 – сума чисел, які співпали, що свідчить про низький рівень інших емпатійності і мовлення. Найнищий індекс – 0,29-дитина не може висловити свою думку,внести пропозиції,поговорити з друзями на різні теми.У 12 осіб- середній показник,але за допомогою роботи вихователів за декілька місяців він покращеться.
Показник індекса емпатійності дітей із неблагополучних сімей.
Таблиця 2.2.
Кількість співпадених відповідей |
Індекс емпатійності | |
1-а 2-2-а 2-3-б 2-4-б 2-5-в 2-6-в 2-7-г 2-8-г 2-9-д 2-10-д 2-11-ж 2-12-ж 1-13-з |
30 28 27 23 19 16 25 20 9 17 12 10 9 |
0,90 0,84 0,81 0,69 0,57 0,48 0,75 0,60 0,27 0,51 0,33 0,30 0,29 |
Кожна дитина із неблагополучної сім’ї , яка живе в умовах інтернатного типу, повинна адаптуватись до більшості чинників. Багато чисельність дітей і постійне їх перебування у одному постійному оточенні, завдають емоційного навантаження, тривоги, збільшуючи агресію дитини.
Тривожність проявляється в переживанні і невпевненості у власних діях. Як риса особистості вона характеризується в тій чи іншій мірі схильного випробовування більшістю дітей самих себе у ситуаціях небезпеки, страху.
Діти з неблагополучних сімей дуже бояться підвищення голосу, у них виникає страх, коли вони бачать дорослих; під час виконання певного завдання. Вони дуже бояться не виправдати довіру дорослого.
Є багато дітей, які вже мали прийомних батьків, але були знову повернуті до будинку -інтернату. Коли приходять дорослі і йде мова про всиновлення, то вони категорично відмовляються спілкуватися. Ці діти бояться, що їх знову залишать, то тоді вони вкотре залишаться самі, нікому не потрібні і ніким не любимі.
При спілкуванні з такою категорією дітей відчувається деяке напруження, небажання спілкуватися і бути завжди осторонь від будь-яких проблем.
За допомогою шкали Спілберганами було визначено рівень тривожності цих вихованців.
За результатами відповідей я зробила такий висновок:
у 13 осіб було вище 45 балів, а це означає високий рівень тривожності;
у 6 осіб (32, 40, 43б) було від 30 до 45 балів, а це означає середній рівень тривожності;
лише у 3 дітей було 30 білів – низький рівень тривожності.
Із дітьми,що виявили низький і середній рівнень тривоги майже 2 роки працюють психологи, вихователі, а інші 7 дітей виховуються в Будинку лише декілька місяців і потрапили вони до школи-інтернату з неблагополучних і прийомних сімей.
Отже, всім працівникам закладу потрібно наполегливо працювати з ними, проводити заняття, де б діти побачили, що на світі є не лише зло, але й добро, цікаво, щоб вони відповідали їхній психології та індивідуальним особливостям. Вирішальну роль у адаптації дітей таких категорій до оточуючого середовища відіграє ігротерапія.
Актуально про педагогіку:
Професійна придатність
Придатність до професійної діяльності – це властивість особистості, які визначають вимогами конкретної трудової діяльності і які можна визначити за двома критеріями: успішному оволодінню професією та ступенем задоволення, яке суб’єкт отримує від праці. Придатність до професійної діяльності формуєть ...
Стан екологічного виховання учнів 7-х класів в позакласній роботі з біології
Для того щоб експериментально дослідити процес екологічного виховання учнівської молоді у позакласній роботі з біології, ми провели педагогічний експеримент. Завдання констатуючого експерименту: виявлення стану сформованості екологічних понять; встановлення наявності екологічних умінь: екологічно м ...
Особливості логічного мислення дітей на етапі молодшого шкільного віку
На думку І.С. Якиманської педагогічний аспект вивчення логічного мислення, як правило, полягає в розробці та експериментальній перевірці необхідних методів, засобів, умов, факторів організації процесу навчання, розвиваючих та формуючих логічне мислення в учнів. Багатьма дослідниками наголошується, ...