Експериментальне підтвердження ефективності формування умінь і навички виразності голосного читання в учнів початкової школи

Статті і корисна інформація » Формування умінь і навичок виразності голосного читання в учнів початкової школи » Експериментальне підтвердження ефективності формування умінь і навички виразності голосного читання в учнів початкової школи

Сторінка 6

2. «Засічка – кидок». При слові кидок всі починають читати для фіксування часу; коли пролунає засічка – школярі зупиняються, помічаючи останнє засвоєне слово. Відводять погляд. Відпочинок 10 – 20 с.

3. «Буксир». Спочатку веде учитель, беручи на буксир весь клас. Потім сильніший учень – слабших товаришів. Тривалість 2 – 3 хв – повторювати 3 – 4 рази за урок.

4. «Блискавка». Вправи спрямовані на прискорення сприйняття тексту. Школярі читають різні тексти у звичайному для себе темпі. При слові блискавка вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. Після вимикання метронома переказують опановане.

5. «Віконце». Класовод використовує фразоскоп, рядоскоп, (прямокутник 10Х20 см з прорізом на рядок чи абзац). Діти читають однакові тексти на час. Далі переказують зміст або відповідають на контрольні запитання.

6. «Розсипані склади». З поданих складів утворюються слова.

7. «Луна». Один школяр (сильніший) веде, а другий, як луна, повторює читання першого.

8. «Ігрові команди». Систематичне читання на час (3 – 5 хв) кожній команді різними способами почергово: вголос, про себе, пошепки, з внутрішнім проговорюванням, що сприяє не лише запам’ятовуванню тексту, але й уточненню та диференціюванню сприйняття.

На кожному такому уроці не лише беруть участь і розвиваються слухові, зорові та мовні аналізатори, а й формуються уміння та навички правильного, свідомого, виразного читання.

Уміння правильно читати.

– Спершу довідайтесь, хто автор твору і як називається книжка чи оповідання;

– перегляньте побіжно текст, ілюстрації до нього і приблизно визначте, про що читатимете;

– при читанні будьте уважними до кожного слова, речення; опанувавши рядок до кінця, не повертайтесь якщо збагнули зміст;

– після кожного абзацу робіть паузу;

– намагайтеся зрозуміти, про що читаєте;

– запам’ятайте героїв, послідовність подій;

спробуйте оцінити вчинки, стан персонажів. Які почуття і думки вони викликають у вас? Що б ви сказали про них товаришам?

Уміння читати виразно.

– Перечитайте, визначте про що йдеться;

– подумайте, що найголовніше в кожній частині тексту;

– складіть за картинкою або запитанням розповідне, окличне речення;

– прочитайте одне і те ж речення з різною інтонацією;

– прочитайте речення однієї форми з різними відтінками;

– визначте, які думки і почуття треба повідомити слухачам;

– доберіть речення (питальні, розповідні, окличні) для складання оповідання;

– визначте своє ставлення до того, про що читатимете, щоб висловити настрій, почуття;

– уявіть собі, які з уривків ви б перечитали;

– визначте темп, тон кожного уривка. Позначте темпи: П – повільно, Ш – швидко, Н – нормально;

перевірте себе, чи правильно ви читали. Прочитайте вголос текст, прислухайтесь, як це звучить;

– послухайте, де робить паузи вчитель (де І, ІІ пауза тощо);

– прочитайте мовчки текст і підготуйтеся до читання вголос;

читайте, дотримуючись усіх пауз;

прочитай слова мишенят з різною інтонацією (казка «Колосок»);

знайди у другому абзаці речення, яке виражає здивування, прочитай його з відповідною інтонацією («Наше відкриття».О. Буценя);

прочитай текст і знайди у ньому авторську підказку щодо інтонації читання;

читаючи вголос, зверни увагу на слова, що підказують силу голосу, темп та інтонацію читання. (» Дрібний дощик «Ю. Ярмиша);

яку інтонацію читання підказують слова ой, гей? («Співанка про місяці» М. Підгірянки);

прочитай останній абзац тексту і знайди вислів (або речення), яке слід вимовити з різною силою голосу («Ловля летючих риб» Трублаїні);

прочитай цей абзац так, ніби ти учасник розмови;

прочитай вірш мовчки, розглянь, які в ньому розділові знаки; якою інтонацією це слід передати при читанні (наприклад, інтонація розповідного, питального, спонукального речення, перелічування ознак тощо);

прочитай частину тексту, знайди у ньому роздум (опис, висновок тощо); поміркуй з якою інтонацією його треба читати;

знайди уривок тексту (або речення, вислів), який треба прочитати з почуттям суму (обурення, радості);

знайди і прочитай уривок тексту, який виражає найбільше напруження (хвилювання, здивування). Як його краще прочитати?

спостереження під керівництвом учителя за роллю паузи в кінці і в середині речення (з опорою на розділові знаки);

зіставлення варіантів читання речення, коли неправильне додержання пауз порушує розуміння змісту;

знаходження речення, після якого має бути найдовша пауза;

знаходження речення, перед яким треба зупинитися;

визначення тривалості паузи в кінці віршованого рядка;

зазначення пауз у передачі настроїв героїв, описі подій (з допомогою вчителя);

розмітка в межах строфи або абзацу тривалості пауз (довга – /// , середня- // , коротка – /) з урахуванням розділових знаків та емоційного стану дійових осіб;

читання твору ланцюжком, коли читець закінчує читати на довгих паузах.

Уміння відповідати на запитання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Проблемні ситуації як засіб підвищення якості знань учнів
Поняття «проблемне навчання» одержало поширення в 20-30-і роки як у радянських, так і в закордонних школах. Проблемне навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Джона Д’юї, що заснували експериментальну школу в Чикаго. Він зробив акцент на розвитку ...

Вивчення роману у віршах ”Маруся Чурай” Ліни Костенко
Батьки і діти в історичному романі у віршах ”Маруся Чурай” Ліни Костенко. На основі літературного дослідження створити цілісні образи родини Чураїв і Бобренків, їхній вплив на виховання дітей; з’ясувати зовнішні і внутрішні фактори, що призвели до зради Гриця і кари за цю зраду, що вплинуло на пода ...

Структура педагогічної діяльності
На відміну від прийнятого в психології розуміння діяльності як багаторівневої системи, компонентами якої є мета, мотиви, дії і результат, стосовно педагогічної діяльності переважає підхід виділення її компонентів як щодо самостійних функціональних видів діяльності педагога. Н.В. Кузьміна виділила в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com