Експериментальне підтвердження ефективності формування умінь і навички виразності голосного читання в учнів початкової школи

Статті і корисна інформація » Формування умінь і навичок виразності голосного читання в учнів початкової школи » Експериментальне підтвердження ефективності формування умінь і навички виразності голосного читання в учнів початкової школи

Сторінка 5

Крім того, правильній постановці дихання й розвитку артикуляції допомагають:

– вправи на тривалість видиху при звукові, наприклад, [ф], [ш], [с], [р];

– повторення складів (ма, мо, му, та, то, ту), читання смислового блока (2–3 речення), вірша (1–4) рядки на одному диханні;

– вимова окремих звуків [л], [р], [к], [ш], [ч] та складів ла, ру, ко, шу, чи спершу пошепки, а потім голосно з лічбою;

– вимова слів, де легко виділяються приголосні (тверді та м’ягкі), скажімо: ліс – лось, тон – тінь, кіл – кіль, віт – віть.

Розвиток пильності зору.

Розвитку пильності зору та уважності, необхідних для швидкого читання, сприяють вправи типу:

– прочитайте речення і підкресліть спочатку слова, що позначають предмети, дії, ознаки: слова зі збігом приголосних та голосних: ПГ, ППГ, ПППГ, а також зорові та слухові диктанти.

– прочитайте речення, знайдіть і підкресліть букви, що позначають голосні, приголосні (тверді та м’які), і ті, що не вимовляються, сполучення жа, ча, ща, жу, чу, щу, жи, чи, щи з розділовими знаками.

Зорові диктанти доцільно чергувати зі слуховими, оскільки між ними існує певний взаємозв’язок. Коли проводяться вправи для розвитку зорового сприйняття, одночасно вдосконалюються і слухові. Для цього слід добирати речення або невеликі тексти з підручника. Проговорювати чи записувати на дошці і показувати на короткий час без повтору. Це спонукає дітей зосередитися, прочитати уважно і швидко, а потім відтворити. Слухові і зорові диктанти рекомендується проводити 1 – 2 рази на 10 днів. Обсяг речень (текстів) збільшувати поступово, а час експозиції (показу) або читання обмежувати. Тексти пропонуються приблизно такі:

1 клас. Тане сніг. Іде дощ. Небо похмуре. Коля захворів. Поле опустіло.

2 клас. Читай книгу. Митя йшов зі школи. Зеленіють сади і поля. Наша сім’я живе дружно. Був теплий весняний день. Насунула важка хмара.

3–4 класи. Київ – столиця України. Школярі поливають саджанці. Спортсмени з’їхалися на змагання. Треба бути чесним і правдивим. Хрещатик – центральна вулиця Києва. Влітку наша сім’я мешкала на Дніпрі.

Розвиток антиципації

У ході читання чітко сприймається текст, що перебуває у зоні ясного бачення. Завдяки периферичному зору частково помічається і текст навколо цієї зони. У процесі читання периферичний зір забігає наперед, нібито готуючи сприйняття для ясного бачення. Помітивши, спіймавши поглядом контури слова, на основі смислу вже сприйнятої частини тексту, читач може здогадуватися, яке слово буде далі і прередбачати його. Оце передбачення і називається антиципацією. Розвивати її можна і слід вже з 1 класу. Бажано практикувати читання тексту, де спочатку даються слова з пропущеними окремими буквами, потім – речення з пропущеними словами. Наприклад, Ма…а, пар…а, ст…л, сн…г; Діти читають…, мороз скував…, Зозуля лунко…. Учні зіставляють записаний на дошці текст з друкованим у підручнику. Самі складають твори – мініатюри за малюнком з подальшим написанням і прочитанням його.

Облік та коригування якостей читання.

Систематичний облік (контроль) і коригування якостей читання (табл. 1–4), проведення конкурсів на кращого читця, заучування напам’ять віршів, правильна організація позакласного читання – фактори, що позитивно впливають на вироблення навички читання. Облік та коригування якості читання можна вести за допомогою екрана.

При перевірці техніки читання у 2 – 4 класах кожному школяреві виставляється на аркуші – «екрані» кількість прочитаних слів за хвилину, у 1 класі – фішками. Рекомендується перевіряти темп читання на початку вересня, в кінці жовтня, у грудні, січні (після канікул) та у травні. Це дає можливість класоводові простежити за вдосконаленням техніки у кожного учня.

При контролі позакласного читання вказується на екрані кількість прочитаних школярами сторінок на тиждень (у 2 класі бажана норма – 30 с., 3-му – 60 с., у 4-у – 80 – 90 с.).

У шестиліток за І півріччя темп читання не перевіряється, контролюється тільки спосіб: складами, словами, складами-словами. У ІІ півріччі перевіряється й швидкість.

У 2 – 3 класах перевірку проводять за програмовими вимогами. Техніка читання контролюється на новому тексті, а виразність перевіряється на вже відомому.

На уроках читання учні мають опанувати прийоми різноманітних видів цього уміння: беззвучне (з гальмуванням внутрішнього проговорювання), вголос, пошепки, комбіноване, під лічбу, під удари метронома; застосовують суцільне й вибіркове читання добре відомого тексту, з’ясовують важкі, невідомі слова; наскрізне – для уважного прочитання всього матеріалу; аналітичне – для критичного розбору; партитурне – для критичного розбору; партитурне – швидке, динамічне. відприацюванню цих прийомів сприяють ігри, запропоновані класоводом на заняттях.

1. «Поза – розслабитися». При слові поза діти настроюються, зайнявши правильне положення для інтенсивного читання; при слові розслабитися – відводять очі вбік, знімаючи напруження м’язів. Відпочинок – 10 – 20 с.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Використання елементів стилізації на уроках декоративного мистецтва
Особливості організації і проведення уроків декоративно-прикладного мистецтва ґрунтуються на психолого-педагогічних закономірностях сприйняття і створення дитячого малюнка і розвитку навичок образотворчої діяльності у молодшому шкільному віці. У даний віковий період вчені виявили значну складність ...

Методика проведення бесід
Одним з основних методів навчання дітей з вадами мови діалогічного мовлення є бесіда – організована, цілеспрямована розмова вихователя з дітьми на певну тему. Вона складається із запитань і відповідей . Запитання вихователя спрямовують думку дитини і допомагають їй сформулювати відповідь. Бесіда сп ...

Методична класифікація фонем англійської мови
Усі звуки ІМ умовно розділяють на три групи. До першої відносять звуки, максимально наближені до звуків рідної мови за акустичними особливостями та артикуляцією. Формування навичок вимови таких звуків не викликає особливих труднощів, оскільки має місце позитивний перенос навичок з рідної мови в іно ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com