Морально-правова соціалізація особистості в молодшому шкільному віці

Уперше поняття “правове виховання” в науковій літературі появилося у 1969 році. Воно означало цілеспрямований, систематичний вплив на особистість для формування правової свідомості, розвитку правових почуттів, вироблення навичок і звичок правомірної поведінки.

Характеризуючи поняття “правове виховання”, слід виділити чотири його аспекти.

По-перше, правове виховання ґрунтується на точному знанні правових фактів і явищ. Знання закону – перша і основна умова правового виховання. Проте просте засвоєння тих чи інших норм права нерідко буває нейтральним процесом, якщо правові факти і явища не відібрані з певних позицій, якщо їх вивчення належним чином не організоване, якщо вони не виховують особистість у потрібному для суспільства напрямі.

По-друге, для нормального функціонування закону і суспільства, його поваги і неухильного, добровільного виконання всіма громадянами необхідне виховання не тільки поваги до права, до закону, але й до органів міліції, суду, прокуратури, а також до осіб, які стоять на охороні законів.

По-третє, виховуючи нетерпиме ставлення до анти суспільних проявів, не слід зводити таке виховання до формування такого ставлення до людини, яка вчинила проступок.

По-четверте, правове виховання не можна зводити лише до формування правової свідомості особистості. Правосвідомість, як частина світогляду людини, відображає тільки ті явища, які регулюються нормами права, включаючи почуття громадянськості і високої відповідальності особистості за свої вчинки і поведінку.

Правове виховання школяра має два тісно пов’язаних між собою аспекти З одного боку, воно орієнтує на вирішення конкретних завдань, що стоять перед учнями сьогодні, а з другого, – повинно дати школяреві перспективу на майбутнє. Суть правового виховання школяра саме у перспективності: необхідно навчити кожну молоду людину не тільки виконувати вимоги закону, а проявляти активність у здійсненні законності і встановленого правопорядку.

Принциповим у правовому вихованні молодших школярів є питання, з якого віку можна доводити до свідомості дітей суть основних правових норм. Важливим аргументом на користь введення правового виховання у школі, починаючи з молодших класів, є ставлення до цього питання А. Макаренка. Він підкреслював, що саме школа повинна з першого же дня ставити до учня тверді, незаперечні вимоги суспільства, озброювати дитину нормами поведінки, щоб вона знала, що можна і чого не можна, що похвально і що не схвалюється.

“Добре відомо, – пише з цього приводу М. Фіцула, – що молодші школярі суворіше, ніж дорослі, дотримуються правил гри і дитячого кодексу поведінки (не бреши, не доноси, не будь жадібним, не будь боягузом). На ці риси почуття справедливості у дітей і слід спиратися у правовому вихованні молодших школярів. Принципи правосуддя цілком доступні дітям 8–10 років, треба тільки використовувати відповідні сюжетні приклади”.

Правова культура особистості, як і культура взагалі, формується в дитинстві. Головне у правовому вихованні – це виховання поваги до права і закону як стрижня демократії.

Соціально-правову активність особистості слід відрізняти від правомірної поведінки. Не всяку правомірну поведінку можна вважати виявом такої активності. До неї не відноситься ініціативне виконання особою своїх обов’язків. Така ініціатива є прямим службовим обов’язком, зокрема професійного юриста, і полягає в бездоганному служінні закону.

Актуально про педагогіку:

Діяльнісно-рольові компоненти професійної компетентності
Професійні знання. Основу компетентності фахівця, на думку сучасних науковців А.А. Бодалева, В.І. Жукова, Л.Г. Лаптєва, В.А. Сластеніна, К.А. Абульханової та інших складають: компетентність діяльності, спілкування і саморозвитку. Професійна компетентність - це професійна підготовка і здатність суб' ...

Шляхи профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи
Статеве виховання підлітків важливий аспект у всебічноому розвитку дитини. Завданням школи є - закласти основи, розставити деякі загальнозначущі орієнтири, уникаючи безтактності та нав'язливості, не надаючи цій сфері виховання надмірно випереджального характеру, але разом із тим з оглядом на особли ...

Діагностика рівня розвитку логічного мислення дітей молодшого шкільного віку
Дослідження розвитку логічного мислення проводилося на базі 2-В класу Гімназії №31 м.Черкас. Кількість респондентів 30 осіб (учні 7-8 років, з них 8 дівчаток та 22 хлопчика). Діагностична програма, метою якої було діагностика рівня розвитку логічного мислення включала в себе такі методики: Методика ...