Морально-правова соціалізація особистості в молодшому шкільному віці

Уперше поняття “правове виховання” в науковій літературі появилося у 1969 році. Воно означало цілеспрямований, систематичний вплив на особистість для формування правової свідомості, розвитку правових почуттів, вироблення навичок і звичок правомірної поведінки.

Характеризуючи поняття “правове виховання”, слід виділити чотири його аспекти.

По-перше, правове виховання ґрунтується на точному знанні правових фактів і явищ. Знання закону – перша і основна умова правового виховання. Проте просте засвоєння тих чи інших норм права нерідко буває нейтральним процесом, якщо правові факти і явища не відібрані з певних позицій, якщо їх вивчення належним чином не організоване, якщо вони не виховують особистість у потрібному для суспільства напрямі.

По-друге, для нормального функціонування закону і суспільства, його поваги і неухильного, добровільного виконання всіма громадянами необхідне виховання не тільки поваги до права, до закону, але й до органів міліції, суду, прокуратури, а також до осіб, які стоять на охороні законів.

По-третє, виховуючи нетерпиме ставлення до анти суспільних проявів, не слід зводити таке виховання до формування такого ставлення до людини, яка вчинила проступок.

По-четверте, правове виховання не можна зводити лише до формування правової свідомості особистості. Правосвідомість, як частина світогляду людини, відображає тільки ті явища, які регулюються нормами права, включаючи почуття громадянськості і високої відповідальності особистості за свої вчинки і поведінку.

Правове виховання школяра має два тісно пов’язаних між собою аспекти З одного боку, воно орієнтує на вирішення конкретних завдань, що стоять перед учнями сьогодні, а з другого, – повинно дати школяреві перспективу на майбутнє. Суть правового виховання школяра саме у перспективності: необхідно навчити кожну молоду людину не тільки виконувати вимоги закону, а проявляти активність у здійсненні законності і встановленого правопорядку.

Принциповим у правовому вихованні молодших школярів є питання, з якого віку можна доводити до свідомості дітей суть основних правових норм. Важливим аргументом на користь введення правового виховання у школі, починаючи з молодших класів, є ставлення до цього питання А. Макаренка. Він підкреслював, що саме школа повинна з першого же дня ставити до учня тверді, незаперечні вимоги суспільства, озброювати дитину нормами поведінки, щоб вона знала, що можна і чого не можна, що похвально і що не схвалюється.

“Добре відомо, – пише з цього приводу М. Фіцула, – що молодші школярі суворіше, ніж дорослі, дотримуються правил гри і дитячого кодексу поведінки (не бреши, не доноси, не будь жадібним, не будь боягузом). На ці риси почуття справедливості у дітей і слід спиратися у правовому вихованні молодших школярів. Принципи правосуддя цілком доступні дітям 8–10 років, треба тільки використовувати відповідні сюжетні приклади”.

Правова культура особистості, як і культура взагалі, формується в дитинстві. Головне у правовому вихованні – це виховання поваги до права і закону як стрижня демократії.

Соціально-правову активність особистості слід відрізняти від правомірної поведінки. Не всяку правомірну поведінку можна вважати виявом такої активності. До неї не відноситься ініціативне виконання особою своїх обов’язків. Така ініціатива є прямим службовим обов’язком, зокрема професійного юриста, і полягає в бездоганному служінні закону.

Актуально про педагогіку:

Проектування технологій формування виконавчих дій
Етап виконання дій у різних формах в дидактиці часто називають «закріпленням». «Процес виконання нових дій містить чотири етапи: виконання дій у матеріалізованому вигляді (матеріальній формі), зовнішньомовленнєві дії, виконання дій у зовнішньому мовленні подумки, розумові дії» (Тализіна Н.Ф.) Голов ...

Фактори та етапи становлення національної свідомості підлітків
Національне виховання в Українській державі сьогодні ґрунтується на врахуванні двох великих фактів нашого життя. Перший - це розпад СРСР і проголошення України самостійною державою. Як і все велике, цей факт може бути до кінця усвідомлений і оцінений лише з часом. Сьогодні ж стикаємося з двома його ...

Формування в молоді мотивації до здобуття робітничих професій, здатності до професійного вдосконалення
Ринок праці все більше виступає в ролі регулятора відтворення робочої сили, визначає обсяги, потреби в кваліфікованих робітниках. Ні загальна освіта без професійної, ні професійна без загальної не може сформувати повноцінної людини, компетентного фахівця. Знання, уміння і навички учнів ПТНЗ формуют ...