Зміст виразного читання у навчальній діяльності молодших школярів

Дзвінко вимовляються також глухі приголосні перед дзвінкими в середині слова.

Африкати [дж, дз] вимовляються як один неподільний звук. Якщо [д і ж], [д і з] належать до різних значущих частин слова, то вимовляються роздільно, як два окремих звуки.

Губний приголосний [в] у кінці і в середині слова після голосного вимовляється як нескладотворчий [у].

Сполучення ться, шся, жся, чся вимовляються як [ц':а, с':а, ц'с'а].

Дещо по-іншому, ніж пишуться, вимовляються звукосполучення, що зазнають асимілятивних змін, спрощень:

Д+ж–джж т+ськ–ц'к

Д+ч–джч ч+с–ц'с'

Д+ш–джш ч+ц–ц'ц'

Д+с–дзс ш+с–с'с'

Д+ц–дзц ш+ц–с'ц'

Д+ськ–дз'к нт+ст–нст

Ж+ц–з'ц' нт+ськ–н'с'к

З+ж–жж ст+н–сн

З+ч–жч ст+ц – с'ц'

З+ш–шш і жш ст+ч–шч

Зд+ц–з'ц' т+ст – цт

Т+ц–цц і ц'ц' т+ш–чш

Т+ч–чч

Норму української літературної вимови становить також словесний наголос. Неправильне наголошення складів слів у мовному потоці, як і неправильна вимова їх, позбавляє виразності і краси звучання мови, характеризує низьку культуру людини. Крім цього, може порушуватися смислове значення окремих фраз або й зовсім вони руйнуватимуться. Зі зміною наголосів у словах у мовному потоці може змінитися в одних випадках їх лексичне значення, в інших – граматичне. Щоб уникнути типових порушень нормативного наголосу, необхідно добре усвідомити і засвоїти найхарактерніші його особливості.

Слід досконало знати положення, зміст і значення засобів логіко-емоційної виразності читання в їх органічному зв’язку (сутність мовних тактів, пауз, їх різновидів і тривалості, логічних наголосів тактових і головних, мелодики і її видозмін, темпу і його варіювання, емоційної функції наголошених слів – емоційного забарвлення тексту) і вміти ними користуватися.

Засоби логіко-емоційної виразності читання – це сукупність органічно пов’язаних між собою компонентів виразності, без осмислення і врахування яких неможливо передати логічного та емоційного (внутрішнього, психологічного) змісту мовлення.

До таких компонентів належать:

– паузи, їх функціональні різновиди і тривалість;

– логічні наголоси (тактові і головні) з урахуванням емоційної функції наголошених слів;

– мелодика та її основні зміни;

– темп і його видозміни;

– поза, жести, міміка.

Пауза – це зупинка між мовними тактами, окремими словами і між складами слів. Відповідно до змісту, почуттів і намірів висловлення, а також обставин місця і часу паузи поділяються на: синтаксичні, логічні, психологічні, логічні, віршові та фізіологічні.

Необхідно з особливою увагою ставитися до синтаксичної структури мови автора, добре усвідомлювати значення кожного розділового знака. Крапка, знак питання, знак оклику завжди відповідають довгим паузам, оскільки відділяють одне від одного висловлення з закінченим змістом. Інші розділові знаки: крапка з комою, тире, три крапки, двокрапка, дужки теж відповідають обов’язковій паузі. Що ж до коми, то вона потребує особливої уваги. Як і інші розділові знаки, кома збігається з паузою але досить часто можна спостерігати, коли за правилами пунктуації кома обов’язково потрібна, а пауза не робиться. Тому виникає потреба вміти визначати, де за правилами пунктуації кома потрібна, а пауза не робиться:

Актуально про педагогіку:

Аналіз учбової дисципліни та її ролі у підготовці фахівця
Дисципліна: Інформатика та комп’ютерна техніка. Час на вивчення: 76 години. Головна мета навчання студентів дисципліни – забезпечити знання теоретичних та практичних засад у галузі обробки інформації та вміння використовувати сучасне прикладне програмне забезпечення. Курс досліджуваної дисципліни в ...

Ідеали і цінності національного виховання
Національне виховання — це створена упродовж віків самим народом система поглядів, переконань, ідей, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтації молоді, передавати їй соціальний досвід, надбання попередніх поколінь. Науково обґрунтоване, правильно ...

Методологічні основи дослідницької роботи
Графічна діяльність учнів на уроках трудового навчання має широкі можливості для їх розумового розвитку. Проаналізовані у процесі досліджень механізми навчально-пізнавальної діяльності на уроках трудового навчання дають підстави стверджувати, що «будь-яка графічна дія спочатку здійснюється подумки, ...