Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 9

Рисунок.

Для реалізації педагогічних умов використовувалися такі засоби, як: СП – скульптурна пластика, тобто творчі вправи зі скульптури; І – ігри; С – співбесіди; М – музика як функціональний засіб. Зазначимо, що реалізація визначених нами педагогічних умов здійснювалася в комплексі.

В основу експериментального дослідження було покладено концепцію предметно-орієнтованої художньої освіти (ПОХО), основна ідея якої полягає у всебічному підході до проблеми художньої освіти та охоплює 4 фундаментальних дисципліни: творчість, історія мистецтв, критика, естетика. В ході експерименту було дещо змінено зміст цих дисциплін.

Так, під час викладання дисципліни „Творчість” використовувалися творчі вправи зі скульптури, що передбачали створення творчих скульптурних композицій у процесі слухання музики. У дослідженні використовувалися музичні твори різних напрямів і жанрів (від етнічної до популярної музики нашого часу) з метою визначення безпосереднього впливу музики на психологічний стан студентів та їхню здатність створювати тематичні скульптурні композиції під впливом того чи іншого музичного супроводу.

Крім обов’язкового п’ятирічного курсу вивчення дисципліни „Історія мистецтв” на кожному занятті в межах експерименту здійснювався невеличкий історичний екскурс, який супроводжувався музикою тієї епохи і країни, що вивчалася. Такий екскурс проводився завжди після заняття ліпленням і виступав як продуктивний підхід, де музика не пов’язувалася з історією для створення складніших асоціативних ситуацій. Це необхідно було для того, щоб студенти не прив’язували свої просторові уявлення до основних характеристик мистецтва певного часу і в такий спосіб не використовували шаблони за основу своїх ідей. Крім того, використовувався репродуктивний підхід, де музика безпосередньо накладалася на історичний екскурс.

Провідною умовою у процесі викладення дисципліни „Критика” виступив рефлексивно-креативний підхід, який сприяв максимально повному та достатньо глибокому залученню студентів як до співтворчого спілкування, так і до індивідуально-продуктивного процесу творення.

Метою дисципліни „Естетика” було насичення професійної пам’яті майбутніх учителів образотворчого мистецтва наочними зображеннями художніх творів різних шкіл, напрямів, епох, оскільки вони повинні володіти певною професійною культурою, складовою частиною якої є знання цих творів.

Під час експериментальної роботи з розвитку просторового мислення у студентів було використано синтез двох видів творчої діяльності: створення тримірного об’єму засобами скульптури малих форм і створення асоціативних ситуацій музичними засобами.

Формувальний експеримент складався з чотирьох етапів, у ході яких було проведено 24 практичних заняття, на яких знайомили студентів з різними професійними прийомами скульптури, що добиралися за їх переважним впливом на процес формування просторового мислення. Зазначимо, що необтяженість студентів репродуктивними знаннями надавала їм можливість швидше відгукуватися на розв’язання творчих завдань. Крім того, більшість студентів вперше мали справу з професійним матеріалом скульптури – глиною, що, на нашу думку, стимульовало їх до пошуку нових, нестандартних рішень.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Вікові особливості мислення молодших школярів
Вивчення літературних джерел показало, що зі вступом дитини до школи відбувається перехід від безпосереднього чуттєвого сприймання світу до сприймання, вираженого в абстрактних поняттях. Те, що вона раніше фіксувала у своєму мисленні як об'єкт із певним набором ознак, отримує наукове осмислення. У ...

Характеристика порушень писемного мовлення у молодших школярів
Порушення мовлення у дітей різноманітні за своїми проявами. Одні недоліки торкаються лише вимови, інші стосуються процесу утворення фонем і виявляються не тільки в дефектах вимови, але й в складностях звукового аналізу. Вивчення ряду праць (Б.Г.Ананьєв, К.П.Беккер, М.Зеєман, А.Н.Корнєв, А.Р.Лурія, ...

Фінансові надходження школи
Основним джерелом фінансування освітніх установ у нових умовах господарювання залишається державний бюджет. Однак для установ народної освіти новий господарський механізм поряд з бюджетним фінансуванням передбачає широке залучення позабюджетних коштів. Найбільш реально проглядаються наступні позабю ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com