Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 7

Комплекс просторових уявлень, що пов’язані з музикою, викликає завдяки звуковій локалізації певні просторові уявлення, які можуть бути трансформовані в певні пластичні образи. Під створенням асоціативних ситуацій музичними засобами ми розуміємо використання музики як функціонального засобу в процесі виконання студентами творчих вправ зі скульптури. На нашу думку, саме вони можуть впливати на якість просторового мислення, а отже, можуть розглядатись як педагогічна умова, що впливає на формування просторового мислення.

Другою педагогічною умовою нами виокремлено рефлексивно-креативний підхід до процесу формування просторового мислення засобами скульптурної пластики, який у дослідженні виступає саморегулювальним механізмом ситуативної поведінки і дозволяє корегувати небажані емоційні реакції в цілісному сценарії самоактуалізації творчої особистості. Здійснення рефлексивно-креативного підходу припускає розгляд поняття рефлексії як ретроспективного усвідомлення творчої або співтворчої діяльності й переосмислення її змісту.

Наступною педагогічною умовою визначено стимулювання творчої діяльності, що є могутнім мотиваційним фактором, який впливає на особистість студента. Це стимулювання виступає також і зовнішнім фактором, що пробуджує, підсилює та прискорює розумові, емоційні й поведінкові реакції, зокрема посилює та прискорює процес формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна робота з формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики” розроблено й науково обґрунтовано модель формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики; визначено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості просторового мислення; висвітлено методику формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики з використанням музики як функціонального засобу; проаналізовано результати констатувального і формувального етапів дослідження.

На констатувальному етапі експерименту насамперед було визначено критерії та компоненти сформованості просторового мислення, як-от: аналітичний (вміння аналізувати об’єм як синтез простих форм, відчуття взаємодії форми з вісями координат), динамічний (відчуття ритму, об’єму та контроб’єму), формоутворювальний (вміння пов’язувати форму з простором, відчуття простору), емоційний (емоційно-зорове враження від форми, цілісне сприйняття форми).

Показниками означених компонентів виступили: вміння аналізувати об’єм як синтез простих форм - уміння бачити прості геометричні форми, з яких складається об’єм; уміння розуміти складний об’єм як результат синтезу простих геометричних тіл. Відчуття взаємодії форми з вісями координат передбачає вміння бачити форму в співвідношенні до вісей координат. Відчуття ритму передбачає вміння бачити єдину композицію в елементах, що повторюються. Відчуття об’єму та контроб’єму визначається вмінням “бачити” форму, об’єм у порожнечах (т.зв. контроб’єм). Уміння пов’язувати форму з простором передбачає вміння точно вписати об’ємну форму в заданий простір. Відчуття простору визначається вмінням співвідносити об’єми з просторовими паузами; вміння співвідносити умовні вісі об’єму з його частинами, які можна побачити; тримірне сприйняття. Емоційно-зорове враження від форми передбачає наявність досвіду сприйняття творів мистецтва, високий рівень інтелектуального розвитку, високу емоційну сприйнятливість. Цілісне сприймання форми передбачає наявність уміння логічно аналізувати форму за схемою „від загального – до часткового, від часткового – до загального”; вміння чітко бачити видимі та невидимі об’єми форми; тримірне сприйняття; вміння відчувати простір; емоційне враження від моделі. Означені критерії, компоненти та показники слугували основою виокремлення якісних рівнів сформованості просторового мислення.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Актуально про педагогіку:

Значення наочності під час проведення практичних уроків на географічному майданчику
Під час навчання на уроках географії учень повинен не тільки засвоїти програмний матеріал, а й розуміти його, вміти використати набуті знання на практиці. Тільки в такому разі можна говорити, що мета навчання досягнута. Цілком зрозуміло, що процес формування наукового досвіду неможливий без розвитк ...

Традиції та обряди як основа української етнопедагогіки
Народознавство - це наука про народний досвід виховання і навчання підростаючих поколінь, виховну мудрість певної етнічної спільності людей. Предметом вивчення етнопедагогіки виступає народна педагогіка - сукупність педагогічних знань і виховного досвіду, що збереглися в традиціях сімейного вихован ...

Проблеми забезпечення індивідуального підходу до учнів у навчальному процесі
Основний принцип побудови системи виховання полягає в тому, що воно найефективніше здійснюється «в колективі, через колектив і для колективу» (А. С. Макаренко). Однак це не означає, що індивідуальні особливості дитини в колективі не беруться до уваги. При всій важливості виховної ролі колективу осо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com