Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 7

Комплекс просторових уявлень, що пов’язані з музикою, викликає завдяки звуковій локалізації певні просторові уявлення, які можуть бути трансформовані в певні пластичні образи. Під створенням асоціативних ситуацій музичними засобами ми розуміємо використання музики як функціонального засобу в процесі виконання студентами творчих вправ зі скульптури. На нашу думку, саме вони можуть впливати на якість просторового мислення, а отже, можуть розглядатись як педагогічна умова, що впливає на формування просторового мислення.

Другою педагогічною умовою нами виокремлено рефлексивно-креативний підхід до процесу формування просторового мислення засобами скульптурної пластики, який у дослідженні виступає саморегулювальним механізмом ситуативної поведінки і дозволяє корегувати небажані емоційні реакції в цілісному сценарії самоактуалізації творчої особистості. Здійснення рефлексивно-креативного підходу припускає розгляд поняття рефлексії як ретроспективного усвідомлення творчої або співтворчої діяльності й переосмислення її змісту.

Наступною педагогічною умовою визначено стимулювання творчої діяльності, що є могутнім мотиваційним фактором, який впливає на особистість студента. Це стимулювання виступає також і зовнішнім фактором, що пробуджує, підсилює та прискорює розумові, емоційні й поведінкові реакції, зокрема посилює та прискорює процес формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна робота з формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики” розроблено й науково обґрунтовано модель формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики; визначено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості просторового мислення; висвітлено методику формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики з використанням музики як функціонального засобу; проаналізовано результати констатувального і формувального етапів дослідження.

На констатувальному етапі експерименту насамперед було визначено критерії та компоненти сформованості просторового мислення, як-от: аналітичний (вміння аналізувати об’єм як синтез простих форм, відчуття взаємодії форми з вісями координат), динамічний (відчуття ритму, об’єму та контроб’єму), формоутворювальний (вміння пов’язувати форму з простором, відчуття простору), емоційний (емоційно-зорове враження від форми, цілісне сприйняття форми).

Показниками означених компонентів виступили: вміння аналізувати об’єм як синтез простих форм - уміння бачити прості геометричні форми, з яких складається об’єм; уміння розуміти складний об’єм як результат синтезу простих геометричних тіл. Відчуття взаємодії форми з вісями координат передбачає вміння бачити форму в співвідношенні до вісей координат. Відчуття ритму передбачає вміння бачити єдину композицію в елементах, що повторюються. Відчуття об’єму та контроб’єму визначається вмінням “бачити” форму, об’єм у порожнечах (т.зв. контроб’єм). Уміння пов’язувати форму з простором передбачає вміння точно вписати об’ємну форму в заданий простір. Відчуття простору визначається вмінням співвідносити об’єми з просторовими паузами; вміння співвідносити умовні вісі об’єму з його частинами, які можна побачити; тримірне сприйняття. Емоційно-зорове враження від форми передбачає наявність досвіду сприйняття творів мистецтва, високий рівень інтелектуального розвитку, високу емоційну сприйнятливість. Цілісне сприймання форми передбачає наявність уміння логічно аналізувати форму за схемою „від загального – до часткового, від часткового – до загального”; вміння чітко бачити видимі та невидимі об’єми форми; тримірне сприйняття; вміння відчувати простір; емоційне враження від моделі. Означені критерії, компоненти та показники слугували основою виокремлення якісних рівнів сформованості просторового мислення.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Актуально про педагогіку:

Форми та методи практичного навчання
У нашій дипломній роботі до методів практичного навчання віднесено: пояснення, розповідь, бесіду, демонстрування, ілюстрування, самостійне спостереження, вправи, самостійне виконання виробничих завдань, лабораторний метод, виробничо-практичний метод. Охарактеризуємо означені методи практичного навч ...

Спостереження як метод засвоєння нових знань на уроках „Я і Україна" в початковій школі
Одним із завдань курсу „Я і Україна. Природознавство" в початковій школі є формування в учнів знань про навколишню природу. Розв’язання цього завдання здійснюється шляхом постійного розширення та вдосконалення чуттєвого досвіду молодших школярів, що дозволяє вчителю глибоко відпрацювати матері ...

Розвиток монологічного мовлення
Розповідна ( монологічна) мова - це мова одного. Це більш складний , порівняно з діалогічною , вид усної мови. Вона вимагає від оповідача зв’язно, послідовно викладати свої думки, надавати їм закінчену форму. Дуже важливо при цьому уміти стежити за своєю мовою і за слухачами , відчувати їхню реакці ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com