Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 6

З метою визначення розвитку процесу мислення чи його онтогенезу, було виокремлено три взаємозалежних етапи: перехід від наочно-діяльнісного через наочно-образне до словесно-логічного мислення (за генетичними ознаками) або теоретичний, практичний і творчий (за характером задач).

Етапи розвитку просторового мислення відповідають таким типам оперування просторовими образами: перший тип характеризується тим, що вихідний образ, який створено на графічно-наочній основі, у процесі мисленнєвого вирішення задачі видозмінюється відповідно до умов задачі. Ці зміни стосуються просторового положення і торкаються структурних особливостей образу. Типовими випадками такого оперування є різні уявні обертання, переміщення образу, що був створений, як у межах однієї площини, так і за її межами. Це призводить до істотної видозміни вихідного образу, що його було створено на графічній основі, який водночас об’єктивно залишається при цьому незмінним. За другим типом вихідний образ під впливом задачі структурно перетворюється. Це досягається завдяки застосуванню різноманітних трансформацій вихідного образу шляхом уявного перегрупування його складових елементів за допомогою прийомів накладування, сполучення, додавання, усікання і т. ін. При цьому образ змінюється настільки, що майже не походить на вихідний. Третій тип перетворення вихідного образу відбувається довгостроково. Це серія розумових дій, що послідовно, неодноразово, а поступово наслідують одна одну й спрямовані на перетворення вихідного образу одночасно і за просторовим положенням, і за структурою.

З огляду на психологічні особливості сприйняття об’ємних форм, ми дійшли висновку, що можливість сприйняття зображень об’ємних предметів визначається не тільки загальним рівнем розвитку перцепції, але й засобами зображення, що застосовуються, орієнтування на які, можливо, й забезпечує адекватне сприйняття малюнка.

Вивчення “механізму” просторового мислення виявило, що просторовий образ народжується під впливом двох взаємозалежних детермінант: наочних основ і вимог діяльності, що обумовлюються конкретними умовами задачі.

Аналіз досліджень з проблеми розвитку просторового мислення як динамічного цілеспрямованого процесу засвідчив, що формування та розвиток просторового мислення необхідно започатковувати з дитячого віку, натомість підвищити якісний рівень просторового мислення можливо і в дорослому віці.

У професійній діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва поряд з такими професійними якостями, як чуття кольору, чуття композиції, художній смак – уміння мислити образами посідає провідне місце, бо саме ця здатність є базовою для розвитку інших, більш складних якостей. Тому виникає необхідність у створенні певної системи навчання, яка буде як розвивати образне мислення у студентів, так і сприяти подальшому якісному розвитку образного мислення. Причому така система, на нашу думку, повинна охоплювати різні науки, що дозволить максимально розкрити саме поняття „просторове мислення” у теорії і практиці за принципом „від загального до часткового”, тобто дедуктивним методом.

Теоретичний аналіз наукових джерел і вивчення практичного досвіду дозволили визначити педагогічні умови, що сприяють формуванню просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Гігієна використання ТЗН у школі
Застосування технічних засобів навчання створює умови для збереження оптимальної працездатності учнів, зменшує перевтому й тим самим сприяє створенню робочої динамічної атмосфери. Але збільшення насиченості інформації збільшує напруження, темп роботи, навантаження на зір і слух учнів Тому вчитель л ...

Причини виникнення девіантної поведінки у неповнолітніх та їх профілактика
Профілактика та корекція відхилень у поведінці – це майже завжди вирішення питання про їх причини. Причинно-наслідкові зв’язки при цьому можуть бути багатовимірними та неоднозначними. Так, за порушенням учнем дисципліни на уроці можуть cтояти: неуважність, підвищена психомоторна збудливість, відсут ...

Виховні функції історичного краєзнавства
На сьогодні ідея краєзнавства є поширеною й актуальною у виховному історико-педагогічному полі, оскільки, краєзнавчий матеріал серед засобів виховання всебічно і гармонійно розвинутої особистості посідає одне із вагомих місць. Виховні можливості краєзнавчої складової розкриваються у засвоєнні світо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com