Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 4

Основні положення та результати дослідження викладено в 6 одноосібних публікаціях автора, з них 3 – у фахових виданнях України.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу; висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість дослідження; подано дані щодо апробації і впровадження одержаних результатів, а також структури дисертації.

У першому розділі “Теоретичні засади формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва” проаналізовано вітчизняну і зарубіжну наукову літературу з проблеми формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва; розкрито сутність і структуру поняття „просторове мислення”; визначено педагогічні умови формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики .

Аналіз наукової літератури дозволив визначити три основних напрями, за яким здійснювалося вивчення мислення. Так, представниками напряму Вюрцбургської школи (М.Вертгеймер, О.Зельц, К.Дункер) було визначено закономірності розумового процесу: активний і цілеспрямований характер розумового акту, його цілісність, специфічну відмінність від сприйняття і т. ін. (експериментальні дослідження мислення пізніше знайшли відображення в гештальтпсихології, що, у свою чергу, акцентувалася на дослідженні саме творчого мислення). Другим напрямом виступили генетичні дослідження, які розглядали факти і явища реального життя. Третій напрям становлять філогенетичні й онтогенетичні дослідження мислення (В.Келер), де вивчення „розумової діяльності” тварин, розумових процесів у людей, що належать до так званих первісних народів, а також розкриття особливостей дитячого мислення відкрили історичну природу розумових процесів і дозволили визначити якісні стадії його розвитку.

Сутність поняття “мислення” в найбільш загальному значенні позначає будь-яку сховану когнітивну чи уявну маніпуляцію ідеями, образами, символами, словами, судженнями, спогадами, поняттями, образами сприйняття, переконаннями чи намірами. Цей термін охоплює всі уявні дії, пов’язані з формуванням понять, розв’язуванням задач, інтелектуальним функціонуванням, творчістю, складним навчанням, пам'яттю, символічною обробкою інформації, уявою і т. ін. У сучасній психологічній науці розрізняють декілька видів мислення.

Візуальне мислення - спосіб творчого рішення проблемних завдань у плані образного моделювання. Основою візуального мислення виступає наочно-діяльнісне і наочно-образне мислення, де при уподібненні предметно-практичних і чуттєво-практичних дій властивостям об'єктів формуються зовнішні перцептивні дії. Надалі відбувається скорочення та інтеріорізація цих дій. У розвиненій формі цей вид мислення є характерним для успішних архітекторів і дизайнерів.

Образне мислення — форма мислення, яка характеризується тим, що в її основі лежить моделювання і рішення проблемної ситуації в уявленнях. Цей вид мислення є наступним етапом розвитку інтелекту після наочно-діяльнісного мислення, що заснований на використанні певних перцептивних еталонів, на основі яких можливе розкриття перцептивно неочевидних зв'язків об'єктів. Отже, в уявленнях, якими оперує образне мислення, виражаються не тільки зв'язки, що ситуативно виникають, але й більш глибокі, сховані суттєві властивості, не представлені в наочній ситуації. Основою функціонування образного мислення виступає перехід перцептивної структури проблемної ситуації в систему семантичних ознак, що утворюють певні значення, завдяки чого досягаються більш широкі можливості його моделювання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Порівняльний аналіз констатувального та контрольного етапів дослідження
Після проведення формувальної частини експерименту нами було проведено контрольне дослідження за тими ж методиками, що і при проведенні констатувальної частини експерименту. Узагальнені результати контрольного дослідження представлені в таблиці 2.2 Таблиця 2.2Узагальнені результати контрольного ета ...

Малювання свічкою, пір’ям
Знайомлячи малюків з технікою малювання свічкою, показую процес роботи. Спочатку контур малюнка наношу олівцем, потім поверх олівця малюю восковою свічкою, нею ж зафарбовую окремі елементи малюнка., які мають бути світлими. За допомогою Парамонової губки вкриваю всю поверхню листка акварельною фарб ...

Технічні засоби навчання: класифікація та функції
Технічні засоби навчання (ТЗН) — обладнання та апаратура, що використовуються в навчально-виховному процесі для підвищення його ефективності. До ТЗН належать: технічні пристрої (апаратура) та дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїв відтворюються. Класифікувати ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com