Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 4

Основні положення та результати дослідження викладено в 6 одноосібних публікаціях автора, з них 3 – у фахових виданнях України.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу; висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість дослідження; подано дані щодо апробації і впровадження одержаних результатів, а також структури дисертації.

У першому розділі “Теоретичні засади формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва” проаналізовано вітчизняну і зарубіжну наукову літературу з проблеми формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва; розкрито сутність і структуру поняття „просторове мислення”; визначено педагогічні умови формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики .

Аналіз наукової літератури дозволив визначити три основних напрями, за яким здійснювалося вивчення мислення. Так, представниками напряму Вюрцбургської школи (М.Вертгеймер, О.Зельц, К.Дункер) було визначено закономірності розумового процесу: активний і цілеспрямований характер розумового акту, його цілісність, специфічну відмінність від сприйняття і т. ін. (експериментальні дослідження мислення пізніше знайшли відображення в гештальтпсихології, що, у свою чергу, акцентувалася на дослідженні саме творчого мислення). Другим напрямом виступили генетичні дослідження, які розглядали факти і явища реального життя. Третій напрям становлять філогенетичні й онтогенетичні дослідження мислення (В.Келер), де вивчення „розумової діяльності” тварин, розумових процесів у людей, що належать до так званих первісних народів, а також розкриття особливостей дитячого мислення відкрили історичну природу розумових процесів і дозволили визначити якісні стадії його розвитку.

Сутність поняття “мислення” в найбільш загальному значенні позначає будь-яку сховану когнітивну чи уявну маніпуляцію ідеями, образами, символами, словами, судженнями, спогадами, поняттями, образами сприйняття, переконаннями чи намірами. Цей термін охоплює всі уявні дії, пов’язані з формуванням понять, розв’язуванням задач, інтелектуальним функціонуванням, творчістю, складним навчанням, пам'яттю, символічною обробкою інформації, уявою і т. ін. У сучасній психологічній науці розрізняють декілька видів мислення.

Візуальне мислення - спосіб творчого рішення проблемних завдань у плані образного моделювання. Основою візуального мислення виступає наочно-діяльнісне і наочно-образне мислення, де при уподібненні предметно-практичних і чуттєво-практичних дій властивостям об'єктів формуються зовнішні перцептивні дії. Надалі відбувається скорочення та інтеріорізація цих дій. У розвиненій формі цей вид мислення є характерним для успішних архітекторів і дизайнерів.

Образне мислення — форма мислення, яка характеризується тим, що в її основі лежить моделювання і рішення проблемної ситуації в уявленнях. Цей вид мислення є наступним етапом розвитку інтелекту після наочно-діяльнісного мислення, що заснований на використанні певних перцептивних еталонів, на основі яких можливе розкриття перцептивно неочевидних зв'язків об'єктів. Отже, в уявленнях, якими оперує образне мислення, виражаються не тільки зв'язки, що ситуативно виникають, але й більш глибокі, сховані суттєві властивості, не представлені в наочній ситуації. Основою функціонування образного мислення виступає перехід перцептивної структури проблемної ситуації в систему семантичних ознак, що утворюють певні значення, завдяки чого досягаються більш широкі можливості його моделювання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Виховання читацьких інтересів молодших школярів у процесі оволодіння рідною мовою і читанням
Як свідчать результати психолого-педагогічних досліджень, найбільш продуктивним для залучення дітей до книг і читання являється дошкільне дитинство і молодший шкільний вік: 3-5 років при індивідуальних заняттях в сім’ї, 6-7р. в системі всеобучу. Це період так званого дитячого читання. Він завершуєт ...

Системи тригонометричних рівнянь
При розв’язуванні систем тригонометричних рівнянь використовуються ті ж прийоми, що і при розв’язуванні систем алгебраїчних рівнянь, а також формули тригонометрії. Звичайно при розв’язуванні тригонометричних систем останні зводять або до одного рівняння з одним невідомим, або до системи рівнянь від ...

Принцип систематичності
Історичний досвід суспільного розвитку переконливо показує, що поза системою виконати завдання навчання неможливо. На основі теорії пізнання діалектичного матеріалізму можна розкрити залежність системи в навчанні від загальних законів розвитку навколишнього світу. Навчання ставить завдання пізнати ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com