Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Методи дослідження. Для вирішення окреслених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези дослідження використовувалися: теоретичні методи (вивчення психологічної, педагогічної, методичної літератури з досліджуваної проблеми, систематизація та узагальнення отриманої інформації для побудови моделі і з’ясування умов формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики); емпіричні методи (метод поперечних зрізів, спостереження, бесіда, тестування) для перевірки стану сформованості просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) з метою перевірки дієвості моделі формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики; статистичні методи обробки даних (кількісний і якісний аналіз здобутих результатів).

База дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського(художньо-графічний факультет). Експериментальною роботою було охоплено125 студентів перших курсів.

Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів: вперше визначено педагогічні умови, що сприяють ефективності формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики; розроблено й науково обґрунтовано експериментальну модель формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики; уточнено і науково обґрунтовано сутність поняття “просторове мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва”; подальшого розвитку дістала методика формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Практична цінність дослідження: розроблено й апробовано експериментальну методику формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики з використанням музики як функціонального засобу, а також методику діагностики рівнів сформованості просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи художньо-графічного відділення мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 10 від 18 травня 2005р.), кафедри музики та образотворчого мистецтва Ізмаїльського державного гуманітарного університету (протокол № 4 від 29 березня 2005р.), художньо-графічного факультету Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (протокол № 10 від 26 травня 2005р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася теоретичною і методичною обґрунтованістю його вихідних положень; результативністю процесу формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики, що забезпечило, поряд з теоретичною розробкою проблеми, її практичне втілення; репрезентативністю і статистичною значущістю емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження: основні положення, висновки, рекомендації, результати дослідження доповідалися на міжнародних (м. Одеса, 2004 р.), всеукраїнських (м. Одеса, 2002 р.; м. Чернівці, 2003 р.; м. Київ, 2004 р.) конференціях; обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського.

Актуально про педагогіку:

Прогностичний характер моніторингу
Сам по собі діагноз має педагогічну значущість лише в тому випадку, якщо він не лише розкриває стан об'єкту "сьогодні", але і допомагає визначити його розвиток на завтра", на пізніші терміни. Процес педагогічного прогнозування складається з декількох операцій, перша і основна з яких ...

Розвиток уявлень про поняття «театралізація»
Найскладнішою формою творчих ігрових ситуацій, де дитина може себе виявити є театралізація, що охоплює як самостійне творення образів так і постановку музичних сцен чи цілих вистав. До цього дітей потрібно готували поступово, пропонуючи учням різні завдання, серед яких можуть бути наступні: створит ...

Педагогічні здібності – поєднання психологічних та особистісних якостей вчителя
Досягнення високої майстерності у навчанні й вихованні дітей великою мірою залежить від особистих якостей вчителя. І в першу чергу від його педагогічних здібностей. Під здібностями до педагогічної діяльності розуміють певне поєднання психологічних та особистісних якостей вчителя, що забезпечують до ...