Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 3

Методи дослідження. Для вирішення окреслених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези дослідження використовувалися: теоретичні методи (вивчення психологічної, педагогічної, методичної літератури з досліджуваної проблеми, систематизація та узагальнення отриманої інформації для побудови моделі і з’ясування умов формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики); емпіричні методи (метод поперечних зрізів, спостереження, бесіда, тестування) для перевірки стану сформованості просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) з метою перевірки дієвості моделі формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики; статистичні методи обробки даних (кількісний і якісний аналіз здобутих результатів).

База дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського(художньо-графічний факультет). Експериментальною роботою було охоплено125 студентів перших курсів.

Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів: вперше визначено педагогічні умови, що сприяють ефективності формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики; розроблено й науково обґрунтовано експериментальну модель формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики; уточнено і науково обґрунтовано сутність поняття “просторове мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва”; подальшого розвитку дістала методика формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Практична цінність дослідження: розроблено й апробовано експериментальну методику формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики з використанням музики як функціонального засобу, а також методику діагностики рівнів сформованості просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Результати дослідження впроваджено у практику роботи художньо-графічного відділення мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 10 від 18 травня 2005р.), кафедри музики та образотворчого мистецтва Ізмаїльського державного гуманітарного університету (протокол № 4 від 29 березня 2005р.), художньо-графічного факультету Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (протокол № 10 від 26 травня 2005р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася теоретичною і методичною обґрунтованістю його вихідних положень; результативністю процесу формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики, що забезпечило, поряд з теоретичною розробкою проблеми, її практичне втілення; репрезентативністю і статистичною значущістю емпіричних даних.

Апробація результатів дослідження: основні положення, висновки, рекомендації, результати дослідження доповідалися на міжнародних (м. Одеса, 2004 р.), всеукраїнських (м. Одеса, 2002 р.; м. Чернівці, 2003 р.; м. Київ, 2004 р.) конференціях; обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Функції групової навчальної діяльності
Як вид навчальної діяльності студентів, групова (кооперативна) діяльність є багатофункціональною (рис.1.1). У груповій навчальній діяльності студенти показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Пояснюється це тим, що в цій роботі слабкі студенти виконують за обсягом будь-яких впр ...

Соціально-психологічні характеристики вибірки дослідження
Вибірка дослідження формувалася на основі педагогічного персоналу Дитячого виховного закладу № 5 «Пізнайко» м. Луцька. В дослідженні взяло участь 35 працівників дошкільного закладу жіночої статі різного вікового складу. Чисельність вибірки дослідження становила 35 осіб. Це колектив педагогів, орган ...

Роль меценатства у збереженні культурної спадщини
У сучасному світі такі явища як «благодійність» та «меценатство» трактуються по-різному, тому проблема походження благодійності, місця благодійної діяльності в системі суспільних відносин, форм благодійності та їхня еволюція, співвідношення понять «благодійність» та «меценатство» все ще залишається ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com