Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 2

Мета дослідження - розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати модель формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики, виявити педагогічні умови її функціонування.

Завдання дослідження:

1. Визначити і науково обґрунтувати сутність просторового мислення.

2. З’ясувати роль просторового мислення у професійній підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

3. Визначити й науково обґрунтувати педагогічні умови формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики.

4. Виявити критерії, компоненти, показники та охарактеризувати рівні сформованості просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

5. Розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати модель формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики.

Об’єкт дослідження - процес професійної підготовки студентів художньо-графічного факультету.

Предмет дослідження – формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики.

Гіпотеза дослідження – процес формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики буде ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови: створення асоціативних ситуацій музичними засобами; рефлексивно-креативний підхід до процесу формування просторового мислення; стимулювання творчої діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Методологічні засади дослідження склали: фундаментальні розробки психології мислення як процесу; вихідні положення філософії про особистість, особливості її світобачення, здатність сприймати довкілля за законами краси, пізнання дійсності шляхом особистого естетичного досвіду; теоретична концепція образного відображення; методологічні і філософські положення наукової теорії пізнання явищ щодо єдності діяльності і свідомості особистості, взаємозв’язок та взаємозумовленість її духовної культури і практичної діяльності; філософські ідеї сутності мистецтва як специфічної форми суспільної свідомості.

Теоретичними засадами дослідження стали положення наукових розробок вітчизняних і зарубіжних учених з: питань визначення різних видів мислення (Р.Арнхейм, В.Біблер, А.Брушлинський, Г.Валєєв, М.Вертгеймер, С.Даніель, К.Дункер, Д.Завалішина, Ю.Кулюткін, Г.Орбачевська, Ж.Піаже, М.Поддьяков, Ю.Пратусевич, С.Рапопорт, М.Сербіненко, Г.Сухобська та ін.); теорії та методики формування і розвитку просторового мислення (Р.Арнхейм, Є.Єгоров, М.Єльнікова, І.Каплунович, О.Щеголева, І.Якиманська та ін.); обґрунтування наукових засад формування графічних знань, умінь і навичок школярів (А.Ботвінніков, Б.Ломов, Н.Четверухін, І.Якиманська та ін.); визначення закономірностей і засобів впливу музики на розвиток художньо-образного мислення (Л.Горюнова, А.Костюк, Т.Крижавська, В.Медушевський, Є.Назайкінський, В.Остроменський, Б.Теплов, В.Цеханський, Л.Школяр, І.Шугріна); з питань оновленої підготовки майбутніх учителів (І.Богданова, Е.Карпова, Н.Кічук, З.Курлянд, А.Линенко, Г. Нагорна, О.Цокур та ін.).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Система вправ для навчання аудіювання
Під системою вправ розуміють організацію взаємопов’язаних дій розташованих в порядку зростання мовленнєвих труднощів, з урахуванням послідовності становлення мовленнєвих умінь і навичок в різних видах мовленнєвої діяльності . Послідовність формування вмінь і навичок сприйняття мови на слух реалізує ...

Форма організації ігрової діяльності в режимі ГПД
У контексті теми слід розглянути ГПД, як важливу форму ігрової діяльності, оскільки, група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час ...

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань
Підґрунтям аналізу базових знань є вміння викладача виділяти потрібний навчальний матеріал шляхом аналізу міжтемних і міжпредметних зв’язків, а також уміння розробляти засоби контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу одержати повне уявлення про реальні вміння учнів, необхідні для засвоєння ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com