Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 13

3. Педагогічними умовами формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики виступили: створення асоціативних ситуацій музичними засобами, рефлексивно-креативний підхід до процесу формування просторового мислення, стимулювання творчої діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

4. Критеріями просторового мислення стали: аналітичний (компоненти - вміння аналізувати об’єм як синтез простих форм, відчуття взаємодії форми з вісями координат), динамічний (компоненти - відчуття ритму, об’єму та контроб’єму), формоутворювальний (компоненти - вміння пов’язувати форму з простором, відчуття простору), емоційний (компоненти - емоційно-зорове враження від форми, цілісне сприйняття форми).

5. У дослідженні розроблено й обґрунтовано модель формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики, яка містить мету, компоненти, педагогічні умови, засоби і результат – підвищення рівня розвитку просторового мислення майбутніх учителів образотворчого мистецтва, а також методику діагностики рівнів та методику формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики, що складалася з чотирьох етапів.

6. Реалізація експериментальної моделі формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики засвідчила позитивні зміни в експериментальній групі студентів: високого рівня розвитку просторового мислення досягло 23,33% студентів (було 3,33%), достатнього рівня – 53,3% (було 30%), середнього – 23,3% (було 50%), низького рівня не виявлено (на констатувальному етапі він був у 16,6%). У студентів контрольної групи високий рівень розвитку просторового мислення був відсутній як на констатувальному, так і на прикінцевому етапі дослідження, достатнього рівня досягло 20% студентів (було 16,84%), середнього – 50,52% (було 48,42%), низького – 29,47% (було 34,74 %). Отримані результати були статистично значущими, що й було доказом дієвості зазначеної моделі.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Воно відкриває перспективу для більш глибокого вивчення умов, факторів, етапів цього процесу.

Страницы: 8 9 10 11 12 13 

Актуально про педагогіку:

Поняття про рухову активність школярів
Необхідною умовою гармонійного розвитку особи школяра є достатня рухова активність. Останні роки через високе учбове навантаження в школі і удома і інших причин у більшості школярів відмічається дефіцит в режимі дня, недостатня рухова активність, що обумовлює появу гіпокінезії, яка може викликати р ...

Індивідуальне завдання з поглибленим вивченням одного з аспектів професійного навчання. Технологія постановки і конкретизації учбового процесу
Проблема полягає в підвищенні та досягнення якості навчання. Природно, що треба спочатку дати визначення цього самого "якості", а потім, вже відштовхуючись від нього будувати свою подальшу роботу. Під якістю навчання будемо розуміти співвідношення мети і результату, міру досягнення мети. ...

Найважливіші напрями діяльності ПТНЗ Хмельниччини на перспективу
Важливими напрямами діяльності ПТНЗ Хмельниччини на перспективу є такі: 1. Впровадження нових форм співробітництва ПТНЗ, промисловості, бізнесу та профспілок з питань підготовки кваліфікованих робітничих кадрів для підприємств області, зокрема створення фахових рад за галузевим спрямуванням. 2. Зал ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com