Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 13

3. Педагогічними умовами формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики виступили: створення асоціативних ситуацій музичними засобами, рефлексивно-креативний підхід до процесу формування просторового мислення, стимулювання творчої діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

4. Критеріями просторового мислення стали: аналітичний (компоненти - вміння аналізувати об’єм як синтез простих форм, відчуття взаємодії форми з вісями координат), динамічний (компоненти - відчуття ритму, об’єму та контроб’єму), формоутворювальний (компоненти - вміння пов’язувати форму з простором, відчуття простору), емоційний (компоненти - емоційно-зорове враження від форми, цілісне сприйняття форми).

5. У дослідженні розроблено й обґрунтовано модель формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики, яка містить мету, компоненти, педагогічні умови, засоби і результат – підвищення рівня розвитку просторового мислення майбутніх учителів образотворчого мистецтва, а також методику діагностики рівнів та методику формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики, що складалася з чотирьох етапів.

6. Реалізація експериментальної моделі формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики засвідчила позитивні зміни в експериментальній групі студентів: високого рівня розвитку просторового мислення досягло 23,33% студентів (було 3,33%), достатнього рівня – 53,3% (було 30%), середнього – 23,3% (було 50%), низького рівня не виявлено (на констатувальному етапі він був у 16,6%). У студентів контрольної групи високий рівень розвитку просторового мислення був відсутній як на констатувальному, так і на прикінцевому етапі дослідження, достатнього рівня досягло 20% студентів (було 16,84%), середнього – 50,52% (було 48,42%), низького – 29,47% (було 34,74 %). Отримані результати були статистично значущими, що й було доказом дієвості зазначеної моделі.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Воно відкриває перспективу для більш глибокого вивчення умов, факторів, етапів цього процесу.

Страницы: 8 9 10 11 12 13 

Актуально про педагогіку:

Підвищення мовної культури молодших школярів засобами фразеологізмів
Проблема культури спілкування як важливого компонента розвитку і виховання особистості молодшого школяра не може бути вирішена без постійної уваги до фразеологічної роботи з огляду на ту важливу роль, яку відіграють стійкі сполучення слів у мовленнєвому етикеті спілкування, в оцінці ситуацій неверб ...

Шляхи і засоби інтелектуально-розвивального впливу на учнів професійного ліцею
Період навчання у студентів професійних навчальних закладів збігається з юністю – важливим віковим етапом, пов’язаним у соціальному плані зі стартом багатьох життєвих напрямків. Зважаючи на положення щодо того, ніби рушійними силами розвитку психіки людини як суб'єкта діяльності, як особистості є в ...

Мотиви
Мотив (від лат. movere – зрушити, штовхати) – 1) спонукання до діяльності, пов’язані с задоволенням потреб суб’єкта; 2) предметно-спрямована активність певної сили; 3) спонукаючий та визначний вибір спрямованості діяльності, предмет (матеріальний чи ідеальний), заради якого вона здійснюється; 4) ус ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com