Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 12

* - від загальної кількості опитуваних

Як бачимо з таблиці, у студентів експериментальної групи було засвідчено відчутні позитивні зміни щодо показників сформованості просторового мислення: високого рівня сформованості просторового мислення досягли 23,33% студентів (було 3,33%), достатнього рівня – 53,3% (було 30%), середнього – 23,3% (було 50%), низький рівень сформованості просторового мислення після проведення експериментальної роботи був відсутній (на констатувальному етапі було 16,6%).

Студенти контрольної групи засвідчили незначні зміни щодо показників сформованості просторового мислення: високого рівня сформованості просторового мислення як на констатувальному, так і на прикінцевому етапах не було виявлено, достатнього рівня досягли 20% студентів (було 16,84%), середнього – 50,52% (було 48,42%), низького – 29,47% (було 34,74 %).

Щодо показників сформованості просторового мислення у дівчат і хлопців, то з таблиці видно, що показники рівнів сформованості просторового мислення у дівчат контрольної й експериментальної груп як на констатувальному, так і на прикінцевому етапах експерименту були нижчими за показники хлопців.

Результати експерименту обчислювалися за допомогою критерію Стьюдента, який мав відповідне значення t = 8,66 при tкр = 1,66. Отримана оцінка за зазначеним критерієм є доказом дієвості моделі формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики. Підтвердилося припущення залежності здатності людини до такого специфічного виду розумової діяльності, як просторове мислення від рівня її інтелектуального розвитку, оскільки одержаний нами показник за критерієм Пірсона мав відповідне значення r=0,88, що перевищує значення r табличного. Одержані під час експерименту результати практично цілком збіглися з очікуваними, що підтверджує вихідну гіпотезу дослідження.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики та модель цього процесу.

1. Просторове мислення – це специфічний вид розумової діяльності, що забезпечує створення просторових образів і оперування ними у процесі рішення задач, які вимагають орієнтації у практичному і теоретичному просторі. У своїх найбільш розвинутих формах це є мислення образами, в яких фокусуються просторові властивості і відношення.

2. Просторове мислення є невід’ємним компонентом творчої діяльності. Образи, що народжуються у процесі просторового мислення, виступають не тільки як кінцевий продукт творчості, але і як показник пізнавального рівня та регулятор мисленнєвої діяльності, яка можлива завдяки сформованості в суб’єкта спеціальних способів, що забезпечують виникнення образів, збереження їх у пам’яті та перетворення як із наочним матеріалом, так і без нього, отримання нових образів, які відрізняються від початкових. У професійній діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва поряд з такими професійними якостями, як чуття кольору, чуття композиції, художній смак, – уміння мислити образами (або мовою професійної лексики – мислити об’ємами) посідає провідне місце, бо саме ця здібність є базовою для розвитку інших, більш складних якостей.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Факультатив як одна із ефективних форм роботи вчителя в позаурочний час
Перед факультативними курсами, так само як і перед основними біологічними дисциплінами, постає задача всіляко сприяти загальному навчанню школярів. Поряд з цим факультативні заняття повинні не тільки підтримувати і зміцнювати інтерес учнів до природи, але й орієнтувати їх на професії, пов'язані з ї ...

Розвиток монологічного мовлення
Розповідна ( монологічна) мова - це мова одного. Це більш складний , порівняно з діалогічною , вид усної мови. Вона вимагає від оповідача зв’язно, послідовно викладати свої думки, надавати їм закінчену форму. Дуже важливо при цьому уміти стежити за своєю мовою і за слухачами , відчувати їхню реакці ...

Методи і прийоми навчання ботаніки
Визначення методів навчання ботаніки обумовлене природою навчання як цілісної єдності, що характеризується навчаючою роллю вчителя й навчальною (пізнавальною) діяльністю учнів. Учитель викладає навчальний матеріал, організовує навчальну діяльність учнів і керує нею, перевіряє засвоєння ними знань, ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com