Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 12

* - від загальної кількості опитуваних

Як бачимо з таблиці, у студентів експериментальної групи було засвідчено відчутні позитивні зміни щодо показників сформованості просторового мислення: високого рівня сформованості просторового мислення досягли 23,33% студентів (було 3,33%), достатнього рівня – 53,3% (було 30%), середнього – 23,3% (було 50%), низький рівень сформованості просторового мислення після проведення експериментальної роботи був відсутній (на констатувальному етапі було 16,6%).

Студенти контрольної групи засвідчили незначні зміни щодо показників сформованості просторового мислення: високого рівня сформованості просторового мислення як на констатувальному, так і на прикінцевому етапах не було виявлено, достатнього рівня досягли 20% студентів (було 16,84%), середнього – 50,52% (було 48,42%), низького – 29,47% (було 34,74 %).

Щодо показників сформованості просторового мислення у дівчат і хлопців, то з таблиці видно, що показники рівнів сформованості просторового мислення у дівчат контрольної й експериментальної груп як на констатувальному, так і на прикінцевому етапах експерименту були нижчими за показники хлопців.

Результати експерименту обчислювалися за допомогою критерію Стьюдента, який мав відповідне значення t = 8,66 при tкр = 1,66. Отримана оцінка за зазначеним критерієм є доказом дієвості моделі формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики. Підтвердилося припущення залежності здатності людини до такого специфічного виду розумової діяльності, як просторове мислення від рівня її інтелектуального розвитку, оскільки одержаний нами показник за критерієм Пірсона мав відповідне значення r=0,88, що перевищує значення r табличного. Одержані під час експерименту результати практично цілком збіглися з очікуваними, що підтверджує вихідну гіпотезу дослідження.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики та модель цього процесу.

1. Просторове мислення – це специфічний вид розумової діяльності, що забезпечує створення просторових образів і оперування ними у процесі рішення задач, які вимагають орієнтації у практичному і теоретичному просторі. У своїх найбільш розвинутих формах це є мислення образами, в яких фокусуються просторові властивості і відношення.

2. Просторове мислення є невід’ємним компонентом творчої діяльності. Образи, що народжуються у процесі просторового мислення, виступають не тільки як кінцевий продукт творчості, але і як показник пізнавального рівня та регулятор мисленнєвої діяльності, яка можлива завдяки сформованості в суб’єкта спеціальних способів, що забезпечують виникнення образів, збереження їх у пам’яті та перетворення як із наочним матеріалом, так і без нього, отримання нових образів, які відрізняються від початкових. У професійній діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва поряд з такими професійними якостями, як чуття кольору, чуття композиції, художній смак, – уміння мислити образами (або мовою професійної лексики – мислити об’ємами) посідає провідне місце, бо саме ця здібність є базовою для розвитку інших, більш складних якостей.

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Музично-дидактичні ігри на заняттях з музики в дитячих садках
Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях в дитячих садках дає змогу провести його найбільш змістовно. В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на занятті ( ...

Донауковий розвиток соціальної педагогіки в культурі доіндустріального суспільства
Хронологічні рамки доіндустріального (або традиційного) суспільства охоплюють найдовший період філогенезу, а саме від приходу кроманьйонця (Homo sapiens) приблизно 40 тис. років тому у верхньому палеоліті – до великих географічних відкриттів наприкінці XV cт. н.е. Саме 40 тис. років тому формування ...

Методика викладання теми “Черви ”
Навчально-виховними завданнями даної теми є : ознайомлення учнів з подальшим ускладненням організації тіла плоских червів, порівняно з кишковопорожнинними, одночасно показати спорідненість плоских червів з кишковопорожнинними. На основі вивчення будови і біології плоских і круглих червів показати р ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com