Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 10

На першому етапі, під час ліплення на запропоновану тему студенти слухали музику. Музичні твори добиралися різних напрямів, проте, основним критерієм при доборі музичного супроводу служила певна художня цінність того чи іншого твору. Зокрема, нами були вибрані класичні твори ХVI-ХХ ст., народна музика, популярна сучасна музика з активним використанням етніки. Пропоновані музичні твори були скомпоновані у 5груп ( у кожний групі по 3 музичних твори). Кожна з них була розрахована на 3 заняття: 1 група – програмна музика (А.Вівальді “Пори року” або П.Чайковський (“Пори року”); А.Бородін (“Князь Ігор”); Н.Римський-Корсаков (“Шехеразада”); 2 – музика раннього бароко (Й.-С.Бах, Г.-Ф.Гендель, О.Скарлатті); 3 – народна музика (українські; грузинські; ірландські народні пісні); 4 – симфонічна музика (Р.Штраус (“Так говорив Заратустра”); Г.Малер (“Симфонія № 9”); І.Стравинський (“Весна священна”); 5– популярна сучасна музика з використанням етніки (Enya; Era; Anuna).

На другому етапі студентам пропонувалося впродовж 10 хвилин розглянути об’ємну композицію, що складалася з трьох геометричних тіл: циліндра, піраміди та кулі. Після того, як композиція накривалася коробкою, студентам пропонувалося повторити, тобто зліпити побачену об’ємну композицію. Як функціональний засіб, використовувалися музичні твори, що й на першому етапі (А.Вівальді “Пори року” або П.Чайковський (“Пори року”); А.Бородін (“Князь Ігор”); Н.Римський-Корсаков (“Шехеразада”). На кожному новому занятті композиція складалася з тіл, відмінних за своїми параметрами від попередніх.

На третьому етапі студенти протягом 10 хвилин розглядали одну з п’яти, використаних на другому етапі, об’ємних композицій, в яких одного з 3-х геометричних тіл не вистачало. Студентам пропонувалося попам’яті виліпити побачену композицію і включити до неї геометричне тіло, якого не вистачало. Як функціональний засіб використовувалися ті ж самі музичні твори, що й на першому етапі (Й.-С.Бах, Г.-Ф.Гендель, О.Скарлатті).

На четвертому етапі студенти впродовж 10 хвилин розглядали одну з п’яти, використаних на другому етапі об’ємних композицій. Після цього групу тіл закривали коробкою, студентам пропонувалося уявити і виліпити композицію (натюрморт) з трьох предметів побуту, форма кожного з яких (за своєю основою) містила просте геометричне тіло. Такі вправи використовувалися нами для формування вміння бачити прості геометричні форми, з яких складається об’єм, і вміння розуміти складний об’єм як результат синтезу простих геометричних тіл. Обов’язковою умовою під час виконання цього завдання було дотримання пропорцій натюрморту щодо композиції з 3-х геометричних тіл (1:1). Як функціональний засіб було запропоновано такі музичні твори, як Р.Штраус „Так говорив Заратустра”, Г.Малер „Симфонія № 9”, І.Стравинський „Весна священна”.

Відзначимо, що наприкінці кожного практичного заняття влаштовувалася своєрідна виставка, де кожний показував свою роботу присутнім в аудиторії, і студенти, за бажанням, висловлювали свою думку щодо побаченого. Після цього сам автор розповідав про свою роботу. Наприкінці студенти-глядачі визначали, наскільки творчий задум художника збігався з його практичним втіленням. Таким чином реалізовувалась одна з визначених педагогічних умов – рефлексивно-креативний підхід до процесу формування просторового мислення засобами скульптурної пластики.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Використання елементів поліцентричного методу в формуванні естетичної культури підлітків
На сучасному етапі Закон про загальну середню освіту ставить завдання оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру і виробництво засобами пізнавальної та практичної діяльності. В аспекті рішення завдань, які стоять перед загальною середньою освітою, естетичне вих ...

Рушійні сили і механізм самовиховання особи
Коли з'являється на світ новонароджений, ми говоримо: "народилася людина", тобто говоримо про біологічне його народження. Проте подальший процес біологічного розвитку найтіснішим чином поєднується з придбанням таких якостей і властивостей, які по своєму походженню не пов'язані з біологічн ...

Підготовка та використання наочності на заняттях з кулінарії
Висока педагогічна майстерність визначається насамперед власною методикою, яку розробив викладач або майстер виробничого навчання. Проте є дидактичні закономірності використання наочності, спільні для всіх майстрів і для навчання всіх учнів. Розглянемо їх. 1. Активізація пізнавальної діяльності учн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com