Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Статті і корисна інформація » Формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва

Сторінка 10

На першому етапі, під час ліплення на запропоновану тему студенти слухали музику. Музичні твори добиралися різних напрямів, проте, основним критерієм при доборі музичного супроводу служила певна художня цінність того чи іншого твору. Зокрема, нами були вибрані класичні твори ХVI-ХХ ст., народна музика, популярна сучасна музика з активним використанням етніки. Пропоновані музичні твори були скомпоновані у 5груп ( у кожний групі по 3 музичних твори). Кожна з них була розрахована на 3 заняття: 1 група – програмна музика (А.Вівальді “Пори року” або П.Чайковський (“Пори року”); А.Бородін (“Князь Ігор”); Н.Римський-Корсаков (“Шехеразада”); 2 – музика раннього бароко (Й.-С.Бах, Г.-Ф.Гендель, О.Скарлатті); 3 – народна музика (українські; грузинські; ірландські народні пісні); 4 – симфонічна музика (Р.Штраус (“Так говорив Заратустра”); Г.Малер (“Симфонія № 9”); І.Стравинський (“Весна священна”); 5– популярна сучасна музика з використанням етніки (Enya; Era; Anuna).

На другому етапі студентам пропонувалося впродовж 10 хвилин розглянути об’ємну композицію, що складалася з трьох геометричних тіл: циліндра, піраміди та кулі. Після того, як композиція накривалася коробкою, студентам пропонувалося повторити, тобто зліпити побачену об’ємну композицію. Як функціональний засіб, використовувалися музичні твори, що й на першому етапі (А.Вівальді “Пори року” або П.Чайковський (“Пори року”); А.Бородін (“Князь Ігор”); Н.Римський-Корсаков (“Шехеразада”). На кожному новому занятті композиція складалася з тіл, відмінних за своїми параметрами від попередніх.

На третьому етапі студенти протягом 10 хвилин розглядали одну з п’яти, використаних на другому етапі, об’ємних композицій, в яких одного з 3-х геометричних тіл не вистачало. Студентам пропонувалося попам’яті виліпити побачену композицію і включити до неї геометричне тіло, якого не вистачало. Як функціональний засіб використовувалися ті ж самі музичні твори, що й на першому етапі (Й.-С.Бах, Г.-Ф.Гендель, О.Скарлатті).

На четвертому етапі студенти впродовж 10 хвилин розглядали одну з п’яти, використаних на другому етапі об’ємних композицій. Після цього групу тіл закривали коробкою, студентам пропонувалося уявити і виліпити композицію (натюрморт) з трьох предметів побуту, форма кожного з яких (за своєю основою) містила просте геометричне тіло. Такі вправи використовувалися нами для формування вміння бачити прості геометричні форми, з яких складається об’єм, і вміння розуміти складний об’єм як результат синтезу простих геометричних тіл. Обов’язковою умовою під час виконання цього завдання було дотримання пропорцій натюрморту щодо композиції з 3-х геометричних тіл (1:1). Як функціональний засіб було запропоновано такі музичні твори, як Р.Штраус „Так говорив Заратустра”, Г.Малер „Симфонія № 9”, І.Стравинський „Весна священна”.

Відзначимо, що наприкінці кожного практичного заняття влаштовувалася своєрідна виставка, де кожний показував свою роботу присутнім в аудиторії, і студенти, за бажанням, висловлювали свою думку щодо побаченого. Після цього сам автор розповідав про свою роботу. Наприкінці студенти-глядачі визначали, наскільки творчий задум художника збігався з його практичним втіленням. Таким чином реалізовувалась одна з визначених педагогічних умов – рефлексивно-креативний підхід до процесу формування просторового мислення засобами скульптурної пластики.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Аналіз педагогічного досвіду з проблеми дослідження
Одним із завдань нашого дослідження було проаналізувати педагогічний досвід з проблеми, що вивчається. З цією метою ми проаналізували чинну навчальну програму для середньої загальноосвітньої школи для 2-4 класів з читання та української мови на предмет зорієнтованості на формування в учнів початков ...

Нові підходи у здійсненні екологічного виховання
Ефективність екологічної освіти й виховання школярів залежить не лише від обґрунтованого добору змісту навчального матеріалу, а й від особистісної орієнтації педагогічних технологій, яка досягається такими шляхами: зосередження уваги під час вивчення матеріалу екологічного змісту на корекції наявно ...

Спільна робота сім’ї та загальноосвітньої школи в педагогічному процесі
Сухомлинський у своїх працях “Батьківська педагогіка” в “Сім’я і школа” висвітлює питання виховання дітей. Основною причиною дитячої бездоглядності й правопорушень є за моїм твердим переконанням, низька педагогічна культура сімейно-шкільного виховання. Пора і батькам, і вчителям глибоко усвідомити, ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com