Поняття андрагогіки, її об’єкт, предмет, завдання

Освіта як процес, що охоплює все життя людини: це невпинне цілеспрямоване засвоєння людиною соціокультурного досвіду з використанням усіх ланок існуючої освітньої системи; це дотримання означеного принципу організації освіти, освітньої політики, спрямованої на створення умов для навчання людини впродовж усього її життя, забезпечення взаємозв'язку і спадковості різних ланок освіти. У теорії і практиці неперервної освіти особливий акцент робиться на освіті дорослих за межами базової освіти - набуття і підвищення кваліфікації, перепідготовка у процесі зміни професії, освіта у процесі адаптації до зміни соціальних умов, освіта в умовах дозвілля тощо.

Андрагогіка ‑ це гуманітарна галузь знання. В її просторі здійснюється синтез ідей і положень з області не тільки людинознавства, а й суспільствознавства, філософії освіти, культурології, інших дисциплін. Логіка процесу вимагає вироблення теоретичних основ відбору необхідних відомостей стосовно навчання різних категорій і груп дорослого населення. Об'єднуючою домінантою служить проблематика учасників освітніх процесів, що характеризуються станом дорослості. До основних завдань андрагогіки належать:

осмислення предмету, об’єкту андрагогіки, ролі освіти в житті і діяльності дорослої людини;

прогнозування розвитку освіти дорослих як загальноцивілізаційного процесу;

вивчення становлення і розвитку освіти дорослих у світі і в Україні;

розробка, опис і систематизація понятійного апарату для системи освіти дорослих;

формування і оцінювання професійну компетентність спеціаліста;

відбір змісту освіти і форм навчання дорослих;

розвиток активної позиції дорослого в процесі освіти;

розвиток диференціації та індивідуалізації навчання відповідно до соціальних і особистісних потреб дорослих;

розвиток післябазової професійну і неформальну освіту безробітних, забезпечення психологічної підтримки, орієнтації й адаптації в нових соціально-економічних умовах;

розвиток соціально-економічних передумов освіти людей похилого віку, інвалідів, пенсіонерів, жінок;

вивчення досвіду зарубіжних країн в організації освіти дорослих і організація співпраці з міжнародним освітнім товариством;

розробка нової парадигми освіти дорослих у суспільстві соціальних змін;

створення спеціальних служб, здатних об'єднати інформаційні функції з умінням діагностувати потреби і можливості дорослих, і розробка на цій основі оптимальних "освітніх маршрутів"$

організація спеціальної підготовки андрагога.

У сучасних умовах особливої значущості і гостроти набуває вирішення ряду проблем для подальшого розвитку освіти дорослих у нашій країні. До них належать:

освіта дорослих і розвиток людських ресурсів;

співвідношення формального і реального рівня освіти дорослих і шляхи їх зближення;

загальна грамотність, функціональна грамотність і професійна компетентність дорослих;

освіта дорослих і проблеми соціалізації і ресоціалізації в умовах соціальних змін;

правове забезпечення, стимули і пільги для освіти дорослих;

співвідношення централізації і децентралізації в управлінні освітою дорослих.

Актуально про педагогіку:

Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання
Перед сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання — формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти застосовувати їх на практиці. Успішне його виконання вимагає значного підвищення ролі графічних завдань у навчальному процесі з трудового навчання, в розумовому ро ...

Якісний та кількісний аналіз результатів дослідження
Виходячи з положення, що мотиви, організовані у шестирічних першокласників в індивідуальну систему, визначають різновиди ставлення до навчання та утворюють мотивацію учбової діяльності загалом, провівши експериментальне дослідження учбової мотивації школярів, ми одержали наступні результати. В резу ...

Професійні комунікативні якості педагога вищого юридичного навчального закладу
Поряд з універсальними підсистемами професійних якостей педагога (організаторська, професійної спрямованості), що є рівноцінними і для педагога-практика і для спеціаліста-науковця, можна виділити і ті підсистеми, що є провідними і визначальними для спеціалізації (комунікативна, експресивна, професі ...