Перспективи розвитку вітчизняної соціальної педагогіки інформаційної епохи

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Перспективи розвитку вітчизняної соціальної педагогіки інформаційної епохи

Сторінка 7

Дедалі зростає відсоток дітей дошкільного віку в нашій країні, які не відвідують дошкільні заклади як з об'єктивних, так і суб'єктивних причин. Проте дошкільне соціальне виховання, з точки зору соціокультурного підходу, передбачає виховання людяності, соціальної компетентності, створення умов для духовного розвитку кожної дитини країни, а не лише тих, хто відвідує дошкільні заклади. Таким чином, Базовий компонент дошкільної освіти за суттю призначається всьому суспільству і, зокрема родині. Сім'я, яка зробила вибір на користь самостійного або за допомогою сучасних Мері Поппінс виховання своїх дошкільнят, має бути відповідальною перед суспільством за різнобічний розвиток, підготовку до школи і життя, за засвоєння ними означених в Базовому компоненті мінімальних обов'язкових вимог.

Звичайно, що на допомогу родині в дошкільному елементі вітчизняної соціально-педагогічної системи має бути передбачено ланку, що забезпечувала б вдосконалення соціального виховання родини, це дало б право державі контролювати його рівень, здійснений сім'єю. Соціально-педагогічний патронаж дітей дошкільного віку вважаємо логічним продовженням соціокультурного спрямування Базового компонента, створенням бази його реалізації серед всіх дітей країни незалежно від соціального статусу, економічного рівня, національних, релігійних ознак, освіченості родини.

Отже, Базовий компонент дошкільної освіти в Україні є найсучаснішим документом освітянської галузі, реалізація якого закладає підвалини реформування не лише дошкільної підсистеми, освіти в цілому, але і гуманізації, демократизації основ вітчизняної культури.

У загальній середній освіті теж поступово створюються умови відродження соціального виховання в школі, перетворення загальноосвітніх середніх закладів із "шкіл-навчання" в "школи-життя". Підсиленню соціально-педагогічної діяльності школи сприяють: закон України про освіту (1996), де визначено статус провідного фахівця з соціального виховання – соціального педагога – у школі (ст. 22), Концепція виховання в національній системі освіти, орієнтований зміст виховання в національній школі , затверджені кваліфікаційні характеристики соціального педагога , підготовка різноманітними вищими навчальними закладами України фахівців із соціальної педагогіки, введення обов'язкового викладання курсу "Соціальна педагогіка" в усіх педагогічних вищих закладах.

Тим часом цей процес відбувається суперечливо. Наприклад, провідний для школи Закон України про загальну середню освіту у трактуванні сутності терміна "загальна середня освіта" не відповідає принципу наступності щодо визначення "освіти" в Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні. Перший фактично обминає притаманний середній загальній освіті процес виховання: "загальна середня освіта – цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності". У законі трапляються і внутрішні суперечності, наприклад, між сутністю освіти та її завданнями, оскільки лише за допомогою знань, навіть про людину, суспільство, культуру, неможливо виконати такі завдання середньої освіти: "виховання громадянина України; виховання поваги до Конституції, державних символів, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини та громадянина; виховання шанобливого ставлення до родини, народних традицій, звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності тощо". У цих безперечно фундаментальних для культивування людини завданнях йдеться про формування системи соціальних ставлень дитини, але ця система може бути наслідком саме процесу соціального виховання, тому тільки пізнавальною діяльністю, навіть виховним навчанням у реалізації цих важливих завдань не обійтися. Сподіваємося, автори закону не "заховали" виховання під "практичну діяльність". Оскільки виховання завжди є й таким, що навчає, а також має і теоретичний, і практичний аспекти.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Актуально про педагогіку:

Зміст вивчення поняття «текст» у сучасній початковій школі
Важливу роль у реалізації завдань, які стоять перед школою, покликані виконати заняття з мови, яка є не лише предметом вивчення, а й інструментом пізнання, засобом інтелектуального розвитку школярів. Адже, як писав В.О. Сухомлинський, мова належить до предметів, «в яких знання тісно зливаються з ум ...

Критерії оцінки рівня вихованості
Критерій (від гр. kriterion) – ознака, на основі якої здійснюється оцінка, мірило. Критерії вихованості – це теоретично розроблені показники рівня сформованості різних якостей особистості(колективу). Критерії вихованості умовно поділяють на «тверді» і «м'які». До «твердих» критеріїв належать важлив ...

Генетична психологія Піаже
Швейцарський психолог Ж.Піаже (1896-1980) - один з найвідоміших учених, роботи якого склали важливий етап у розвитку генетичної психологи. Наукові інтереси Піаже ще з юності були зосереджені на біології і математиці. Після закінчення університету Піаже їде в Цюріх, де знайомиться з дослідженнями К. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com