Перспективи розвитку вітчизняної соціальної педагогіки інформаційної епохи

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Перспективи розвитку вітчизняної соціальної педагогіки інформаційної епохи

Сторінка 6

Соціально-педагогічне регулювання освітою умов виховання в суспільстві не повинно мати каральний характер. Воно мусить полягати в підтримці та сприянні державі, суспільству, групам, особам в цілеспрямованому демонструванні їх реального, а не формального, позитивного ставлення до громадянина і збудження соціальної активності, спрямованої на припинення їх антигуманних, антигромадянських рішень, вчинків. Хтось мусить у державі аналізувати, як державна, суспільна діяльність впливає на людину, на розвиток її людяності. Освіті це під силу (особливо за допомогою міжвідомчого соціально-педагогічного центру), оскільки саме тут згуртовані фахівці (науковці, менеджери, практики) з виховання. Лише таким чином, можливо відновити соціально-виховну систему країни, яка існувала за радянських часів, але на демократичних засадах, антропоцентричних цінностях, та забезпечити підсистемі освіти тут належне провідне місце.

Однак, перш ніж виходити на загальнокультурний рівень, освіта має впорядкуватися на внутрішньому освітянському субкультурному рівні, зокрема реалізувати принцип єдності та наступності закладів освітньої системи у розвитку соціальності, становленню духовності громадян. На наш погляд, державні документи різних ланок освіти навіть останніх років свідчать про недотримання цього принципу, наприклад, у дошкільній та шкільній освіті.

Визначною подією, вважаємо, для соціального виховання, зокрема дошкільної його ланки, стало затвердження Колегією Міносвіти і Президією АПН України Базового компонента дошкільної освіти (1998) . Цей довгоочікуваний за спрямованістю та змістом документ був першим реальним кроком трансформації вітчизняної освіти згідно з вимогами інформаційної епохи на рівні розширення професійної свідомості і досі є теоретичним підґрунтям початку розбудови оновленого стосовно цінностей соціального виховання кожної дитини дошкільного віку. Документ містить найкращі педагогічні досягнення людства: соціокультурний підхід до освіти, особистісно-зорієнтовану модель дошкільного виховання, дбайливе ставлення до дитячої субкультури, пріоритет ціннісного, морально-соціального розвитку особистості з перших років її життя.

На нашу думку, цей документ має загальнопедагогічне, внутрішньо-дошкільне та загальнокультурне значення. Так, визначенням провідних для педагогіки термінів – розвиток, виховання, навчання, освіта – Базовий компонент кладе край розриву між феноменами культури і педагогіки, відновлює розуміння освіти як "культивування", тобто творення особистості в умовах культури, відмовляється від концепції освіти як "накачування" знаннями, спрямовує на озброєння дитини наукою життя. Крім того, трактування терміна "освіта" як "процесу набуття особистістю в ході виховання і навчання духовного обличчя під впливом моральних цінностей, вироблених людством і зафіксованих у культурі", припиняє за суттю суперечки дилетантів щодо того, "чи то виховання є засобом навчання, чи то навчання – засобом виховання". Сподіваємося, що і цілком сучасне розуміння виховання, наведене нами вище, подолає існуюче в багатьох загальноосвітніх закладах ставлення до нього як до низки позакласних заходів, покладе початок, хоча б теоретичний, припиненню кризи виховання в освіті. У цьому загальнопедагогічне значення Базового компонента.

Реалізація цього документа на практиці, безумовно, просуне вперед до загальносвітового рівня дошкільну ланку соціального виховання, а разом з нею і суспільство. Природно, що цей документ перш за все розрахований на працівників дошкільних закладів, спрямовує їх на реформування цінностей та змісту виховання дітей. Виокремлення серед виховних сфер не лише "Природа", "Культура", "Люди", а ще й "Я сам" є свідченням не декларованої, а реальної переорієнтації соціального виховання, починаючи з дитинства, на антропоцентричні цінності, дитино-центровану дошкільну педагогіку, що, у свою чергу, закладає підвалини оновлення суспільства на якісно новому рівні.

Проте Базовий компонент, на наш погляд, має і велике соціокультурне значення. Дбайливе ставлення до дитячої субкультури неможливо здійснити лише за безпосередньою допомогою фахівців дошкільних закладів. Більшість соціальних інституцій, закладів, товариств, посадових осіб, фахівців, пересічних громадян України, що оточують дітей, мають поважати в них Людину, сприяти її духовному зростанню. Найбільше це стосується батьків.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Сприймання молодшими школярами музики на основі понять «ритм» та «лад»
Музично-ритмічна діяльність поєднує в собі всі види музичної діяльності дітей (слухання музики, спів, музичні ігри; рух під музику, творчу діяльність, делегування музичними п'єсами, музикування на дитячих інструментах). Матеріал для слухання має бути високохудожнім, цікавим і завершеним за змістом. ...

Аналіз Закону «Про професійно-технічну освіту в Україні»
Закон України про «Професійно-технічну освіту» вiд 10.02.1998 визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійно-технічної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих ро ...

Мета самовиховання. Гіпотеза
Мета самовиховання виходить з мотивів, спонукаючих до роботи над собою і бажань, прагнень людини. Без мети не може бути почата жодна справа, у тому числі і самовиховання. Але треба мати, звичайно, достатньо здорового глузду, щоб ставити собі задачі під силу. Інакше, нездійсненні, нереальні надії мо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com