Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Сторінка 9

Ідею соціально-педагогічної концепції освіти ЮНЕСКО почала розробляти з 60-х років XX ст. через поняття “безперервної освіти”, під якою розглядала “безперервний процес, що починається з перших років, триває упродовж всього життя та охоплює всі форми, всі типи і всі рівні освіти, виходячи далеко за межі так званої формальної освіти. Ця концепція передбачає освіту для всіх вікових груп і має на меті використати весь освітній потенціал суспільства, всі ситуації, у яких може опинитися людина, щоб сприяти її всебічному розвитку і допомогти їй визначити та взяти до своїх рук свою долю. “Ця глобальна концепція передбачає певну цілісність освітньої діяльності в суспільстві, але ні в якому разі не передбачає її жорсткого структурування та адміністративного керування. Все це зумовило всесвітній “освітній вибух” 60-70-х років. Однак вирішення переважно кількісних (традиційних для індустріального суспільства) завдань поширення освіти у світі призвело до сповільнення розповсюдження формальної її складової у 80-ті роки.

З 90-тих років – у період інтернаціоналізації життя національних суспільств, глобалізації світу, широкого розповсюдження певних культурних норм, які конфліктують з традиційними цінностями, дедалі більш складних етичних проблем, яких не уникнути ні індивіду, ні суспільству, ускладнення та загострення соціальних відносин (між людьми та суспільством, між суспільствами, між індивідом й інституціями суспільства, між різними групами і країнами тощо) – ЮНЕСКО підтримувала загальне визнання, що “лише освіта забезпечує “особистий суверенітет” людини, володіння собою, здатність робити власний вибір, тобто здібність кожного бути повністю людиною, стати тим, ким вона бажає бути. У цьому є дійсна свобода, в цьому – радість життя”. Низка міжнародних конференцій (Всесвітня конференція з освіти для всіх (1990), Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку (1992), Всесвітня конференція з прав людини (1993), Міжнародна конференція з народонаселення та розвитку (1994), Всесвітня зустріч у верхах із соціального розвитку (1995), Конференція ООН з населених пунктів (1996) тощо) продемонструвала усвідомлення світовим співтовариством провідної ролі освіти в будь-якій людській справі, її стратегічного значення для виживання, благополуччя та прогресу людського роду. Тепер пріоритетними стають завдання якісного порядку освіти. Нарешті актуальною змогла стати мета ЮНЕСКО, закладена ще в її Статуті: “заохочувати розвиток народної освіти…, через співробітництво з державами-членами в справі розширення просвітньої діяльності, через досягнення співробітництва між народами, з метою поступового здійснення ідеалу доступності освіти для всіх, незалежно від раси, статі або яких-небудь соціально-економічних відмінностей, пропонуючи методи освіти, які найбільш підходять для виховання в дітях всього світу відчуття відповідальності вільної людини…”. Міжнародна комісія з освіти для XXI століття проголосила людину найвищою цінністю освіти: “Освіта звернена до людської істоти не як до економічного чинника, але як до мети розвитку. Домогтися розквіту талантів та здібностей, які несе в собі кожна людина, – це одночасно відповідає і фундаментально гуманістичній місії освіти, і вимогам справедливості, якими повинна керуватися будь-яка освітня політика, а також справжнім потребам ендогенного розвитку”[286,10]. Отже, ЮНЕСКО сприяла усвідомленню людством ролі освіти в розвитку культури людини, суспільства, світу; досягла поступового змінення освітніх цінностей, відповідно до вдосконалення духовності людства; підштовхнула розвиток національних та регіональних (регіональні програми для країн Азії, Африки тощо) соціально-педагогічних систем.

Сьогодні Організація ООН з освіти, науки та культури керує процесом оновлення освіти, оскільки її традиційні форми та методи гальмують процес розвитку культури інформаційного світу. Вона переконує держави, сім’ї, громади та великі сектори суспільства в їх відповідальності стосовно систем освіти і освітньої діяльності в цілому, враховуючи питання її керування та фінансування; досліджує шляхи, розробляє методики розвитку систем відкритої освіти і здійснення нової необмеженої її концепції через інтенсивну освіту в різноманітних формах та рідною мовою (з використанням, зокрема у випадку неписемних, аудіовізуальних методів), із застосуванням нових інформаційних технологій (які дозволяють долати перешкоду “білих плям” освіти в дитинстві, чи її відсутності взагалі); забезпечує можливість вступити в систему освіти в будь-якому віці. Діяльність ЮНЕСКО спрямована на вирішення таких провідних проблем сучасної глобальної освіти: а) засвоєння в освітніх цілях інформаційних і комунікаційних технік та технологій; б) вдосконалення змісту освіти, доведення його до сучасного рівня знань, потреб і прагнень особистості та суспільства; в) усвідомлення етичного змісту ідей, які поширюються освітою.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Актуально про педагогіку:

Урок з природознавства з елементами проблемного навчання
Мета: формувати поняття «звірі», «птахи», «плазуни», «земноводні», «риби», «комахи», «черви», «молюски», «раки», «павуки»; розвивати вміння порівнювати, спостерігати; виховувати любов до природи, бажання оберігати тварин. Обладнання: ілюстрації різних тварин, таблиці, малюнки дітей. Хід уроку I. Хв ...

Асоціативна, біхевіристична гештальтпсихологічна теорії навчання
Значний вплив на загальну теорію навчання мають асоціативна, біхевіористична та генетична теорії навчання. Суть цих напрямків розкрита в історії психології. Про зв'язок їх з напрямками навчання пише І.А. Зимня. Поняття асоціації вперше запровадив Арістотель. Він поділяв асоціації на чотири види — з ...

Реалізація програми "Соціально-педагогічна допомога дітям з неблагополучних сімей"
Отримані дані діагностичного етапу дозволяють перейти до наступного етапу - розробки і реалізації самої програми. Відмітимо, суб'єктами програми виступали соціальний педагог школи, психолог, представники інших соціальних інститутів, автор програми. Були організовані: 1. Батьківські збори для групов ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com