Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Сторінка 7

Вважаємо, що головною вадою оновлення технологій соціального виховання будуть соціокультурні догми, вкорінені з індустріальної доби (головним показником розвитку якої була кількість), а саме переконання, що переважно навчання, освіта, традиційні освітні системи та їх наслідок – знання – формують Людину і, головним чином, вони є запорукою культурної динаміки, незважаючи на те що фашистська Німеччина (найосвіченіша нація в Європі) та Радянський Союз (який далеко просунувся в розвитку освіти) продемонстрували: освіченість, інтелектуальність не є запобіжним засобом у нелюдяності до інших націй та геноциду населення власної країни. Особливо ці догми стають небезпечними в інформаційну епоху, коли індивід має практично необмежений доступ до знань, інформації (глобальні комунікації) і може загрожувати існуванню людства і природи.

Для звільнення особистості в інформаційному суспільстві потрібна зовсім інша школа, а не та, яка сприяла ствердженню індустріальної епохи: “наші школи – це міні-фабрики, або моделі фабрик, тому що їх головним первісним призначенням була підготовка людей до роботи на фабриці. Необхідність появи шкіл пояснюється тим, що коли феодалізм не потребує писемності мас, то індустріалізм без неї неможливий”. Соціально ціннісною за інформаційної доби є школа, яка має за мету створення ідеальної особистості (а не “напівробота”), повністю свідомої і покликаної до творення “культури майбутнього”, людини, яка сприймає мудрість століть, яка одержала щеплення проти “накопиченої людством жорстокості та дурості”. Підвалини таких освітніх закладів закладено В. да Фельтре, Е.Роттердамським, Я.Коменським, Д.Локком, Й.Песталоцці, Р.Оуеном, П.Наторпом, Г.Кершенштайнером, Д.Дьюї, Р.Штайнером, О.Нейллом, Я.Корчаком, С.Шацьким, В.Сухомлинським та багатьма іншими. Отже, сучасне соціальне виховання має гармонізувати інтелектуальний та ціннісний розвиток на рівні індивідуальної культури, віддаючи перевагу ціннісному, оскільки інтелектуалізація сама собою природно супроводить інформатизацію світу. Уникнути її майже неможливо, а над вдосконаленням духовності треба серйозно працювати. Школі слід зосередитися на вихованні людяності, забезпечивши засвоєння та контролювання знань через комп’ютерні технології. На наш погляд, підвищення ролі ЗМІ та глобальних інформаційних технологій ініціює зміну ролі освітніх закладів у культивуванні людини. За ними, можливо, залишиться консультативна та контролююча роль у навчанні, проте провідною має стати виховна, а саме сприяння духовному народженню, становленню, розвитку та реалізації особи, оскільки жодні машини не в змозі навчити індивіда бути Людиною. Активну, творчу, відповідальну, високодуховну людину може сформувати лише така ж сама людина або колектив таких людей. Р.Штайнер, Я.Корчак та О.Нейлл усвідомили й реалізували свої теорії ще в індустріальному суспільстві. Їхній досвід підказує напрям, за яким необхідно створювати сучасні технології духовного виховання кожного громадянина, суспільства, світу.

Насичення через соціально-педагогічні технології духовністю всіх сфер культури має зробити безпечною соціокультурну практику людини для неї самої, суспільства, природи. Розвиток інтелекту, на який спрямоване інформаційне суспільство, потребує регульованості через духовність. Соціально-педагогічні технології, завдання яких забезпечити інформаційній культурі не лише сьогодення, але й її майбутнє, повинні урівноважити інтелект духовністю соціального суб’єкта, саме на ній акцентуючи увагу в процесі соціального виховання.

Щоб запобігти негативному сценарію людських подій, соціально-педагогічні технології мають з особливою ретельністю сприяти формуванню не лише “культуротворчому світосприйняттю та культуротворчим переконанням”, а й відповідальності індивіда, при цьому всіх її соціальних видів, а саме: відповідальності перед собою, родиною, суспільством, людством, природою тощо. Соціальна педагогіка, розробляючи сучасні технології соціального виховання, має виходити з нагальної, життєво необхідної потреби для кожного індивіда “усвідомити межі і наслідки дії людини в світі”, “підвищити розуміння тієї сили, якою ми нині розпоряджаємося, розвинути відчуття глобальної відповідальності і здатність оцінювати результати своїх дій. Соціально-педагогічні технології із зростанням відкритості світу, зокрема і завдяки інтернету, мають розв’язувати проблему узгодження прямих, часто-густо теж різновекторних впливів на індивіда не лише традиційних внутрішньосуспільних соціальних цінностей (родина, етнос, релігія, уряд, суспільство тощо), але й зовнішніх (сусідніх країн, різних регіонів світу, глобальних), оскільки негармонійність цих впливів певною мірою ускладнює ідентифікацію, формування духовності особистості, а досвіду попередніх поколінь у цій справі бракує.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Актуально про педагогіку:

Напрям і величина тиску всередині рідини
Обладнання: 1. Манометрична капсула. 2. Відкритий водяний манометр. 3. Гумова трубка. 4. Дві однакові скляні банки з водою і насиченим розчином кухонної солі. 5. Ящик-підставка. Якщо попередні досліди дали можливість установити сам факт існування тиску всередині рідини, то завдання описуваного досл ...

Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи в експериментальному і контрольному класах
По завершенню формувального експеримену проводиться був проведен контрольний експеримент. Дітям 3А і 3В класів було запропоновано виконати низку самостійних робіт різного дидактичного призначення. Зразок розроблених завдань подано у додатку Е. Слід зазначити, що експеримент відбувався протягом одно ...

Мотиви і мотивація діяльності і навчання
Мотив – це внутрішній потяг людини до діяльності, особисті причини, що спонукають людину до дій, вчинків, те, заради чого діяльність відбувається (якийсь привабливий для неї предмет). Кожна діяльність обумовлює свої мотиви, які можуть називатись і класифікуватись по-різному. Наприклад, С. Занюк вид ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com