Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Сторінка 6

2. Зміна мети і змісту соціального виховання, зокрема і в освіті, зумовлена актуалізацією ролі людства на планеті. Видатні гуманісти світу ще на світанку інформаційної ери почали доводити думку про різку зміну положення людства, про те, що в Глобальній імперії людини остання набуває нової ролі в світі. А.Печчеї наводить з цього приводу образний вислів Д.Хакслі (1887-1975): “Її (людини) роль, хоче вона того чи ні, в тому, щоб бути лідером еволюційного процесу на Землі, і людині доведеться взяти на себе керівництво цим процесом, для того щоб орієнтувати його в сприятливому для всіх напрямі”. Завдяки матеріальному, зокрема технічному, прогресу людство набуло могутності майже самої матінки природи, але відставання духовної складової культури призвело до того, що воно не лише не виконує цієї, самостійно взятої на себе ролі, а навіть не усвідомлює її. Воно сьогодні нагадує первісну людину, яка вперше розвела величезне багаття в домі, котре загрожує і їй самій, і житлу. Нова роль людини “як арбітра, що регулює життя на планеті і своє власне життя” залежить від того, як швидко цей первісний індивід подорослішає через духовне зростання. Можливо, в майбутньому дослідники оцінюватимуть наші часи як епоху первісності, але не природної, а саме культурної, оскільки “могутність без мудрості зробила її (людину) сучасним варваром, який має величезну силу, але не має ні найменшого уявлення про те, як її застосовувати”, ми б ще додали: в якому напрямі та з якою метою. Дисгармонія культурного розвитку людства, принаймні випередження матеріальної сфери, призвела до того, що недостатнє пізнання та володіння людини самою собою, своїми різнорівневими соціумами зумовлює використання підвладних їй сил природи проти себе подібних, а це загрожує існуванню і людства, і природи.

Отже, соціальна педагогіка має таким чином побудувати технології соціального виховання, щоб спрямувати людину, насамперед, на опанування духовної культури, на її розвиток через удосконалення якості власних людських рис всіх громадян Землі. Соціально-педагогічні технології повинні мати на меті духовну якість людини, щоб через гармонізацію матеріального і духовного розвитку в цілому хоча б уможливити перспективи формування інформаційної культури. Технології мають сприяти пануванню розуму над людськими переконаннями, це панування, за А.Швейцером, є “духовним досягненням особливого роду, оскільки воно грунтується на впливі духу на дух, тобто просвітленої розумом сили на таку ж іншу”. Соціальна педагогіка має досягти такої регульованості соціального виховання, щоб на будь-якому рівні (регіон країни, суспільство, регіон світу, людство) різноманітні проблеми народонаселення розв’язувалися з точки зору не кількісних, а якісних характеристик. Світове співтовариство здатне подолати межі матеріального росту людської системи необмеженими можливостями духовного її розвитку, і соціально-виховні технології мають забезпечити формування нової якості людини, яка через самопізнання себе (в індивідуальному, груповому, суспільному, глобальному проявах) та самовизначення прийде до саморозвитку, самовиховання та самореалізації.

Соціально-педагогічні технології мають спрямовувати культурний розвиток різних соціумів саме на людину, на оволодіння нею свободою, творчістю та сенсом життя. На жаль, більшість країн та їхні освітні системи за інерцією попереднього, індустріального суспільства орієнтовані на адаптаційні процеси соціалізації. Оновлення освіти інформаційної доби виявляються частіше в намаганні подовжити процес навчання заради збільшення кількості здобутої індивідом інформації, а не в усвідомленні мети її якісного засвоєння, не в культивуванні суто людських рис сучасної епохи. Уже сьогодні очевидно, що процес передавання та засвоєння знання найближчим часом буде вдосконалено за допомогою нових інформаційних технологій; найважчою проблемою є процес одухотворення цього знання, тобто виховання високоінтелектуальної людини. Важливо не лише спростити доступ до культурного надбання людства, а зробити так, щоб воно було потрібне сучасним та прийдешнім поколінням, щоб відчувалося не як зайвий тягар, а можливість досягти через нього нового рівня свободи, творчості, щоб до культурного спадку людства кожен ставився як до радника в пошуках сенсу власного життя.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Виховні функції історичного краєзнавства
На сьогодні ідея краєзнавства є поширеною й актуальною у виховному історико-педагогічному полі, оскільки, краєзнавчий матеріал серед засобів виховання всебічно і гармонійно розвинутої особистості посідає одне із вагомих місць. Виховні можливості краєзнавчої складової розкриваються у засвоєнні світо ...

Розвиток промисловості в Херсонщині в кінці ХХ на початку ХХІ століття
Підприємництво - основа розвитку економіки, здійснення виробничої діяльності з фінансовою, моральною, та соціальною відповідальністю. Внаслідок процесів, що відбувались в економіці країни, галузь пережила глибоку кризу, виробництво продукції скоротилось в 5-10 раз, частка її в загальному обсязі про ...

Характеристика дидактичних умов організації домашньої навчальної роботи молодших школярів
Успішність домашньої навчальної роботи молодших школярів залежить від дидактичних умов її організації. Нами виділено такі дидактичні умови організації домашньої роботи учнів початкових класів: Індивідуалізація домашніх завдань. Різноманітність завдань. Формування в учнів вміння виконувати домашні з ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com