Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Сторінка 5

Розробляючи сучасні соціально-педагогічні технології, слід зважати на такі тенденції практики соціального виховання, зумовлені інформатизацією світу: 1) переорієнтація культури людства з “культури сучасності” на “культуру майбутнього”, що зумовлює зміну технологічної парадигми виховання соціальності із “запізнювальної” на “випереджальну”; 2) змінення ролі людства у світі, котре спричиняє переакцентування уваги у змісті соціального виховання; 3) формування нових соціальних суб’єктів, що автоматично веде до розширення кількості об’єктів та суб’єктів соціального виховання; 4) прогрес матеріальної культури, який зумовлює зміну провідних засобів соціального виховання. Детальніше розглянемо кожну тенденцію.

Зміна технологічної парадигми соціального виховання із “запізнювальної” на “випереджальну” спричинена потребами самої інформаційної культури, спрямованої на постійне оновлення всіх своїх складових. Традиційні технології соціального виховання, як видно з попереднього історико-культурного аналізу, націлювали людину на відтворення минулого (практично протягом всього філогенезу) та сучасності (індустріальна доба). Отже, у керованій соціалізації до інформаційних часів відпрацьована технологія двох з трьох процесів соціалізації, а саме адаптаційних та інтеграційних, які в основному грунтувалися на таких психічних процесах, як сприйняття та пам’ять і вдосконалювали їх. Так, альтернативна педагогіка всіх часів, особливо інтенсивно з початку XX ст., шукала шляхів розвитку мислення та уяви – цих базових компонентів творчості, але, як правило, для обраних індивідів. Соціальне виховання інформаційного суспільства, збагачене накопиченим досвідом попередників, має бути побудовано так, щоб духовне відтворення соціальних суб’єктів стимулювало культуротворчу активність кожної людини Земної кулі, на перехідному етапі принаймні більшості землян, оскільки саме соціальне виховання має забезпечити майбутнє “культурі майбутнього”. Це означає, як це не парадоксально, що соціальне виховання інформаційної доби має передувати інформаційному суспільству, створюючи простір для творення інформаційної культури. Технології трансформації соціального виховання, таким чином, набувають найактуальнішого значення для кожної країни і людства в цілому, оскільки більш вони, ніж військові, промислові технології, за інформаційної доби визначатимуть перспективи (зокрема, і військові, й економічні) соціуму, його стабільність та благополуччя. Тому соціально-педагогічні технології сьогодення мають вдосконалюватися всім соціумом, зокрема і за рахунок винаходів у інших сферах культури. Із аналізу соціального виховання індустріальної доби, особливо за часів становлення соціальної педагогіки, та специфіки інформаційного культурного розвитку видно, що поступово ця потреба усвідомлюється і проводяться певні дослідження на міжнародному рівні.

Наприклад, у сьомій доповіді Римському клубу “Нема меж навчання” було констатовано, що сучасне “запізнювальне” навчання не здатне наздогнати дійсність, воно лише адаптує людину до того, що вже реалізовано. У доповіді для виховання людей, здібних до нововведень, розуміння та вирішення глобальних проблем, запропоновано реформувати навчання, а саме забезпечити активну участь тих, хто навчається, у навчальному процесі, організувати діалог, двобічні зв’язки, знищити кордони між тим, хто навчає, і тим, хто навчається. Розвинуті країни світу та ті, що інтенсивно розвиваються, розглядають проголошену ними концепцію “якісна освіта – всім і кожному” як складову частину нової моделі соціально-економічного розвитку. За показника 6% ВНП (визначений Міжнародною комісією з освіти для XXI ст.), необхідного для нормального функціонування навчальних закладів, розвинуті держави стабільно асигнують більше: Канада – 7,3%, Швеція – 8%, Данія, Норвегія – 8,3% , а ті, що вимушені “наздоганяти” – ще більше: Аргентина – 10% , Таїланд – 17,9%, Гонконг – 18,7 %, Південна Корея – 26,6% свого валового національного продукту.

Підвищена увага до індивідуалізаційних технологій соціалізації зовсім не означає, що в єдиному технологічному процесі соціального виховання більше немає місця адаптаційним та інтеграційним технологіям. Без володіння культурною традицією не можна просувати культуру далі, до речі, як мислення та уява неможливі без сприйняття та пам’яті. Навпаки, методика цих процесів має бути настільки довершеною, щоб індивід не відчував бар'єру між ним і культурою, витрачаючи більшість часу дитинства та молодості на засвоєння минулого і сучасного надбання людства заради тренування пам’яті, а з самого початку через їх опанування міг бути зосередженим на розвиткові здібностей, притаманних родовій природі людини (свободи, творчості, пошуку смислу життя), саме тому, що культурний розвиток людства, нарешті, досягнув такого рівня, коли потенційно це стало можливим. Культуротворча спрямованість інформаційного суспільства сприяє підвищенню ролі індивідуалізації в загальному процесі соціалізації, отже, і соціальне виховання має керуватися таким чином, щоб у дитячому віці (де превалюють адаптаційні процеси) закласти основи та розвинути творчі здібності в пізнанні та гармонійному вдосконаленні себе, соціуму, світу. Тому для технології соціального виховання людини протягом життя в інформаційному суспільстві характерне тісніше взаємопроникнення всіх трьох етапів соціалізації (адаптація, інтеграція, індивідуалізація) в кожному віковому періоді при домінуванні індивідуалізації, ніж в індустріальному суспільстві (дитинство – адаптація, дорослість – інтеграція, старість – індивідуалізація). Від сучасних творців соціально-педагогічних технологій залежить не лише майбутнє “культури майбутнього”, але існування людства, тому, створюючи випереджальні моделі інформаційного соціального виховання, слід грунтуватися на потребах і інтересах, перш за все, людини і людства, а не релігійних, політичних, економічних, етнічних, класових тощо, хоча безумовно необхідно враховувати і їх. Таким чином, яку людину виховує соціум, що глобалізується, таким і буде інформаційний світ.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Проблема спілкування в вітчизняній психології
Серед чинників, що формують особистість, у психології вирізняють насамперед трудову діяльність, спілкування і пізнання. Аналізуючи ці найважливіші сфери людської життєдіяльності, можна помітити такий факт: форми і методи трудової діяльності людина засвоює багато років, способами пізнання світу ми т ...

Відмінні риси модульного навчання
Модульна, тестова і рейтингова форми існують і використовуються для різноманітних оцінок дуже давно. Ще в минулих століттях у гімназіях та інших учбових закладах завжди визначався і був усім відомий перший учень. При візиті до учбового закладу іменитого гостя або високого начальства йому подавали д ...

Первинна діагностика сформованості пізнавального інтересу школярів до вивчення французької мови
Педагогічна діагностика - сукупність прийомів контролю і оцінки, спрямованих на вирішення завдань оптимізації навчального процесу, диференціації учнів, а також вдосконалення освітніх програм та методів педагогічного впливу. В педагогіці напрацьовано чимало способів діагностування: - Спостереження з ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com