Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Сторінка 3

Зміст соціальної педагогіки полягає в регулюванні соціального виховання задля формування, розвитку та реалізації ціннісних ставлень соціальних суб’єктів до себе, до інших соціальних суб’єктів та природи, зокрема: 1) людини до себе, інших людей (у тому числі до окремих груп, суспільства, світової спільноти), до природи; 2) різноманітних груп до себе, до окремої людини, інших груп, суспільства, світової спільноти, природи; 3) суспільства до себе, до окремої людини, групи, інших суспільств, світової спільноти, природи ; 4) регіону світу до себе, до окремої людини, групи, суспільства, інших регіонів світу, людства; 5) людства до кожної людини, групи, суспільства, регіонів світу, природи, до себе як до цілісного людства.

Отже, соціальна педагогіка є науково-практичним засобом дослідження і регулювання соціального виховання інформаційного суспільства, тобто другої, крім стихійних факторів, частини соціалізації. При цьому соціальна педагогіка покликана поступово розширювати зону керованої соціалізації за рахунок стихійної її складової. На відміну від соціальної педагогіки індустріальної доби, спрямованої на гармонізацію впливів соціальних структур заради ефективного виховання суспільної або національної соціальності, соціальна педагогіка інформаційної епохи передусім спрямована на гармонізацію культури соціуму, розвиток рівня її духовної складової як умови вдосконалення соціальних якостей соціальних суб’єктів на шляху до глобальної соціальності. Тож інформаційна соціальна педагогіка має розробити такі соціально-виховні технології, щоб підготувати соціальних суб’єктів для керування розвитком власної соціальної культури та культурною динамікою інформаційного суспільства.

Об’єкт практичного застосування соціальної педагогіки теж є соціальним. В умовах інформаційної культури сучасного суспільства він значно розширюється, ним є всі соціальні суб’єкти, зокрема людина (протягом життя; здорова чи хвора; просоціальна чи маргінальна), різноманітні соціуми (групи, суспільство, регіон світу, людство).

Соціальний розвиток, як і його найвищий прояв – духовність, не обмежується лише молодим віком людини. Молодість, як правило, завершує тільки період духовного становлення. Звичайно, соціальна педагогіка має приділити пильну увагу людям цього віку, подбати про фундацію духовності молоді як про соціальні засади майбутнього країни, людства, як про профілактику соціальних відхилень. Але на духовність значною мірою впливає і соціально активний період (трудова соціалізація), і час, коли людина відходить від активного суспільного життя (позатрудова соціалізація). Для цих періодів характерним є процес випробування та реалізації накопиченої духовності, що сприяє її подальшому розвитку та вдосконаленню суспільства. Водночас опредмечена в суспільстві духовність дорослих є виховним взірцем для нової генерації. Аналогічно можливо розглядати духовні взаємини між країнами та регіонами у світі, де духовно розвинутіші країни і регіони є прикладом для інших, проте і вони потребують соціокультурного самовдосконалення. Тому викликає сумнів обмеження об’єкта соціальної педагогіки та діяльності соціального педагога людьми дитячого та молодого віку, якого додержується понятійно-термінологічний словник “Соціальна робота / соціальна педагогіка”. Підтримуючи в цілому дослідження проблеми відкритої соціально-педагогічної системи як ефективної умови соціального виховання особистості О.Кузьменко, вважаємо, що така система має враховувати потреби не тільки нової генерації в соціалізації, а й всіх суб’єктів соціальної дії. Отже, об’єкт має бути водночас і суб’єктом соціально-педагогічної діяльності, це стосується не лише людини, але й групи, суспільства, регіону світу, людства. На кожного з них впливають тією чи іншою мірою всі соціальні суб’єкти (наприклад, на суспільство, його соціальний розвиток впливають людина, групи, інші суспільства, регіон світу, до якого воно належить, світове співтовариство), але і суб’єкт має можливість залежно від рівня соціальної культури впливати на всі інші соціальні суб’єкти (рівень культури авангардного – духовно розвиненого – суспільства впливає не лише на людину, групи, що його утворюють, але й на сусідів по регіону, на інші країни світу як ідеал, на людство – як творець його нових цінностей).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Особливості функцій викладача в навчальному процесі із застосуванням ПК
Основними функціями викладача в навчальному процесі із застосуванням ПК є: відбір навчального матеріалу й завдань, планування процесу навчання, розробка форм пред'явлення інформації тим, яких навчають,, контроль навчання матеріалу, корекція процесу навчання. Розглянемо коротко особливості реалізаці ...

Особливості міжособистісної взаємодії у стресових ситуаціях
Особливості міжособистісної взаємодії визначаються взаєминами в групі, у колективі, а також у суспільстві. Тому важливу роль у житті кожної людини відіграє взаємодія з іншими людьми. Стресова ситуація може як позитивно впливати на процес взаємодії, так і негативно. Це залежить від того, яку стратег ...

Робота із практичної стилістики у школі
Одним із основних завдань вчителя-словесника є засвоєння учнями поняття про стилі мовлення і спілкування, їх основні ознака та сфери вживання кожного з них. Потрібно навчити дітей характеризувати мовленнєву ситуацію (умови спілкування) і відповідно до неї добирати стиль мовлення, навчати розрізняти ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com