Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Сторінка 21

Сутністю управління соціально-педагогічною діяльністю школи є збирання інформації, проведення досліджень щодо ролі, значення соціально-педагогічних програм у духовному розвитку школярів та випускників; налагодження зв’язків з останніми та залучення їх до соціально-педагогічної роботи школи, спонсорства; дослідження ефективності діяльності окремих виховних сфер культурно-виховного простору школи, окремих фахівців, персоналу, структур школи; вивчення іміджу школи у педагогічних структурах району, міста, серед педагогічної громадськості і населення; з’ясування ефективності соціально-виховної концепції школи, проблем щодо її реалізації, можливостей її розвитку, вдосконалення чи заміни.

За умови, якщо внутрішньошкільна соціально-педагогічна діяльність є ефективною, внаслідок чого сформувався специфічний “дух школи”, зміцніло учнівсько – педагогічне суспільство, відпрацьована методика внутрішньошкільного соціального виховання, можна розпочинати зовнішню соціально-педагогічну роботу школи.

Зовнішня соціально-педагогічна діяльність школи складається з діагностування мікросоціуму, реалізації соціального виховання у мікросередовищі та координації виховної діяльності з іншими соціальними інституціями, закладами, організаціями, особами мікросоціуму.

Діагностується культурний рівень мікрорайону в цілому та окремі його аспекти: соціальний, економічний, політичний, демографічний, етнічний, релігійний тощо. Діагностування проводиться школярами за безпосередньої участі соціальних педагогів. Досконале вивчення життя мікрорайону має сприяти появі у дітей ініціативи підключитися до підтримки позитивних його проявів, та запобігти негативним, відкоригувати їх. Саме в підтримці та здійсненні дитячих ініціатив у мікросередовищі і буде реалізуватися зовнішнє соціальне виховання, корекція та реабілітація дітей.

Педагогічний колектив може стимулювати ініціювання дітьми таких заходів:

самоорганізація дозвілля за місцем проживання;

організація дозвілля малечі;

захист та допомога місцевому населенню, жертвам несприятливих умов соціалізації;

охорона, захист, вдосконалення навколишнього природного та культурного середовищ;

запровадження культурних традицій району (святкування днів вулиць, спортивні змагання, конкурси майстрів району);

організація місць громадського дозвілля тощо.

У соціально-педагогічній діяльності школа може координувати свою роботу з: культурно – дозвіллєвими закладами, організаціями; видатними діячами культури, мистецтва, спорту, політичного, економічного життя; службами у справах неповнолітніх та сім’ї і молоді; громадськими організаціями різного спрямування; закладами соціального забезпечення; з правовими та судовими органами; медичними закладами, де лікуються діти протягом тривалого часу; місцевими засобами інформації; місцевими органами влади тощо.

Зовнішній шкільний соціально-педагогічний процес забезпечує дітям можливість застосувати набуті в школі знання, сформовані ставлення, духовні цінності у реальному житті під патронатом фахівців із соціального виховання через активну просоціальну діяльність. Крім того, цей процес створює умови “культивування”, педагогізації того соціального середовища, що оточує дітей, від його ефективності залежить гармонізація впливів різноманітних факторів соціалізації на духовне становлення людини.

Таким чином, соціокультурний аспект у відродженні соціально-педагогічної функції школи сприяє формуванню внутрішньої соціальної культури дитини, подоланню внутрішньопедагогічної кризи школи через зміцнення її впливу на соціодуховний розвиток школяра, активізації ролі середнього загальноосвітнього закладу в трансформуванні культури, підвищенні потенціалу її духовної складової.

Підсистема вищих навчальних закладів, крім оснащення майбутніх фахівців спеціальними та соціально-педагогічними знаннями, вміннями, навичками, має сприяти вихованню особистісної відповідальності не лише за власну професійну діяльність, але й за галузь в цілому (її соціально-виховний вплив), а також продовженню соціального розвитку, розпочатого школою із залученням студентів до самоврядування, до волонтерської діяльності в сфері соціальної роботи. Останнє вважаємо надійним засобом зміцнення громадянських цінностей молодих людей, через випробування цих цінностей у реальній соціальній діяльності з допомоги співвітчизникам, які на неї потребують. Зрозуміло, що таке залучення, як і будь-який виховний процес, не може здійснюватися авторитарними, примусовими заходами, бо дасть у такому разі лише зворотний ефект.

Страницы: 16 17 18 19 20 21 22

Актуально про педагогіку:

Емпіричні дослідження особливостей розвитку уяви дітей дошкільного віку
Незважаючи на складність визначення етапів розвитку уяви у людини, можна виділити певні закономірності в його формуванні. Так, перші прояви уяви тісно пов'язані з процесом сприйняття. Наприклад, діти у віці півтора років не здатні ще слухати навіть найпростіші казки, вони постійно відволікаються аб ...

Міжпредметні зв'язки
Міжпредметні зв'язки мають особливе значення для здійснення органічного зв'язку професійної і загальноосвітньої підготовки, тобто забезпечення єдності в навчанні. Таблиця 1.2 – Типи і види міжпредметних зв'язків Тип зв'язку Вид зв'язку 1. Учбового матеріалу, що за змістом вивчається 1. По використо ...

Нормативне забезпечення системи якості ВНЗ
Відповідно ст.22 Закону України “Про вищу освіту” основною метою діяльності вищого навчального закладу (ВНЗ) є забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовка фахівців для потреб України. Головними завданнями ВНЗ визначено здійснення освітньої діяльності, яка відповідає ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com