Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Статті і корисна інформація » Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті » Трансформація соціальної педагогіки в умовах глобалізації культури людства інформаційної доби

Сторінка 11

Нині усвідомлено і потребу соціально-педагогічного підходу до педагогіки культури миру: “Ця педагогіка, або шлях, спосіб побудови та зміцнення культури миру таким чином, щоб вона стала органічною частиною культури кожного, має охоплювати не лише освітню діяльність у своєму традиційному розумінні, але також діяльність в галузі культури і в соціальній, і в громадянській сферах. Отже, педагогіка як глобальна стратегія багатобічної діяльності, відкрита, така, що розвивається, має на меті вкорінення в серцях та думках культуру миру, яка зливається з культурою взагалі”. Ствердження культури миру потребує участі кожного, але безумовно пріоритет в ініціюванні цього процесу належить духовним наставникам індивіда, суспільства, людства. Це духовні, зокрема релігійні, лідери, інтелігенція в цілому, політичні лідери, члени урядів, парламентів, органів самоврядувань, активісти громадських організацій, учителі, викладачі всіх рівнів та видів освіти (традиційної, альтернативної; позашкільної, “неформальної”) і, звісно, насамперед соціальні педагоги – фахівці з соціального виховання.

Оскільки культуру миру не можна нав’язати, то ЮНЕСКО не може бути адміністративним центром у поширенні глобального виду соціального виховання – педагогіки культури миру, а швидше морально-духовним осередком, що допомагає національним системам виховання самостійно набути загальнокультурного значення. Більш того, розроблені ним технології реформування виховної системи світу не повинні мати за мету створення ідеальних умов розвитку для бідних та недостатньо розвинутих країн, тому що аморальним є таке сприяння формуванню міжнародних споживачів. Соціальні педагоги глобального рівня мають закликати народи світу на допомогу цим країнам подолати рівень “безвихідності”, тобто активізувати їх життєві соціальні сили, сприяти розширенню менталітету соціумів сучасними антропоекосферними цінностями, але важкий шлях духовного зростання вони мають долати самостійно, оскільки без нього ар’єргардні країни не візьмуть на себе відповідальність (зокрема, кожний громадянин) за духовний розвиток всіх землян.

Проте найефективними системами виховання сьогодні поки ще є національні, навіть для проведення ідей культури миру. Тому соціальне виховання певного суспільства вимушено гармонізовувати виховні технології на внутрішньокультурному рівні, де воно є більш загальним (макрорівнем) у тріаді індивід – група – суспільство, та впорядковувати свої загальнонаціональні технології виховання відповідно до “вимог” зовнішнього рівня, де воно є найнижчим (мікрорівнем) у тріаді суспільство – регіон – людство. При цьому технології соціального виховання в інформаційному суспільстві набувають активнішого характеру щодо всіх соціальних об’єктів, що виявляється в їх спрямованості не лише на засвоєння ієрархічної сукупності цінностей, але й на їх подальший розвиток вже як суб’єктами соціального виховання, а крім того, в зміцненні взаємовпливів об’єктів один на одний. Останнє уможливлює розвиток глобальних інформаційних технологій.

Таким чином, соціально-педагогічні технології мають реформуватися в такий спосіб, щоб узгоджувати культивування: 1) індивіда та групи задля їх позитивної самореалізації в суспільстві, що забезпечує вдосконалення культури останнього, а значить, і умов соціалізації наступних генерацій; 2) суспільства та групи суспільств задля їх самоактуалізації як соціального суб’єкта в регіоні та самоствердження, самореалізації в світі, що уможливлює подальше зростання рівня “концентрації культури” останніх; 3) людства задля створення сприятливих умов розвитку індивідуальної культури, зокрема людяності, кожної особи, групи, суспільства, регіону та світового співтовариства в цілому, – тобто до взаємовдосконалення соціальності, духовності, зокрема активної громадянської позиції, всіх соціальних суб’єктів один одним.

4. Зміна провідних засобів соціального виховання. Стосовно трансформування соціально-педагогічних технологій відповідної до прогресу матеріальної культури, за інформаційної доби маємо зважати на визначальну роль ЗМІ, комп’ютерних технологій серед засобів соціального виховання. Саме новітні інформаційні та телекомунікаційні технології потенційно уможливлюють сьогодні доступ до будь-яких цінностей, до найякіснішої освіти всіх рівнів кожною людиною. Поступово з їхнім здешевлюванням вони стануть найпоширенішим засобом навчання, здобуття відповідних щодо всіх освітніх рівнів знань дітьми та дорослими, здоровими та людьми з особливими потребами. У перспективі інформаційні технології через освітні програми відкриють необмежений доступ до інформації кожного і всіх, до того ж за змістом, методами, формами, темпами, найсприятливішими для індивідуальних здібностей, можливостей, потреб кожного учня. Поступово до них перейде провідна роль у соціальному вихованні (особливо у навчанні) інформаційного суспільства, оскільки їхня можливість зв’язати “кожного” з “кожним” і “всіма” дедалі зростатиме. Отже, вони відіграватимуть провідну роль не лише в адаптації до культурної спадщини, в інтеграції через зміцнення соціальних зв’язків, але й в індивідуалізації, зокрема в донесенні творчого доробку “кожного” до людства, тобто наслідки індивідуальної культури певно уллються в загальносвітову культуру.

Страницы: 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Шляхи та засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення пейзажного жанру
Предмет "образотворче мистецтво" має на меті виховання в учнів цілісного сприймання дійсності за художньо-естетичними законами, розвитку зорової культури і творчої уяви, а також оволодіння різноманітними засобами створення художніх образів. У предметі "образотворче мистецтво" вз ...

Вивчення психолого-педагогічної літератури поняття «якість знань»
Поняття «якості знань» передбачає співвіднесення видів знань(закони, теорії, прикладні, методологічні, оцінювальні знання) з елементами змісту у вигляді образів, відчуттів і сприймань. Переробка чуттєвих даних в свідомості призводить до виникнення уявлень і понять, а в цих двох формах знання зберіг ...

Диференційоване навчання в школі
Класно-урочна система потребує вдосконалення навчального процесу диференціацією завдань і методики навчання залежно від можливостей учнів. Навчально-виховний процес, що враховує типові індивідуальні особливості учнів, прийнято називати диференційованим, а навчання за таких умов — диференційованим н ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com